Російський журналіст Ілля Барабанов розповів про "успіхи" путіна у "денацифікації" України.
Про генерал-майора Конашенкова я знаю таку історію.
2014 року його син, який служив тоді на телеканалі "Зірка", залетів під Дніпропетровськом, а тепер просто Дніпром на підвал до справжнього, а не, як зараз, вигаданого "Правого сектору".
Зв’язки між офіцерами двох країн були ще старими, так що генерал зателефонував до українського генштабу і там йому відповіли: "Ну, Ігоряшо, які проблеми, витягнемо твого довбо*ба". І наступного дня правда витягли.
Тепер стоїть із квадратною пикою, розповідає про "успіхи" у "денацифікації" України.
При цьому після десяти днів війни путінська армія взяла Херсон із гріхом навпіл, хоча у місті йдуть великі мітинги за Україну, і на цьому ніби все. Як великий тріумф намагалися подавати взяття Мелітополя, але тут навіть їм самим здається стало смішно.
Перемогти бліцкригом не вийшло, "Байрактари" та артилерія забезпечують сумну картинку, американці кажуть, що Путін задіяв уже до 92% своїх можливостей, хоча першого дня вторгнення вважали, що Київ впаде через 96 годин.
Втрати при цьому, схоже, вже можна порівняти з другою чеченською кампанією, яка офіційно тривала десять років. Економіка і національна валюта впали кудись у небуття, сотні й тисячі людей залишаються без роботи, а з великих західних компаній росію не покинув ще тільки лінивий.
Кадиров з Володіним щодня розповідають, ніби Зеленський втік, покинув Україну, поїхав до Європи, а він у відповідь записує ролики з Києва, дає інтерв’ю журналістам і виглядає, м’яко кажучи, значно адекватнішим за свого опонента з його розповідями про "банди наркоманів".
Кремль зіткнувся з вітчизняною війною, коли проти нього стала вся країна, а виграти війну з нацією навряд чи можливо. І якщо у перші два-три дні мало хто вірив, що Україна вистоїть, то тепер напрошується питання, а що буде в росії та з росією, коли і якщо Путін цю війну програє?
Заб’є він усі під’їзди до Києва своєю згорілою технікою, перетворить Харків на Мосул чи Алеппо після штурму, втратить людей уже не як у Чечні, бо як СРСР в Афганістані. Не знаю, чи є у нього взагалі уявлення про "критичні втрати" чи для дідуся все нормально?
Який дипломатичний прийом він вигадає, щоб пояснити населенню, чому програна війна — це успіх та "танки наші швидкі"? Чи раніше зіграє "варіант табакерки"?