Вісім із десяти путінських армій тут. Тут ми їх і поховаємо

У Гостомелі спецназ ГУР та 3 полк СЗГ разом із місцевою ТрО два дні поспіль полірували російських спецназівців та десантників.

Кадри битої техніки з тілами тимчасових окупантів на додачу, думаю, бачили багато хто.

Миколаївці відбили аеропорт Кульбакіно і відлупцювали колону, яка намагалася зранку обійти місто. Причому в загальновійськових боях бере активну участь (і перемагає!) патрульна поліція Миколаєва.

У Перемозі Броварського району накрили з повітря 15-ту окрему мотострілецьку бригаду з Самари.

Між іншим, там, на Ніжинському напрямку, ще три доби тому російське командування почало формувати величезне оперативне об’єднання для наступу на Бровари — Бориспіль.

Тепер цього об’єднання немає.

Частково пішло під Харків, де війська окупантів зазнали величезних втрат, частково заплуталося у місцевих байраках, частково знищено.

У Херсоні мінімум російських військ. Відновлено зв’язок. Шоу з "...вдячними херсонцями" провалилося.

Запорізька АЕС працює у нормальному режимі.

А заплуталося російське воїнство (і частково знищено) у броварських болотах тому, що місцеві жителі ведуть цю саму тотальну війну — перекриваючи лісові дороги, уповільнюючи, а то й унеможливлюючи на кілька годин рух колон супротивника.

А там уже наздоганяє наша артилерія та авіація.

Ми тримаємо небо (сьогодні кілька збитих російських літаків) працює наша авіація.

Накриваємо командні пункти супротивника – сьогодні навіть російська преса визнала загибель двох старших командирів – включаючи командира 810 бригади морської піхоти Чорноморського флоту, який допомагав втекти Януковичу та захоплював Крим.

Як то кажуть, загибель полку – трагедія, загибель полковника – розгром.

До цих полковників і генералів можна сміливо додати нуль і помножити на два. А то й три — зважаючи на кількість знищених нами командних пунктів.

Так, важко – Харкову, Маріуполю, Охтирці.

Але над обійденим і напівоточеним супротивником Черніговом збивають російські літаки, ходять у лихі рейди й збирають полонених під Сумами, як величезна м’ясорубка перемелює ворога напівоточена Харківщина.

Що дивує і вимагає прояснення?

Для багатьох українців те, що ми ще не програли, — це героїчне, але диво.

У деяких досі є настрій:

- Наші успіхи — тимчасовий фарт. Потрібно забирати виграш та домовлятися з Путіним.

Так ні ж.

Все це було зумовлено першого ж дня. Все це прораховано та продумано військовим керівництвом та блискуче реалізується армією.

Я знаю думку багатьох військових світу.

Вони шоковані — від того рівня, який демонструє українська армія та її керівництво.

Сьогодні це офіційно визнали міністерства оборони США, Британії, голова НАТО.

Чи знаєте ви, що перший удар крилатих ракет супротивника у багатьох місцях припав на макети?

І вогневі мішки, і нескінченні kill box, в які затягують війська супротивника наші військові – це все тверезий та холоднокровний розрахунок, який з методичністю роторного екскаватора реалізує керівництво та особовий склад нашої армії.

Нам давали 48 годин – найкращі військові світу.

На десяту добу українська авіація, якій давали три години, розносить ворога з неба.

Наші успіхи – закономірність. Спеціально збудовані та чітко реалізовані причинно-наслідкові зв’язки.

Поєднання найвищого рівня збройних сил і народного опору й перемеле тут російську військову машину.

Російська армія не сильна. Вона просто довга.

Вісім із десяти путінських армій тут.

Тут ми їх і поховаємо.

Це займе час.

Але це не буде випадковим успіхом.

Це результат нашої з вами спільної роботи. Усіх нас.

І саме через цю системну роботу, тому що ми думаємо головою і працюємо руками, ворог програє.

Навіть зараз, коли в Кремлі ще час надуватись і хорохоритися, вони відкрито визнають, що окупувати Україну неможливо і не збираються.

Ми їх ще поженемо назад.

Всі наші будинки та міста повернуться до нас.

Це наша війна Судного дня.

Це наша Батьківщина скидає із себе семисотлітні пута Орди, потворне історичне спотворення давньої ідеї Русі.

Сотні років тяжкого прокляття.

Ціна не буде легкою.

Але перемога змінить усе. Всю долю Європи та світу.

Тому закономірність нашої перемоги ще й історична.

За нами – правда київських князів Стародавньої Русі.

За нами – Святослав, Володимир, Богдан.

Ми вже переграли Крути, рознісши цього разу під ними елітні московські частини.

14 бригада (колишня 51, розстріляна Безлером та в Іловайську) сьогодні вклинюється в центр бойових порядків російських військ — рубає, рубає, рубає, з плеча.

Переграємо ми весь цей морок, який на нас наводили століттями.

Усе закономірно. Все невипадково. Захистимо нашу Неньку — багаторазово поранену, обдурену, забуту нашу Матір.

Захистимо народну душу.

За предків. За куполи Софії. За кручі над Дніпром. За дітей. За онуків та правнуків, яким йти до заїздів.

Нам пощастило стати поколінням, яке виправить тисячолітню несправедливість.

Яке відчинить двері у новий світ.

Я особисто глибоко задоволений.

Поставимо крапку в історії Московії.

Піднімемо справжню Україну.