Заяви про побиття, карцери та 26 смертей: як розвивається скандал навколо полку "Скеля"

Навколо 425-го окремого штурмового полку "Скеля" розгоряється новий скандал, пов’язаний із десятками смертей новобранців, самогубствами та можливими випадками фізичних знущань над бійцями. Через звинувачення у великих втратах за полком закріпилася репутація "м’ясного".

Журналісти видання "Бабель" опублікували масштабне розслідування про штурмовий полк, у якому розповіли про те, що лише за останні півроку у навчальних центрах "Скелі" налічується 26 смертельних випадків.

Офіційно значна частина смертей оформлена як пневмонія або серцево-судинні захворювання, але родичі та свідки заявляють про можливі побиття, відсутність медичної допомоги та жорсткі умови утримання.

У цьому матеріалі "Телеграф" наводить дані з вищезгаданої статті, а також публікує думки експертів щодо ситуації.

Катування та знущання

Колишні мобілізовані та військовослужбовці у розслідуванні стверджують, що у навчальних центрах нібито могли відбуватися:

• побиття та тортури
• примусове утримання
• принизливе ставлення
• обмеження свободи пересування (переміщення лише під конвоєм)
• застосування фізичної сили до порушників дисципліни

Крім того, описуються важкі умови утримання. За словами деяких бійців, нібито були переповнені тимчасові казарми, відсутність нормальної гігієни, ізоляція людей із залежностями чи психічними проблемами, використання карцерів та утримання у закритих приміщеннях.

За словами одного з мобілізованих, який втік зі "Скелі", у туалет бійці ходили нібито під дулом автомата, а за недостатньо рівний стрій вони могли отримувати стусани. У їдальню їх також водили під конвоєм. Дехто навіть порівнював це з утриманням військовополонених.

Окрім жорстких умов, бійці говорять про випадки застосування фізичного насильства. Військовий Олександр Семенов, який у січні 2026 року весь побитий прийшов до лікарні Кропивницького, розповів, що з ним відбувалося у стінах "Скелі".

"Вбивають, до квадроцикла прив’язують і починають тягнути по землі тебе — поки ти не зітрешся", — говорить він.

Олександр втік із "Скелі" із групою мобілізованих, коли їх перевозили з одного навчального центру на іншу локацію.

Завідувачка відділення замісної підтримуючої терапії Тетяна Гуренко розповіла, що на голові чоловіка були глибокі рани, брудні та побиті руки та ноги, стесані долоні та поперек.

Сам військовий розповів також про випадки самогубств.

"Скіпа Максим — він повісився на бронежилеті. Потім: я особисто знімав зі шнурка — пацан за бачок туалетний заліз і задушив себе. Потім: дві людини — перше стрільбище — вони по патрону і прострелили собі голови. Коротше, за чотири дні дев’ять осіб суїциднулися", — зазначив він.

"Бабель" знайшов ще один випадок суїциду в "Скелі", щоправда, сталося це не в навчальному центрі, а вже в пункті постійної дислокації — за версією слідства, чоловік скоїв самогубство з автомата Калашнікова.

Окрім ран на голові та стесаного тіла, свідки бачили в Олександра його перебиті пальці на руках та сліди від наручників на зап’ястях.

Свідки описують, що нібито у перші дні у навчальних центрах новобранців:

• били за порушення порядку або відмову виконувати команди (наприклад, присідання, "планка");
• били прикладами, кулаками та ногами;
• могли застосовувати силу публічно, на очах в інших;
• використовували покарання як спосіб "зламати" дисципліну.

Також згадується, що насильство могло відбуватися без формального приводу – "для порядку".

Що каже керівництво "Скелі"

Начальник групи цивільно-військового співробітництва "Скелі" Андрій Сурай сказав "Бабелю", що туалет під конвоєм — це перебільшення.

"Я такого не бачив на жодному з наших полігонів. Якщо людина, наприклад, показала себе як схильна до СЗЧ, то можливо. Це не загальна практика, скажімо так", — переконує Сурай. Територією навчального центру, за його словами, новобранці пересуваються вільно. За винятком хіба, коли йдуть на далекі відстані — на стрільби чи їдальню".

"Відсоток смертей, не пов’язаних із бойовими діями, пропорційно у "Скелі" більше. Але прямого колосального розриву немає. Насамперед роль відіграє питання медичного забезпечення", — каже Руслан Циганков з Офісу військового омбудсмена. Водночас, він зазначає: у Генштабі відсутній персоніфікований облік. Тобто туди з військових частин подають лише кількість людей, а не імена, тому дані важко перевіряти".

В цілому Андрій Сурай не заперечує, що випадки насильства в полку трапляються, але запевняє, що це не система: "Чи існує така проблема, що люди, яким потрібно виконувати завдання та домогтися виконання завдання від того, хто цього не хоче, якимись нестатутними методами?" Ну звісно, ​​вона є. Вона будь-де. Чи боремося ми з нею? Так, звичайно. Тобто завдання такого [бити] нікому ніхто ніколи не ставив".

На офіційній сторінці "Скелі" у Facebook прокоментували ситуацію після ознайомлення з матеріалом "Бабелю".

"Насамперед ми висловлюємо співчуття родинам усіх військовослужбовців, які загинули під час проходження служби. Кожна така втрата є болючою для рідних, побратимів та всього полку. У матеріалі порушено низку серйозних питань, які потребують ретельного вивчення та перевірки. Наша позиція проста. Кожен випадок має бути розглянутий окремо. Усі висновки повинні базуватися на встановлених фактах, документах, результатах перевірок та офіційних процедурах", — йдеться у повідомленні.

Однак у полку не погоджуються з узагальненням видання, яке зводить історію "Скелі" до окремих трагічних випадків. Повідомляється, що з 26 згаданих смертей 18 сталися у лікарні або дорогою до лікарні, а не у полку.

"І ці смерті реально пов’язані з хворобами або загальним поганим станом здоров’я мобілізованих. Також звертаємо увагу журналістів, що полк "Скеля" не займається мобілізацію військовозобов’язаних. Ми отримуємо поповнення з ТЦК виключно з позитивними висновками ВЛК, які є офіційними документами. І нам доводиться працювати з тими, хто в той чи інший спосіб потрапив до лав ЗСУ.

Серед мобілізованих у 2026 році трапляються такі, які відмовляються проходити службу у будь-якій якості на будь-якій посаді. Більшість наведених у матеріалі тверджень ґрунтується не на документах, висновках слідства чи рішеннях суду, а на свідченнях осіб, які відмовлялися від проходження підготовки, самовільно залишали військові частини або в інший спосіб порушували вимоги законодавства та військової дисципліни", — зазначили в полку.

Також керівництво додало, що свідчення та інформація потребують ретельної перевірки та командування полку готове до максимальної співпраці з правоохоронними органами, уповноваженими щодо захисту прав військовослужбовців та іншими уповноваженими структурами.

"Ми зацікавлені у повному, об'єктивному та неупередженому встановленні всіх фактів.Така позиція командування полку неодноразово підтверджувалася на практиці. Так і в матеріалі "Бабеля" згадується, наприклад, що після виявлення правопорушень з боку молодшого сержанта Анатолія Кучера, він був затриманий правоохоронними органами та чекає на суд.

Також слідчі дії тривають у так званому "кейсі з сосною", коли військовослужбовець намагався скоїти СЗЧ, заліз на сосну та впав з неї, потрапив до лікарні та вже у лікарні отримав ушкодження, які призвели до смерті. У цій історії командування полку є серед перших, хто чекає на з’ясування слідством обставин, які сталися з нашим військовослужбовцем у лікарні.

Ми не зацікавлені в приховуванні будь-якої інформації, що продемонстрували у тому числі в комунікації з авторами матеріалу "Бабеля". Підрозділ готовий і надалі відкрито спілкуватися з журналістами, рідними наших військовослужбовців та надавати необхідні дані уповноваженим органам у межах законодавства", — коментують у полку.

При цьому наголошується, що матеріал "Бабелю" поширюють зокрема особи, які в інформаційному просторі грають на користь Росії.

"Якщо ми втратимо людяність, це не перемога"

Військовослужбовець, співзасновник ГО "Принцип" Масі Наєм на своїй сторінці у Facebook прокоментував ситуацію та зазначив, що дуже важливо, ким залишаться українці у день перемоги. Якщо наш народ втратить людяність, це не буде перемогою.

Коли ми говоримо російською – це на нас проявляється влада росіян. Коли ми принижуємо гідність Людини в першу чергу – це теж прояв влади росіян над нами. Бо владою росіян над нами я називаю те, що ми не робили б за власною доброю волею. Приниження. Те, що відбувається в "Скелі" — це не про гідність.

"У мене немає відповіді, що робити з наркоманами"

Експерт з питань інформаційної безпеки, віце-президент ГО "Фонд сприяння демократії", керівник проекту InfoLigh Юрій Гончаренко на своїй сторінці у Facebook зазначив, що окрему увагу в обговоренні викликало питання про те, як у подібних підрозділах розглядаються люди із залежностями.

"Це — глобальна проблема мобілізації, яку, сподіваюся, вирішить розпочата трансформація Сектору безпеки та оборони. Наголошую, рішення щодо мобілізації ще не ухвалені, тільки готуються!

В мене немає відповіді що робити з наркоманами. Я розумію позицію принаймні частини військових що справедливість вимагає рівності перед обов'язком. Тобто, наркоманія чи алкоголізм не може бути причиною не служити. З іншої сторони, поведінка наркомана якого ламає цілком очікувана, і вона небезпечна для оточуючих.

Я не можу і не маю права оцінювати ефективність та доцільність таких підрозділів як Скеля. Я — цивільний, хоч і працюю в Секторі безпеки та оборони. Хоч я і законно перебуваю в тилу, але я такий самий як і журналісти що пишуть… Проте репутація конкретно цього підрозділу випереджає його, і це ніяк не допомагає мобілізації. Я не знаю жодної людини, яка б хотілася перевестися до Скелі, скажу м'яко", — коментує він.

Також Юрій Гончаренко каже, що нинішня команда Міністерства оборони розгортає систему оцінки підрозділів. За його інформацією, там буде об’єктивна оцінка і того боку, який підсвітив "Бабель".

"Це загалом буде дуже правильно, якщо саме МОУ буде цивільним контролем щодо ЗСУ. Розробником політик та правил, які пишуться кров’ю", — підсумував експерт.

Для розуміння ситуації:

У матеріалі "Бабелю" зазначено, що після приїзду новобранців сортують. "Наркомани в один бік, тому що вони неадекватно поводяться, комусь погано. Якщо погано поводяться, їх жорстко б’ють. Ті, хто спокійніше, чекають свого часу", — каже ще один мобілізований, який був у полку.

У багатьох новобранців починається синдром наркотичної ломки. У цьому стані люди перестають спати, відчувають біль по всьому тілу, нудоту, діарею, високий ризик суїциду. Крапельниці, які дещо полегшують стан, розповідають опитані, ставлять лише одиницям. Деякі мають галюцинації і марять їх ізолюють.

"Це той приклад, коли "пугалки" мають імена і дати смерті"

Письменниця, засновниця ініціативи "Як не стати овочем" Оксана Мороз на своїй сторінці у Facebook пише, що "Скеля" не єдиний штурмовий підрозділ, проте інформація про негідне поводження з військовими концентрується на ньому.

"По інших – точкові факти або нічого. Не сумніваюся, що тут є й російська складова. Але, як правило, росія не працює на порожньому місці. Бо якщо фактів немає, "не прилипає", так як "прилипло" до "Скелі". Нагадаю, що про проблеми "Скелі" говорить не тільки "Бабель", а і інші журналісти та військові. Шлях до припинення (зменшення) негативу в інфополі – один – виділити реальні проблеми, визнати, зробити все, щоб вони не повторилися, чітко все прокомунікувати родинам та суспільству", – зазначила вона.

Мороз каже, що на з’ясування правди піде чимало часу. Тому необхідно не лише робити заяви, а й говорити про те, що зроблено чи буде зроблено, щоб негідного поводження з військовими не було.

"На жаль, процесу з’ясування та змін, на мою думку, шкодять наступні тези в поточних комунікаціях (як від підрозділу, так і від інших спікерів (які як "за", так і "проти")):

- Спроби звести всі смерті / побої до "роботи" з залежними. Не всі випадки про людей з залежністю, навіщо цей фокус?

- Спроби звести дискусію щодо замісних препаратів, які лікарі виписують залежним в рамках державної програми, до "це аналог заборонених речовин і їх не може приймати військовий". Це мають вирішувати лікарі. Чому про це приймають рішення військові? Чи є десь рішення лікарів, що у військових із залежностями потрібно вилучати?

- Спроби говорити абстрактними фразами "йде розслідування" — без імен, органів, дат, пріоритетів.

- Спроби апелювати до героїчних дій підрозділу і "відтінення" ними фактів негідної поведінки. Я не бачила жодного заперечення героїзму. Але саме щоб його не затьмарювати, потрібно відділяти факти та розбиратися з ними.

- Спроби звести розмову до "слова проти слова" і тим самим підважити свідчення, які навів "Бабель". Є факти – з ними потрібно працювати, щоб спростувати або підтвердити. Дискредитувати – не найкраща стратегія, особливо тут і зараз.

- Спроби звинувачень у роботі ботів "на захист Скелі" без доказів замовлення саме від підрозділу. Нагадаю, росія у конфліктах працює одночасно "за" і "проти", щоб посилювати емоції та ефективність.

- Спроби узагальнення негідної поведінки з військовими на весь підрозділ. Цьому, в тому числі, сприяє відсутність чіткого розуміння розміру проблеми та її концентрації.

І так, швидке та об’єктивне вирішення цієї проблеми і прозоре висвітлення, це важлива складова і мобілізаційного процесу. Бо це той приклад, коли "лякалки" мають імена та дати смерті, а не просто ШІ-ролики у ТікТок", — акцентує письменниця.

Ці висновки, за її словами, зроблено на основі офіційної реакції підрозділу, слів людей з підрозділу, коментарів військових та правозахисників, програми Vlasta Lazur.

"Частина медіа вже фактично винесла підрозділу вирок"

Військовослужбовець ЗСУ Микола Хархан на своїй сторінці у Facebook висловлює думку, що поки "Скеля" та Сили оборони воюють, деякі намагаються знищити армію у тилу.

"Поки українські військові щодня тримають фронт під Покровськом, у тилу розгортається інша битва — інформаційна. Черговою ціллю став 425-й штурмовий полк "Скеля". Після виходу резонансного матеріалу частина медіа вже фактично винесла підрозділу вирок. Без суду. Без завершеного слідства. Без офіційних висновків. Зате — з максимально гучними заголовками. І тут варто згадати, що таке "Скеля" насправді", — пише автор.

Він пояснює, що це не "штабні генерали та не тиловий підрозділ". Це один із найвідоміших штурмових підрозділів цієї війни, який пройшов Ізюм, Соледар, Бахмут, Авдіївку, Вугледар, Курський напрямок та бої під Покровськом. Підрозділ виник як добровольче формування ще у 2022 році та роками застосовувався саме там, де ситуація була найскладнішою.

"Саме тому виникає логічне запитання: чому інформаційна кампанія спрямована не проти тилових структур, а проти одного з найрезультативніших штурмових підрозділів?

• Російська пропаганда роками просуває кілька ключових тез:
• українське командування нібито "знищує своїх солдатів";
• мобілізовані нібито гинуть не від росіян, а від власних командирів;
• штурмові підрозділи ЗСУ — це "каральні загони";
• український військовий не може довіряти українському командиру.

Фактично кожен із цих наративів сьогодні можна побачити в коментарях, телеграм-каналах і проросійських інформаційних майданчиках після появи матеріалу про "Скелю". Це не означає, що всі звинувачення автоматично є неправдивими. Якщо були злочини — їх потрібно розслідувати. Якщо були перевищення повноважень — винні мають відповісти", — йдеться у пості.

При цьому він наголошує, що між поняттями "розслідувати" та "знищити репутацію всього підрозділу" існує величезна різниця.

"Сьогодні суспільству пропонують повірити, що багатотисячний бойовий полк, який роками воював на найгарячіших ділянках фронту та повертав українські позиції, є виключно системою насильства. При цьому як докази часто використовуються анонімні свідчення та непідтверджені твердження, які ще мають бути перевірені слідством", — напис.

Небезпека, на його думку, полягає в тому, що коли суспільству день у день пояснюють, що елітні штурмові підрозділи — зло, що командири вороги своїх бійців, а служба — гарантована смерть, результатом стає не справедливість і деморалізація.

"Саме той результат, якого роками домагається Кремль. Бо Росія не може перемогти Україну лише на полі бою. Тому вона намагається зруйнувати довіру між українським суспільством і українською армією. І коли замість фактів починають працювати емоції, ворогу навіть не доводиться нічого вигадувати. За нього це роблять корисні ідіоти", — резюмує військовий.

Підсумок історії: розпочато розслідування

Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування за фактами, оприлюдненими у засобах масової інформації про можливі неправомірні дії щодо військовослужбовців штурмового полку "Скеля". Про це 24 червня повідомили у пресслужбі ДБР.

З метою перевірки відомостей слідчі внесли відповідні дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України — перевищення військовою посадовою владою або службовими повноваженнями, вчинене в умовах воєнного стану, що спричинило тяжкі наслідки.

Наразі проводиться комплекс процесуальних дій, спрямованих на встановлення об’єктивної картини подій, перевірку достовірності оприлюднених фактів та з’ясування всіх обставин, викладених у журналістському матеріалі.

За результатами розслідування буде надано належну правову оцінку діям усіх осіб, причетність яких до можливих правопорушень буде встановлена.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що у ТЦК розповіли, що мають і не мають права робити військові.