Німецький кризис: в Берліні незадоволені рішенням уряду призупинити допомогу Україні

Читать на русском
Автор
2282
Шольцу довелося відбиватися від тиску як з боку опозиції, так і з боку власних партійців Новина оновлена 20 серпня 2024, 05:13
Шольцу довелося відбиватися від тиску як з боку опозиції, так і з боку власних партійців. Фото Ян Доброносов, "Телеграф"

Канцлер Олаф Шольц опинився під наростаючим тиском з усіх боків і зараз намагається заспокоїти хоча б членів Соціал-демократичній партії

У німецькому політикумі здійнялася хвиля критики на адресу уряду через рішення про призупинку військової допомоги України. Особливе несприйняття викликав заклик міністра фінансів Крістіана Лінднера припинити надання допомоги Україні.

Про це пише Financial Times. Видання нагадує, що Німеччина другий найбільший військовий донор України після США, який тільки цього року надасть Україні допомогу на 7,5 млрд євро.

"Тиск на бюджет означає, що ця цифра скоротиться: у проєкті урядового бюджету на 2025 рік передбачено виділення 4 мільярдів євро", – сказано у публікації.

Проте слово – не горобець; 19 серпня в уряді спростували негайне скорочення допомоги Україні, зазначивши, що дискусії все ще тривають. Канцлер Олаф Шольц опинився під наростаючим тиском з усіх боків і зараз намагається заспокоїти хоча б членів Соціал-демократичній партії – планів припинити допомогу Україні не зрозуміли навіть у "рідній" партії канцлера. А голова комітету Бундестагу у закордонних справах, соціал-демократ Міхаель Рот назвав рішення зменшити допомогу "фатальним сигналом" для України.

"Українська армія вперше за багато місяців повернулася в наступ. Зараз країна потребує повної підтримки свого найважливішого військового союзника в Європі: Німеччини. Натомість дебати про майбутнє фінансування військової допомоги виглядають як замасковане зняття відповідальності з Німеччини. Ми не можемо ставити нашу безпеку в залежність від бюджетних обмежень", – сказав він.

Не менш гнівно відреагував голова парламентської групи Німеччина-Україна, політик партії Зелених Робін Вагенер, сказавши: "Складається враження, що йдеться про те, щоб пожертвувати миром і свободою, але залишитися без боргів". Колишній полковник Бундесверу, депутат та член парламентського комітету у закордонних справах Родерік Кізеветтер, підтримав позицію Вагенера.

"Де-факто [це] означає, що Україна буде покинута… Так не діє жодна самопроголошена провідна країна Європи", – резюмував він.

До слова, раніше "Телеграф" вже повідомляв про те, що у Німеччині хочуть скоротити допомогу Україні. Зазначалося, що найбільша економіка єврозони уникла рецесії на початку року, проте її зростання виявилося повільнішим, ніж очікувалося. Уряд Німеччини, як і Великої Британії та Франції, щосили намагається закрити бюджетну діру.

17 серпня стало відомо, що Федеральний уряд Німеччини планує суттєво змінити підхід до фінансування військової допомоги Україні. Так, згідно з новими бюджетними планами, додаткові кошти на підтримку Києва не передбачаються.