"Жива людина не може так виглядати": що відомий американський журналіст написав у книзі про Зеленського

Зеленський та його команда дозволили журналістові проводити на Банковій багато часу протягом першого року повномасштабного вторгнення

Журналіст американського журналу "Time" Саймон Шустер написав книгу про українського президента Володимира Зеленського. У своїй роботі він описав аскетичний побут команди українського лідера у бункері у перші дні повномасштабного вторгнення Росії.

Уривки книги Шустера про Володимира Зеленського опублікувало видання The Telegraph. Зазначається, що в ексклюзивному уривку зі своєї книги Шустер розповідає, як війна змінила українського президента – "і не зовсім на краще".

У своїй роботі журналіст згадав, зокрема, як навесні 2022 року, на 55 день повномасштабного російського вторгнення, Зеленський запитав, коли Шустер планує закінчити книгу про нього. Він відповів, що хоче зафіксувати перший рік війни, а потім опублікувати книгу. "Ви думаєте, що війна не закінчиться за рік?", — сказав тоді Зеленський.

Шустер пише, що президент та його команда дозволили журналісту проводити на Банковій багато часу протягом першого року повномасштабного вторгнення.

"Часом це здавалося майже нормальним, незважаючи на сирени повітряної тривоги. Ми жартували, пили каву, але це був також час виснаження та страху", - пише він.

Журналіст описує побут президента та його соратників у бункері на початку повномасштабного вторгнення:

"Найважчими для Зеленського були ночі. Його ліжко було ледве досить широким, щоб можна було крутитися і перевертатися. Гудіння його телефону рідко припинялося.

"У перші дні я будив усіх, — каже він. Я не мав права спати, поки не дізнавався, які удари припали куди". А вже о 4.50 ранку Зеленський питав про новини.

Ніхто не піддався розпачу на цьому ранньому етапі. Але зрештою всі вони розбилися. Їсти було небагато. Солодощі роздавали на зустрічах, а на спільній кухні були м’ясні консерви з черствим хлібом. Один міністр розповідав мені, що виживав кілька днів на шоколаді.

Обличчя Зеленського стало блідим. Він скаржився на нестачу сонячного світла та свіжого повітря. Деякі його співробітники занепокоїлися. Його помічниця з правових питань згадує, що він був схожий на ходячий труп. "Жива людина не може так виглядати", — сказала вона.

Далі у книзі Шустера йдеться, що згодом життя в бункері увійшло до більш керованої рутини. Перша відеоконференція змістилася на 7 ранку, достатньо часу для того, щоб поснідати — "незмінно яєчня". Співробітникам подавали гарячу їжу: сосиски, вареники з картоплею, гуляш.

Зеленський та його команда тримали запас алкоголю навіть після того, як уряд заборонив його продаж, і президент час від часу наливав вино помічникам, які приєднувалися до нього за трапезою. Там також були гантелі та верстат для жиму лежачи, які Зеленський мав звичку використовувати часто вночі. Пізніше поставили стіл для настільного тенісу. Мало хто міг його обіграти ”, – йдеться у книзі.

Бувало, що президент запрошував співробітників переглянути фільм. Найчастіше це були голлівудські новинки. Зеленський казав, що більше не міг дивитись радянські комедії. "Вони викликають у мене бунт", — говорив він.

Журналіст пише, що на початку повномасштабної війни соратники Зеленського називали його "Володя". Потім вони перейшли на офіційне звернення "Володимир Олександрович".

Шустер зазначає, що український лідер тижнями зменшував ризик повномасштабного вторгнення. Зеленський відмовлявся від порад військового командування зміцнити кордон.

Коли почалося вторгнення, деякі чиновники вже запакували свої машини та втекли. Найбільше перебіжчиків було у СБУ.

Декілька європейських лідерів запропонували допомогти Володимиру Зеленському втекти. Він назвав такі пропозиції "дещо образливими", йдеться в книзі.

У книзі також розповідається, що на екстреному саміті європейських лідерів, до яких приєднався Зеленський, він був "блідий і втомлений, з ранньої щетиною бороди воєнних часів", і "не дуже вірив у те, що союзники врятують його, і це давало про себе". знати". "Можливо, ви бачите мене живим востаннє", — сказав європейцям Зеленський.

Він не просив порятунку, натомість український лідер вимагав відповіді на запитання, яке країна ставила десятиліттями: чи буде Україні колись дозволено приєднатися до Європейського Союзу ?

Короткий виступ президента, який тривав близько п’яти хвилин, мав більший вплив, ніж місяці, а то й роки дебатів про російську загрозу, пише Шустер.

Журналіст у книзі згадує, як його запросили у поїздку із Зеленським у щойно звільнений Херсон. Охорона президента була проти цієї поїздки.

"Моя охорона була на 100 відсотків проти цього. З мого боку, це трохи безрозсудно", — розповів Зеленський Шустеру.

На запитання, навіщо тоді їхати, президент відповів: "Це народ. Дев’ять місяців вони були в окупації. Так, вони мали два дні ейфорії. Незабаром вони впадуть у депресію".

Шустер згадує також, що бачив Зеленського за кілька днів до Різдва 2022 року у Вашингтоні під час його першої закордонної поїздки з початку вторгнення. Журналіст бачив президента недовго, коли той поспішав через Капітолію.

"Його хода виглядала свинцевою, розправленою в плечах, як у бульдога, що прямує в бій. Війна не закінчилася, навіть близько не закінчилася. Але людина в її центрі завершила своє перетворення на воєначальника воєнного часу ", — пише він.

Раніше "Телеграф" писав, що Зеленський застосував два психологічні трюки, говорячи про мобілізацію у новорічній промові.