Нова тактика Росії: експерт назвав причину, чому не відбуваються обміни

Останнього разу великий обмін полоненими відбувся в серпні 2023 року. Українські сім'ї продовжують отримувати дзвінки від військових ЗСУ, які перебувають в російському полоні, з проханням протестувати проти уряду України.

Про це повідомляє видання Politico. Портал підготував матеріал про те, чому обмін не відбувається.

Росія провокує родичів полонених

Валентина Ткаченко, 35-річна мати двох дітей із Чернігова, бачила свого чоловіка Сергія востаннє перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну в Києві. ЇЇ чоловік солдат Національної гвардії. Його підрозділ охороняв Чорнобильську атомну електростанцію, коли її атакували російські війська. Коли ворожа армія тікала з Чорнобиля та інших районів Київської області в кінці березня, вони забрали з собою Сергія та ще 167 інших полонених.

З того часу дружина чула про чоловіка один раз — коротке рукописне повідомлення: "Я живий, все гаразд", відправлене через шість місяців після їх захоплення.

Валентина Ткаченко, як і тисячі інших родичів українських полонених зверталася до української влади та Міжнародного комітету Червоного Хреста і писала листи, але нічого не відбувалось до 29 листопада. Того дня вона отримала відеодзвінок.

"Це був Сергій. Ми говорили лише три хвилини. Мені не дозволяли ставити питання. Як тільки я спробувала, він потряс головою і просто сказав ні. Замість цього він продовжував говорити: "Валя, їдь до Києва. Київ не хоче нас повертати'", — згадує Ткаченко.

За її словами, він попросив вибачення і закінчив розмову, обіцяючи подзвонити їй, коли у нього буде така можливість. Втім, Валентина не пішла на протести проти уряду, хоча вони відбувалися.

Петро Яценко, речник координаційного штабу України з питань поводження з військовополоненими, розповів, що інші сім'ї отримували подібні дзвінки від полонених, утримуваних росіянами.

"Людина не чула родича більше року, і ось він дзвонить і каже, що він живий. Росіяни готові обміняти його, але Україна нічого не робить. Останнім часом ці дзвінки стали масовими. Таким чином, ми зрозуміли, що це кампанія з метою викликати недовіру до уряду", — сказав Яценко.

Він вважає, що порівняно з минулим роком війни — це різка зміна в політиці, коли сторони регулярно обмінювалися полоненими. Загалом 2 598 осіб повернулися з полону в Росії. Проте, останній великий обмін відбувся 7 серпня.

"Це дійсно сповільнилося через причини з боку Російської Федерації, але є дуже конкретні причини для цього", — сказав український президент Володимир Зеленський на пресконференції в Києві минулого тижня.

Гра в політику з полоненими

За словами Яценка, така тактика спрямована на підпалювання напруги в українському суспільстві, де незадоволення владою зростає після цьогорічної контрнаступальної операції, а настрій від цього стає сумним, оскільки ключова допомога Україні в Сенаті США не рухається, а Угорщина блокує спроби ЄС збільшити цивільну та військову допомогу Києву.

Дружина нацгвардійця вважає, що її сім'я, а також інші військовополонені, стали інструментами в політичній грі.

"Вони почали дуже добре, обмінюючи так багато людей. Але потім все зупинилося. Я думаю, що росіяни хочуть дискредитувати наш уряд. Люди виснажені, і родичі військовополонених втрачають терпіння. Вони хочуть спровокувати хаос", — каже Ткаченко.

Видання зазначає, що велика кількість українських військових потрапили в полон під час кривавої облоги Маріуполя. Тоді ЗСУ витримали три місяці жорстоких боїв перед тим, як здатися.

А ось інша жінка Анастасія Бугера з Харківської області, не спілкувалася зі своїм хлопцем з березня 2022 року. Вона перебувала в окупованому росіянами Ізюмі, коли Івану із тисячами інших захисників "Азовсталі" було наказано здатись.

"Мені вдалося подзвонити його матері. Вона сказала мені, що він намагався мене викликати та не вдалося. Я так сильно плакала", — каже Бугера.

Анастасія каже, що їм обіцяли бути в полоні лише три-чотири місяці. Але Росія брехала.

Україні вдалося обміняти лише кілька десятків захисників "Азовсталі", включаючи командирів полку "Азов", але тисячі рядових військових, поліцейських і прикордонників все ще утримуються в Росії. За словами асоціації родин "Азовсталі", країна-агресорка не бажає їх обмінювати. Замість цього родини іноді бачать їх на відео з російських судів. Росія продовжує блокувати будь-який прямий зв'язок з ними.

Життя в полоні

Наразі Росія утримує близько 3 000 українських військових та 28 000 цивільних. Про це повідомили в міністерстві реінтеграції України, але реальна кількість може бути ще вищою.

"Наприклад, деякі з тих, хто перебуває в полоні, ще не були підтверджені. Цих людей все ще вважають "зниклими", хоча у нас є інформація, що вони можуть бути у полоні", — сказав Яценко.

Українська сторона не називає кількість полонених росіян, але їх так багато, що для них будується другий табір. Росіян тримають в спеціальному закладі на заході України.

"Я б сказав, що під час контрнаступу, Росія змогла збільшити фонд обміну військовополоненими, який вже і так був великим через зупинені обміни", — сказав Яценко.

За словами Яценка, 90 відсотків військовополонених, яких вони опитують після обміну, говорять, що їх піддавали тортурам, позбавляли достатнього харчування та сну. Людей змушують знищувати татуювання або споживати тільки російську пропаганду. Їм не дозволяється спілкуватися з родичами.

На своїй пресконференції Зеленський сказав, що сподівається на зміну політики, яка дозволить відновлення обміну полоненими та вони працюють над тим, щоб повернути значну кількість наших військових. Українська влада сподівається змусити Кремль відновити обміни завдяки великій кількості військовополонених.

Раніше "Телеграф" писав, що український омбудсмен Дмитро Лубінець та російський омбудсмен Тетяна Москалькова провели відвідування полонених військових на території України та Росії.