Повторна ідентифікація в ТЦК: нардепи мовчать, а юристи оцінюють санкції за ухилення від явки

Читать на русском
Автор
6842
Стати на новий облік доведеться усім військовозобов'язаним
Стати на новий облік доведеться усім військовозобов'язаним. Фото poltava.to

Парламентарі шукають нові способи вивести з тіні військовозобов'язаних громадян

Не встигли українці оговтатися від новин про майбутнє зниження мобілізаційного віку та призов на фронт інвалідів, як новий законопроект №10378 про мобілізацію заграв ще більш яскравими барвами. Виявляється, автори реформи планують змусити усіх військовозобов'язаних пройти "переідентифікацію" у ТЦК.

Слово "змусити" використано не випадково: ухилення від повторного взяття на облік загрожує громадянам (як в Україні, так і за її межами) досить неприємними наслідками.

Попри те, що члени комітету ВРУ з національної безпеки, оборони та розвідки продовжують дотримуватись "інформаційної тиші" навколо законопроекту, ігноруючи запитання журналістів з цього приводу, "Телеграф" спробував розібратися у тому, кого стосуватиметься нова норма і наскільки виправданими є санкції, передбачені за її порушення.

Загадкова "переідентифікація"

Стримані роз'яснення щодо змін, які можуть набрати силу вже у січні, погодився надати лише нардеп від "Батьківщини" Вадим Івченко. За його словами, парламентарі виписують положення норми щодо необхідності усім військовозобов'язаним громадянам України з'явитися у ТЦК і СП для повторної ідентифікації.

Зокрема, планується введення оновленого військового обліку, картку якого мають отримати всі без винятку: і придатні до служби, які раніше вже "відмітились" у військкоматі, і заброньовані особи, і навіть непридатні до служби громадяни. Винятком не стануть ані чинні нардепи, ані біженці за кордоном.

"У цьому обліку буде записано, що там придатний те-те, те-те, те-те, але він "заброньований". Він – народний депутат, він – міський голова, він – працює на підприємстві оборонного виробництва, тобто має "бронь" і так далі. Це означає, якщо людина за кордоном, наприклад, вона має пройти теж цю ідентифікацію. А якщо вона не пройде, то це означає, що будуть наслідки", – розповів Івченко "Радіо Свобода".

Скільки часу дадуть українцям на проходження цієї процедури, буде вона регулярною чи одноразовою, і чи вимагатиме додаткового проходження ВЛК – невідомо, адже абсолютна більшість дотичних до створення законопроекту посадовців від коментарів утримуються.

Інформацію видання УП про те, що парламентарям рекомендували зберігати "режим тиші", переадресовуючи всі запитання військовим, "Телеграфу" опосередковано підтвердив полковник СБУ, Секретар Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

"Особисто я як член профільного комітету даю коментарі з приводу тих питань, відповіді на які я знаю. Щодо нібито наданих "рекомендацій"… Я бачив повідомлення про це у ЗМІ і одночасно не чув, щоб хтось із моїх колег або з влади загалом коментував подробиці законопроекту. Виходячи з цього, можна припустити, що це правда. Можливо, це дійсно робиться для того, щоб роз'ясненням непопулярних рішень займалися військові. До речі, Міністерство оборони також мовчить, хоча це їхній прямий обов'язок", – каже нардеп від партії "Голос".

Що ж стосується норми про переідентифікацію в ТЦК, запитань до неї дійсно більше, аніж відповідей, зазначає Роман Костенко. За словами нардепа, розробкою загального законопроекта про мобілізацію займався безпосередньо уряд, і тепер парламентарям складно розібратися у його положеннях.

"Нам так само складно зрозуміти, що вони мали на увазі в тих чи інших нормах, як і вам. Можливо, вони хочуть окремі норми додатково врегульовувати підзаконними актами, адже наразі в законопроекті вони виглядають досить нелогічно. По роз'яснення краще звертатися напряму́ до уряду, але він, як і "слуги народу", нічого не коментує", – каже нардеп.

Подробиць майбутньої норми закону про мобілізацію поки не знають і працівники самих військкоматів. За словами речника Полтавського обласного ТЦК і СП Романа Істоміна, підготовка до впровадження змін ще не почалася.

"Доки не буде прийнято закон, коментувати його взагалі, я так думаю, вам ніхто не буде. Це лише проект закону. Жодних розпоряджень щодо підготовки до виконання проекту закону, який ще не прийнятий, не надходило", – сказав Істомін в коментарі "Телеграфу".

Покарання за законами воєнного часу

Цікаво, що за відсутності подробиць про те, яким чином буде відбуватися "переідентифікація", покарання за ухилення від неї в парламенті вже озвучили.

Так, у разі неявки в ТЦК, військовозобов'язаний громадянин України, незалежно від його місця перебування, може бути позбавлений:

  • можливості оформити нові документи (паспорт, довіреність на майно, продаж/купівлю нерухомості);
  • права отримання консульських послуг за кордоном;
  • можливості пройти верифікацію у банках і користуватися власними банківськими рахунками або ж відкривати нові.

За словами адвоката ЮК Riyako&Partners Катерини Аніщенко, ситуація, за якої громадян змушують виконувати їхній конституційний обов'язок – захищати Батьківщину – обмежуючи при цьому їхні конституційні права, не є нормальною для демократичної держави.

"Ми неодноразово чули від наших законотворців та уповноважених осіб, що армія повинна бути вмотивована. Чи будуть такі санкції підвищувати вмотивованість – велике запитання. В законопроекті прямо зазначено, що його положення дозволяють обмежувати конституційні права громадян. До речі, це стало можливим ще 2016 року, згідно з постановою Кабміну про воєнний стан.

Але питання у тому, в якому обсязі вони можуть порушуватись і наскільки ці обсяги співвідносні з важкістю порушень. Точного переліку не наводиться, але з того, що вже відомо, одна лише неможливість скористатися своїм правом реалізації майна – це вже серйозне порушення конституційних прав. Зокрема, права власності, яке охороняється Конституцією, що неодноразово зауважувалося Конституційним судом України", – каже адвокат в коментарі "Телеграфу".

Якщо законопроект ухвалять в існуючому вигляді, оскаржувати його положення можна буде в Європейському суді з прав людини. За словами правозахисниці, вже зараз можна прогнозувати велику кількість таких позовів у майбутньому, проте розраховувати на винесення по них швидких позитивних рішень на користь громадян поки складно.