РФ змінила тактику енерготерору. На які три важливі питання слід звернути увагу Україні

Протягом останніх кількох тижнів майже всі регіони України щоночі опиняються під загрозою атаки російських дронів-камікадзе. Українським силам ППО вдається збивати від 70 до 90% ворожих БПЛА. Втім, не виключено, що РФ буде нарощувати масованість цих атак, аби відновити вже традиційний зимовий терор енергетичної системи України.

Чому окупанти переключилися з крилатих ракет на дрони, скільки БПЛА одночасно можуть атакувати українські міста, і чи вистачить нам техніки для захисту неба? Про це "Телеграф" запитував у військових і політичних експертів.

Півтисячі дронів замість двох ракет

2023 року інтенсивність використання Росією БПЛА для ударів по Україні зросла у шість разів. За даними Командування Повітряних сил України, у перші два місяці осені РФ запустила 865 дронів типу Shahed-136, більшість з них була збита українською ППО, проте 151 безпілотник все ж досягнув цілі.

За словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, ворог змінив тактику терору задля економії коштів. Один дрон коштує 30-40 тис. доларів, тоді як крилата ракета обійдеться у 6-7 мільйонів. Таким чином, навіть найбільш масований удар БПЛА по території України (500 дронів у вересні 2023 року), обійшовся бюджету РФ максимум у 15 млн доларів, що дорівнює вартості двох крилатих ракет.

"Так, крилата ракета несе бойову частину у 300-500 кг, а дрон лише 25. Втім, навіть цього було достатньо для завдання нам руйнувань. Зараз росіяни модифікували дрони, збільшивши вагу бойової частини майже вдвічі — до 40 кг. Крім того, для виготовлення БПЛА використовують композитні матеріали, які знижують рівень виявлення дронів РЛС, а самі безпілотники покривають чорною фарбою, яка унеможливлює їхнє виявлення мобільними групами.

Раніше саме вони збивали левову частину дронів. Тепер ефективність "Шахедів" стала ще вищою, тому окупанти вирішили здійснювати терор цивільного населення та енергетичної системи України за допомогою запусків близько сотні БПЛА одночасно, що перевантажує нашу систему ППО, а отже, значно підвищує ризики влучання", – пояснює експерт "Телеграфу".

Змінився підхід і до запуску дронів. За словами Дмитра Снєгирьова, тепер вони заходять у наш повітряний простір двома "роями" з різних боків, зустрічаються в одному місці і завдають масованого удару. Враховуючи, що коефіцієнт збиття безпілотників становить приблизно 80%, при атаці 200 дронами одночасно, 40 з них все ж досягне цілей.

Втім, у Повітряних силах ЗСУ також не сиділи склавши руки в очікуванні зими. Порівняно з минулим роком можливостей для відбиття атак у нас стало більше, каже експерт. Наразі основним засобом протидії системам безпілотників є німецька ЗСУ Gepard, яка вже не раз демонструвала хороші результати роботи. Водночас, складнощі виникають з кількістю цих установок та їхньою застарілістю – раніше "Гепарди" були списані з озброєння Бундесверу, після чого їх модернізували для відправки в Україну.

"Чому на другому році війни вітчизняний ВПК не може запустити серійне виробництво копії або аналога цієї ЗСУ. Чому у нас досі займаються цим мобільні групи, оснащені кулеметами? Між тим, енергетичний терор вже розпочався. Просто, поки що вони пристрілюються, промацують нашу систему ППО, запускаючи по 20 дронів на день, а не по 100. Через це нам вдається збивати майже всі "Шахеди" і запобігати критичним руйнуванням. Розслаблятися не можна. Метою Росії на даному етапі все ще залишається знищення нашої енергосистеми та демонстрація того, що в Україні нема безпечних місць, для деморалізації населення. Саме тому останнім часом удари звдають по всій території нашої держави", – каже експерт.

В усьому світі нема стільки ППО, скільки потрібно Україні

За словами речника Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, порівняно з минулим роком, Україна має більшу кількість західної зброї для відбиття повітряних атак. До 11 вересня 2022 року на озброєнні (йдеться про ЗРК) була лише радянська техніка (С-125, "Оса", "Шилка", зенітки).

Пізніше нам надали переносні ЗРК американськи Stinger, польський Piorun, французький Mistral і британський Starstreak, але всі вони мають малий радіус дії, як по висоті, так і по дальності. Ворожі ракети та дрони знищувалися переважно ракетами комплексів "Бук-М" і С-300.

За словами військового, ситуація стала значно кращою у жовтні 2022-го. Коли Росія почала енергетичний терор, західні партнери надали перші комплекси NASAMS і батарею IRIS-T.

"Вони дуже ефективні – дають 100% результат. Одна ракета йде на одну ціль. Втім, видаток ракет дуже великий, як і навантаження на техніку, через що вона виходить з ладу. Зараз ми вимушено використовуємо мобільні вогневі групи, які допомагають збивати більше дронів, завдяки професіоналізму, досвіду та навченості військових. Водночас, вони не можуть зрівнятися у ефективності із західними системами ППО. Так, можна створити більше груп, але їх треба озброїти, надати більше тепловізорів, прожекторів, лазерних цілевказань. Це покращить результати.

Якщо США вдасться втілити план із закупівлі для нас 60 установок Gepard, це суттєво посилить наш захист від російських дронів. Ми зможемо збивати їх, не витрачаючи зенітні ракети. Інша річ, що радіус дії у цих систем – до 5 км. Україна – це 603 тисячі квадратних кілометрів. Протяжність лінії фронту – 2,5 тисячі кілометрів. Сьогодні такої кількості систем ППО нема в усьому світі, адже до таких викликів ніхто не був готовий", – каже Юрій Ігнат в коментарі "Телеграфу".

Як і Дмитро Снєгирьов, військовий також прогнозує збільшення атак дронами цієї зими. За словами полковника ЗСУ, Україні слід готуватися до терору "Шахедами", FPV-дронами та "Ланцетами" по лінії фронту.

У питанні нарощування потужності виробництва техніки ППО можна сподіватися на Німеччину, Францію і США, каже Юрій Ігнат.

Ризики залишитись без зброї

На тлі посилення терору з боку РФ особливо тривожно звучать новини зі США, де Конгрес не може затвердити фінансування для України на наступний рік. За словами радника президента США Джо Байдена з питань нацбезпеки Джейка Саллівана, без активізації дій Конгресу, вже до кінця року у адміністрації президента закінчаться ресурси для надання більшої кількості зброї та обладнання для України без шкоди власній військовій готовності.

"У США закінчуються гроші і майже закінчився час", – заявив Салліван.

Ситуація з узгодженням надання нам допомоги досмть складна, але вона не є критичною, вважає політичний експерт, екс-співробітник КБ "Південне" Олександр Кочетков. За словами аналітика, Білий дім активно шукає шляхи взаємопорозуміння між республіканцями і демократами стосовно внутрішніх питань США, що загострились на тлі президентських виборів.

"По-перше, тема допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню є радше важелем впливу для вирішення цих проблем. Втім, це стала демократія, тому, коли ситуація доходить до червоної межі, питання все ж вирішується. По-друге, у США вже давно є передчуття певного гальмування у наданні нам допомоги, тому потрібна серйозна переорієнтація на європейські можливості. Європа намагається підготуватися до цього. Також є варіанти отримання боєприпасів з Південної Кореї. У будь-якому разі, кожен з цих сценаріїв навряд чи відбуватиметься без участі США", – пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Ризики того, що в якийсь момент американські партнери припинять надавати нам зброю, існують, впевнений Олександр Кочетков. Втім, ця пауза триватиме не довше декількох місяців, протягом яких союзники Києва знайдуть нові шляхи та можливості для підтримки. В свою чергу, Україні вистачить існуючих запасів озброєння приблизно на два місяці оборонних дій.

Інша річ, що запитання до вітчизняного ВПК, який на другий рік війни не в змозі забезпечити армію найнеобхіднішою технікою, залишаються актуальними.