"Наїзд" Безуглої—Арахамії на ЗСУ: до чого призведе атака нардепів на Залужного

Читать на русском
Автор
8917
Допис в соцмережі спричинив гучний скандал в політиці Новина оновлена 29 листопада 2023, 07:45
Допис в соцмережі спричинив гучний скандал в політиці. Фото Колаж "Телеграф"

Що стоїть за синхронними виступами критиків військових у Верховній Раді

Негласний мораторій на публічну критику вищого військово-політичного керівництва країни під час війни, здається, вичерпався. Протягом останніх трьох днів сумнівну оцінку діям керівництва ЗСУ дали одразу двоє політиків: голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія та нардепка-"слуга" Марʼяна Безугла, які також очолюють підкомітети в комітеті ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Вони закинули військовим відсутність чітких планів щодо темпів і обсягів мобілізації, принципів комплектування бригад та фінансового забезпечення їхньої діяльності.

Цілком очікувано соцмережі вибухнули обуренням на адресу політиків. Українці звинуватили Арахамію та Безуглу в розхитуванні внутрішньої ситуації в країні під час війни і порушили питання про відставку "слуг".

Чому депутати раптом почали критикувати керівницто ЗСУ і особисто Валерія Залужного, і до яких наслідків для всіх учасників конфлікту це може призвести, "Телеграф" запитував у військових та політологів.

"План задуму"

Поки українське військо відчайдушно стримує спроби окупантів прорвати нашу оборону в районі Куп’янська, Авдіївки та Бахмута, в Києві несподівано відкрився другий "фронт" — політичний. Нардепи від монобільшості раптом пішли в інформаційний наступ на головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, звинувативши його в некомпетентності і відсутності стратегії у війні.

В авангарді наступу на Залужного опинилася депутатка від "Слуги народу", голова підкомітету з демократичного цивільного нагляду та контролю оборонного комітету Ради Мар'яна Безуглая. Її перші "наїзди" збіглися у часі з публікацією інтерв’ю головнокомандувача виданню Economist, в якому той змахнув рожевий пил з окулярів бачення майбутнього російсько-української війни.

"Не скоординувати таку статтю з верховним головнокомандувачем, хто б як до президента з нас не ставився, — це свідчення військово-політичної кризи", — написала Безугла на своїй сторінці у Facebook, натякаючи на конфлікт між Залужним та Зеленським.

Далі градус претензій до військового керівництва поступово наростав, доки не вилився у конкретні закиди на адресу головнокомандувача ЗСУ щодо того, що він не надав "план задуму" на 2024 рік, відповідно, (за логікою Безуглої): "Таке керівництво має піти", — написала депутатка.

Така заява спричинила потужну хвилю обурення в соцмережах, та варто зазначити, що хоча Мар’яна Безугла і очолила мейнстрім інформаційного тиску на Залужного, у своїй діяльності вона не один у полі воїн.

Приміром, голова підкомітету з нагляду за діяльністю держорганів спецпризначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів, правоохоронних органів спецпризначення та розвідорганів Давид Арахамія в інтерв'ю Наталії Мосейчук зазначив, що у комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки "є запитання до військового командування, які рано чи пізно будуть обговорюватись".

"Ще одне питання, яке дуже гаряче — скільки ще людей мобілізують. Є мобресурс, він відомий. Але якщо робити ротацію, то треба мобілізувати ще половину людей в Україні, а якщо ні — то тоді вони (вже мобілізовані — Ред.) потерпають. Що з цим робити, і хоча б короткий план на рік дайте, бачення дайте. Кажемо військовому керівництву. Але бачення немає — живемо як жили. А нас це не влаштовує, бо нам треба готуватись. Що у наступному році в ЄС, у США це буде викликати перебої з фінансуванням, або їх втрату і нам треба розраховувати на свої ресурси. Треба план "я хочу наступний рік воювати так, мені стільки людей треба, а стільки відпустити, а ще мені треба стільки грошей", але цього ніхто не має в країні", — заявив він.

Загроза єдності

Цікаво, що у своїй критиці на адресу головнокомандувача політики апелюють до цілком реальних проблем в армії: безлад у ТЦК, труднощі з підготовкою мобілізованих тощо. Втім, на думку самих військових, "наїзди" на Залужного нічого не змінять.

"Однозначного ставлення до Залужного в армії бути не може, бо там різні люди, з різним досвідом і політичними вподобаннями. Але! Вісім років до повномасштабного вторгнення армія не збиралася воювати, як і вся система в цілому. А Залужний з’явився ж не з вакууму. Він — елемент системи, отримував освіту і робив кар’єру саме в цій армії. І він не гірше з того, що ця система могла відтворити. І якщо його міняти, то є сумніви, що це буде краще, аніж є зараз. Тим паче, що при всій критиці Залужного, ніхто не називає прізвищ ким його замінити", — каже "Телеграфу" військовий Мирослав Коптило.

А от гірше може бути.

"Дана ситуація несе загрозу національній безпеці України. Головнокомандувач ЗСУ є авторитетом для армії і для наших іноземних партнерів, тому спроби його дискредитації у публічному полі викликають негатив у військовослужбовців. Всі, з ким я спілкувався, негативно ставляться до цього. Люди зайняті спільною важкою роботою, розуміють, що складна ситуація, і будь-які нападки з боку політиків на військове керівництво сприймаються погано і не додають єдності", — додає в коментарі "Телеграфу" відомий волонтер, військовий ЗСУ Мирослав Гай.

В такому разі…

Що відбувається?

Чому навіть попри ризики втратити монолітність в суспільстві, постать Залужного стає об’єктом для політичних атак? За словами експертів видання, на те є кілька причин.

По-перше, на думку політичного аналітика Українського інституту майбутнього Ігара Тишкевіча, злий жарт зіграла українська пропаганда.

"Претензії до військових в оточенні президента можуть бути пов’язані з тим, як спрацювала українська пропагандистська машина, починаючи з весни минулого року. Пам’ятаєте про "швидкий наступ", "прорив", "скоро будемо в Криму". Населенню це було донесено майже як гарантований процес. А виявилося, що це не так.

Друга теза, що лунала, про зростаючу підтримку західних держав, яка не вимагає додаткових дій або зміни політики зі сторони України. І це також виявилось не так. Відповідно, з’явилися тривожні очікування і виникли запитання: а хто винен? Відповідно, що для оточення президента цапом-відбувайлом не може бути Зеленський. Отже, має бути хтось інший, але пов'язаний з війною", — пояснив "Телеграфу" Тишкевіч.

По-друге, зростаюча електоральна популярність Залужного змусила діючих політиків відчути дискомфорт. Нотки роздратування прозирали навіть в словах Зеленського в інтерв’ю таблоїду The Sun, коли президент наголосив, що військові мають займатися війною, а не політикою.

"Є така річ, як гіпотетичний електоральний рейтинг Залужного і умовної партії військових. Так, якби вибори відбувалися сьогодні, Зеленський, швидше за все, залишився б президентом, однак партія "Слуга народу" зазнала б фіаско", — запевняє Тишкевіч.

Чим же можуть завершитися підкилимові ігри навколо головнокомандувача ЗСУ?

"Говорити, що цей конфлікт незворотній і буде відставка Залужного, я думаю, зарано. Реакція суспільства, експертного середовища, західних партнерів багато в чому буде визначальною, а настрої все ж такі, що потрібно зберігати єдність і залишати статус-кво", — пояснив "Телеграфу" політолог Ярослав Макітра.

Небезпечні експерименти

Після того, як Зеленський публічно не погодився зі словами Залужного щодо глухого кута у війні, натякнувши на те, що генерал також може втомитися, чутки про конфлікт між головнокомандувачами не вщухають вже майже місяць. А синхронність, з якою Безугла і Арахамія раптом розкритикували дії керівництва ЗСУ, багатьох наштовхнула на думку про "прогрів" суспільства перед майбутнім звільненням Валерія Залужного з його посади.

Втім, за словами політичного аналітика Петра Олещука, пояснення може бути набагато простішим: депутати не хочуть брати на себе відповідальність за непопулярні у суспільстві рішення.

"Найближчим часом владі доведеться ухвалювати нові рішення щодо мобілізації, а депутатам голосувати за них. Скоріше за все, ці зміни у законодавстві не сподобаються більшості українців, адже розширюватимуть права військових комісарів, наприклад. Політики в цій ситуації думать в першу чергу про свої рейтинги і про те, що їм рано чи пізно ще брати участь у виборах. Враховуючи, що, згідно з опитуваннями, найбільшу недовіру суспільство висловлює саме до Верховної Ради, депутати намагаються підстрахуватися і перекласти відповідальність за незручні рішення на військових. Це скоріше своєрідний бунт нардепів, які не хочуть стати крайніми в ухваленні складних рішень", — пояснює експерт.

Що ж стосується ймовірної підготовки українців до кадрових перестановок в армії, політолог впевнений: для цієї задачі обрали б кого завгодно, але не Мар'яну Безуглу. Одіозна депутатка неодноразово потрапляла у скандали через свої неоднозначні пропозиції, як-то дозвіл на розстріл військовослужбовців за невиконання наказів, а тому давно не має достатньо авторитету для формування громадської думки.

Водночас, відсутність планів на відставку головнокомандувача ЗСУ ще не означає, що влада не хоче знати настроїв громадян з цього приводу. На думку політолога Олега Лісного, Офіс президента регулярно влаштовує "перевірку температури" у суспільстві, закидуючи в інформаційний простір суперечливі заяви від публічних персон.

"Раніше цим активно займався Арестович, тепер от Арахамія. Це робиться для того, щоб простежити реакцію експертного середовища та громадянського суспільства. Хороша новина полягає у тому, що частіше за все, такі перевірки ні до чого не призводять. Згадайте, скільки розмов було про вибори. Точну дату назначали разів п'ять. І що? Нічого. Інше питання, наскільки етично і морально під час війни застосовувати такі технології.

Але в чому Офіс президента точно не можна звинуватити, то це у надмірній рефлексії через громадську думку і кон'юнктурщині. Безугла точно не мала б займатися оцінкою дій головнокомандуючого, це зовсім не її компетенція. Щодо інтерв'ю Арахамії, воно було дуже строкатим і не однобічним, тому говорити про якусь затяту критику Генштабу з його боку теж не варто", — каже політолог.

Хоч би якими безневинними були справжні мотиви Безуглої та Арахамії, методи, якими діють нардепи, загрожують національній безпеці України, вважає екс-співробітник СБУ Іван Ступак.

За словами військового експерта, змінювати людей на посаді головнокомандувача (як, власне, й голови СБУ, МЗС або Міноборони) має право виключно президент. Для всіх інших, хто має претензії до роботи керівництва ЗСУ, існує спеціальний комітет Верховної Ради — з питань нацбезпеки, оборони та розвідки.

"Серед трьох керівників цього комітету два — "слуги народу": Пан Завітневич — голова і Мар'яна Безугла — заступниця. Ще є Роман Костенко — секретар. Вони повинні провести закрите засідання комітету, проаналізувати недоліки роботи Генштабу, відзвітувати на офіційному сайті і подати пропозицію президенту щодо кадрових змін. Це було б правильно. А кричати на весь інтернет про складнощі, які є в армії воюючої країни, здіймаючи хвилю обурення у суспільстві, — неправильно. Це не призведе ні до чого хорошого. Найкраще, що зараз може зробити "Слуга народу" — це прибрати від керівництва таких людей", — зазначив Іван Ступак "Телеграфу".

За словами членкині парламентського комітету з питань нацбезпеки та розвідки Соломії Бобровської, в комітеті не обговорювали питань невідповідності посаді головнокомандувача.

"Це була особисто її [Безуглої] позиція. Комітет такого рішення не приймав, не висловлював і не розглядав взагалі таке питання, про невідповідність займаній посаді. Це її приватна ініціатива", — пояснила "Телеграфу" народний депутат.

А от над самою Безуглою в комітеті згущаються хмари.

"Є дві постанови (про виключення Безуглої з комітету, — Ред.) вже зареєстрованих. Пів року вже постанові від Федора Веніславського і ще одну зареєструвала Ірина Фріз 27 листопада. Та наразі це питання ще не розглядалося, бо у нас ще не було комітету офлайн. Та з огляду на настрої в комітеті, з того що я бачу, швидше за все, ці постанови все ж таки вийдуть на обговорення в комітеті. Та знову ж таки, великою мірою все залежить від позиції "Слуг народу", бо їх більшість", — резюмувала Бобровська.

Також про реєстрацію постанови на звільнення скандальної посадовці з комітету нацбезпеки повідомив нардеп Ігор Кривошеєв.

Аналогічні документи з боку члену оборонного комітету Федора Веніславського та співголови фракції "Європейська солідарність" Ірини Геращенко було заблоковано керівництвом парламенту, тому Ірина Фріз з "Євросолідарності" ініціювала розгляд на комітеті питання щодо позбавлення Безуглої посади голови підкомітету з питань демократичного цивільного нагляду та контролю, повідомив громадський активіст Павло Нусс.

Під час написання цього матеріалу "Телеграф" неодноразово намагався зв'язатися з Мар'яною Безуглою для висвітлення її позиції, проте усі узгоджені зустрічі для інтерв'ю були скасовані самою посадовицею.

Пояснити свій вчинок Безугла погодилась BBC News Україна.

"Це не помилка. Це частина айсберга усієї цієї правди, що відбувається, і чому я безпосереднім свідком є. Це я ще дуже делікатно сказала. Ми зараз на роздоріжжі і я взяла на себе цю ношу. Можна сказати, що мене "прорвало". Це не через всі ці теорії, що я начебто "тестую реакцію суспільства. Я сама генерую собі тези. Звісно, я в комунікації зі своєю командою, але часто мені доводиться наполягати щодо певних моментів. Бо так вийшло, що з нардепів ніхто так глибоко не занурювався в те, що відбувається в ЗСУ", — заявила депутатка.

Тож з її слів можна зробити висновок, що вона продовжить генерувати претензії до командування ЗСУ і Валерія Залужного навіть попри різко відмінну думку колег і загрозу виключення з оборонного комітету.