Мотлох на гусеницях: навіщо росія модернізує бронемашини, яким за 70 років
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 8385
Старі тягачі мають дуже легку броню, а на озброєння їх прийняли 70 років тому
Через нестачу новіших зразків техніки російські війська глибоко запустили лапу до старих, ще радянських запасів техніки. Застарілі машини 1960-х та 1950-х років, які росіяни звідти дістають та ремонтують, вже не можуть ефективно показувати себе в умовах сучасної війни – тому рф займається їхньою модернізацією, створюючи "франкенштейнів".
Про це пише видання Forbes. Зокрема, зазначається в матеріалі, мова йде про універсальні броньовані тягачі МТ-ЛБ, які були розроблені у 1950-х роках ще за часів СРСР.
"Росіяни почали збирати дивні машини ще навесні, змішуючи та поєднуючи старі корпуси та башти, що були на складах, очевидно, у відчайдушній спробі компенсувати зростаючі втрати сучасних бойових машин у російській війні проти України", – сказано в повідомленні.
МТ-ЛБ понад 70 років. Цей броньований тягач настільки старий, що в якості бойової одиниці має дуже сумнівну цінність. Однак росіяни вже ж роблять з них ерзац-бронетранспортери, а також – машини вогневої підтримки. Наприклад, один з помічених зразків має стару корабельну артилерійську башту 2М-3 з двома 25-мм гарматами.
Раніше башти 2М-3 мінімально інтегрувалися у корпуси МТ-ЛБ, однак зараз їх почали розміщувати на одному рівні з корпусом. Перші версії МТ-ЛБ-2М-3 були дуже помітні та сильно тремтіли під час стрільби, що ставило жирний хрест на їх точності та ефективності – а занадто тонка броня, яку може пробити навіть звичайна куля, не дозволяла машині підкотитись ближче.
Однак зараз окупанти встановили у корпуси коротші башні з метою зменшити вібрацію та помітність "франкенштейну". Тобто росіяни, зазначає журнал, вчаться на своїх помилках.
Загальний стан справ такий, резюмує видання, що обидві армії в умовах нестачі сучасної техніки почали робити ставку на DIY Frankenvehicles – "франкенштейни", бойові машини, зібрані з кількох інших різних зразків техніки. Це тенденція, яка тільки посилюватиметься в міру зростання втрат у техніці та відсутності можливості замінити ці втрати.