Поставити "Газпром" і "Роснефть" на коліна: чи може Україна відповісти ворогу на удари по енергетиці

Читать на русском
Автор
5235
Пожежа на російському нафтопереробному заводі
Пожежа на російському нафтопереробному заводі. Фото ura.ru

Країну-агресор можна позбавити десятків мільярдів доларів прибутку, кажуть експерти

З наближенням холодів росія готує наступний раунд обстрілів об’єктів української енергосистеми. Поновивши запас ракет, кремль сподівається влаштувати українцям повтор торішніх масштабних блекаутів.

Однак у відповідь на ракетні та дронові атаки ЗСУ теж можуть націлити свою зброю на російську нафтогазову інфраструктуру. В інтерв’ю Politico міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що це було б справедливо, адже саме "Газпром" і "Роснефть" є основними рушіями економіки країни агресора.

Чи справді Україна зможе поставити російський нафтогазовий сектор на коліна, вирішив дізнатися "Телеграф".

Економічна важливість нафтогазового сектору для росії

До повномасштабної війни нафтогазовий сектор був одним з основних рушіїв російської економіки. І хоч західні обмеження значно зменшили доходи кремля від експорту нафти та газу, у січні 2023 вони становили 18,5 млрд доларів, що на 38% нижче, аніж 30 млрд доларів, які москва отримала у січні 2022 року, за місяць до вторгнення в Україну.

Однак і ті 18,5 мільярдів виявилися дуже хорошим виторгом за енергоносії на тлі зниження доходів рф до 78 млрд доларів за 10 місяців цього року.

На тлі зростання ціни нафти до рекордних 100 доларів за барель росія зуміла уникнути обмежень "Великої сімки" для значної частини свого нафтового експорту. Вона успішно співпрацює зі зростаючою кількістю маловідомих торгових компаній, щоб розробити нові системи для транспортування своєї нафти.

Тож щоб не дати ворогу продовжувати отримати доходи від продажу енергоносіїв, будь-яка атака на цей сектор може завдати серйозної шкоди російській економіці.

По яких цілях можуть вдарити ЗСУ

Як зазначив у розмові з "Телеграфом" політичний експерт і директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, будь-які об’єкти, які посилюють росію і сприяють продовженню агресії на території України, є військовими цілями.

— Російські ТЕЦ, нафтопереробні заводи, нафтобази є об'єктивними військовими цілями для української армії. Незалежно від того, де такі цілі розташовані – на українських окупованих територіях чи територіях російської федерації. Будь-яке завдавання шкоди російській критичній інфраструктурі є позитивним явищем, оскільки наближує нашу перемогу. Удари по нафтопроводах та об'єктах енергетики, за винятком атомних електростанцій, можуть вважатися законними військовими цілями, – каже політконсультант.

Однак, за словами Віталія Кулика, ми не можемо завдавати ударів по транспортних коридорах. А саме такими є газонафтопроводи, які експортують російську нафту на Захід.

Фото росія експортує нафту - нафтопереробна промисловість росії
російська нафта досі потрапляє на європейські ринки попри санкції

Це стосується нафтопроводу "Дружба", газопроводів, які йдуть через Україну в Європейський Союз, а також в обхід нашої території — обох "Північних" і "Турецького" потоків.

— Нафтобаза, яка поставляє пальне для російських танків і теплова станція, яка працює на військові об’єкти – це одна історія. А нафто- і газопроводи, які йдуть через нашу територію – інша. Це зобов'язання перед нашими західними партнерами як транзитера. Звісно, це виглядає досить дивно, що в умовах війни відбувається транзит. Але в ньому зацікавлені наші партнери. Ми б хотіли, щоб вони повністю ввели ембарго на російські енергоносії. І це було б правильним рішенням, але цього рішення поки нема, — каже Віталій Кулик.

Як зазначає політолог, зараз ми можемо бачити певні обмеження постачань, часткові відмови. Поступово ЄС позбувається залежності від російських енергоносіїв. Тож зруйнований газопровід "Північний потік — 2" в цьому контексті є позитивним явищем.

— Тоді трубопроводи, які зараз є основним джерелом постачання газу та нафти, для Європи втратять будь-яку додану вартість. Вони матимуть сенс лише в реверсивному режимі постачання газу та нафти з портів Балтики та Адріатики в Україну. Але поки остаточно Європа не вийшла з цієї залежності, ми можемо підтримувати цілісність газотранспортної системи, до певної міри гарантувати її недоторканість та безпеку. Звісно, все це умовно. Адже ударів по цій же системі можуть завдавати самі росіяни. Вони й зараз атакують газопровідні станції та окремі відгалуження газопроводів, — каже Віталій Кулик.

Режим мовчання

Натомість експерт з енергетики Геннадій Рябцев наголосив у коментарі "Телеграфу": навіть якщо такі цілі буде визначено, їхній перелік ніхто не стане оприлюднювати.

ЗСУ можуть дістати куди завгодно, адже наші дрони летять далеко. Українські сили оборони вже неодноразово завдавали ударів по об'єктах нафтопереробної інфраструктури та базах ПММ. Ці атаки були успішні, тому вони триватимуть. Адже без нафтопродуктів окупанти не зможуть підтримувати боєздатність підрозділів збройних сил.

— Розповідати російській розвідці про те, куди ми збираємося поцілити, не можна, бо вони захистять відповідні об'єкти додатковими засобами протиповітряної оборони, — каже фахівець з енергетичних питань.

Чи вигідно атакувати нафтогазову інфраструктуру рф

За словами політолога Віталія Кулика, підрив українськими силами російських газопроводів і нафтопроводів є не зовсім доцільним, а навіть шкідливим. Зараз ми, навпаки, маємо зберегти цю інфраструктуру, а після перемоги думати, що з нею робити далі.

Однак можливості асиметричної відповіді у нас є завжди. Це може бути навіть діяльність партизан на території російської федерації поряд з підтримкою, наприклад, "Курської народної республіки".

Фото пожежа на нафтопереробному заводі росії - вибухи
Пожежа на найбільшому незалежному нафтопереробному заводі росії

– Змога завдати шкоди є. Та казати, що ми підемо на такі дії або що ми заточені на руйнування нафтогазової інфраструктури росії, як на мене, передчасно. Певні дії можуть бути потрібні в певний момент, але скоріше точкові. Тільки заради того, щоб завдати шкоди заради шкоди, витрачати ці ресурси нема сенсу. Має бути якась економічна, політична чи військова мета. Бо тільки росія може завдавати ударів тільки для того, щоб зруйнувати нам опалювальний сезон, — каже політолог.

За словами Віталія Кулика, Україна не має того інструментарію та тієї кількості ракет і дронів, які здатні були б зруйнувати рф опалювальний сезон у відповідь, навіть якщо брати якусь окрему область. Нам важливіше використовувати всі ці засоби для продовження боротьби саме на фронті.

— Використовувати ці зусилля більше сенсу там. Хоча ми можемо симетрично відповідати. Якщо військове керівництво прийме таке рішення, значить, є певна військова доцільність. Та, на мою думку, це радше гарна ІПСО та доказ нашої спроможності, – вважає Віталій Кулик.

Нагадаємо, за даними ГУР МО України, російські окупанти накопичили 800 високоточних ракет і можуть виробляти протягом кожного місяця ще 100.