Завершення гарячої стадії війни: військові експерти дали прогноз, чи прийде в Україну мир вже 2024 року

Гучна заява головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про те, що війна з рф зайшла у глухий кут через паритет сил, справила сильний ефект на суспільство. З одного боку, з українцями нарешті почали говорити начистоту і без прикрас про реальний стан справ на фронті. З іншого — розуміння всієї складності ситуації посилило тривожність громадян і змусило замислитись про перспективи і варіанти подальшого розвитку подій.

Ще одним аспектом, який турбує українців, є напруга між вищим політичним та військовим керівництвом держави. Неоднозначна реакція Володимира Зеленського на слова головнокомандуючого і подальше гучно-мовчазне звільнення ним командувача ССО Віктора Хоренка спровокували чутки про ймовірні кадрові перестановки в українській армії, чим миттєво скористувалася росія, запустивши чергові фейки для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.

Чи є у ЗСУ шанси вже 2024 року виконати плани Володимира Зеленського на завершення гарячої стадії війни і як на це можуть вплинути внутрішньополітичні процеси в Україні, "Телеграф" запитував у військових та політичних експертів.

Події розгортаються динамічно

Останні шість місяців 2023 року пройшли для українців в очікуванні потужних результатів контрнаступу ЗСУ. Втім, активне обговорення операції ще до її початку та завищені сподівання зіграли з нами злий жарт. З'ясувалося, що протягом 20 місяців війни росіяни також не сиділи, склавши руки, а нарощували бойовий потенціал, вивчали нашу стратегію і готувалися до оборони захоплених територій. Своєю чергою ЗСУ так і не отримали від західних партнерів воєнну номенклатуру у достатній кількості для прориву, через що й застопорилися на найскладніших ділянках фронту.

Водночас, за словами військового аналітика Дмитра Снєгирьова, українці повинні розуміти, що ситуація важка, але жодної "зради" в словах генерала Залужного щодо стабілізації лінії фронту нема. Це так званий "туман війни": командування не може і не буде розповідати детальні плани бойових дій. Питання може бути лише до інтерпретації слів Залужного, за що він відповідальності не несе

Наразі ЗСУ продовжує контрнаступальні дії на Бахмутському та Токмацькому напрямку, здійснюючи активну оборону на інших ділянках. Окупанти одночасно тиснуть по всій лінії фронту від Куп'янська до Запоріжжя, ведучи позиційні бої на Херсонському напрямку. Таким чином вони намагаються розтягнути оборону ЗСУ для відволікання оперативних резервів, тому наше командування не може ставити у пріоритет окремі ділянки, наприклад Авдіївку чи Бахмут, пояснює експерт.

"Подальший хід подій буде залежати від результатів на окремих лініях зіткнення, адже ситуація розвивається дуже динамічно і змінюється кожні кілька годин. Попри слова головнокомандуючого про стабілізацію фронту, протягом останніх днів ми маємо тактичні успіхи на Токмацькому напрямку. В районі Роботиного нам вдалося взяти під контроль панівні висоти. Протягом наступних декількох місяців окупанти будуть намагатися тиснути в районі Куп'янська, Авдіївки, зупиняти контрнаступ на Запорізькому напрямку.

Найближчим часом буде йти, в основному, позиційна боротьба. Головним фактором стане перевага у ствольній і реактивній артилерії. Наразі 80% бойових завдань і, відповідно, втрат особового складу з обох сторін – це саме наслідок роботи засобів ураження. Окупанти будуть намагатися використовувати перевагу в кількості, а ми будемо намагатися використовувати перевагу в тактико-технічних характеристиках за рахунок успішного характеру контрбатарейної боротьби", – каже Дмитро Снєгирьов у коментарі "Телеграфу".

Сподівання росіян на припинення військово-технічної допомоги для України з боку Заходу не справдяться, впевнений експерт. Підтвердженням цьому є низка недавніх заяв від лідерів країн-партнерів про передачу нам озброєння та підтримку економічного сектору.

Водночас, якщо найближчим часом Україна не отримає дійсно потужного озброєння у достатній кількості або ж не налагодить власне виробництво далекобійної техніки та дронів для технологічного прориву, розраховувати на те, що війна завершиться 2024 року не варто, каже Дмитро Снєгирьов.

"Винесення" позицій ворога

З тим, що навіть за сприятливих умов війна триватиме протягом всього 2024 року, погоджується й військовий аналітик Олег Жданов. За його словами, характером бойових дій цьогорічна зима не відрізнятиметься від минулої.

"Є деякі моменти, в яких нам слід нарощувати сили, щоб досягти паритету. Наприклад, у засобах радіоелектронної боротьби і дронах. Втім, загалом ми стали сильніші, а рф слабшою. Якщо ми систематично здійснюватимемо вогневе ураження, то будемо громити ворога і матимемо можливість проводити штурмові дії. У нас є чим це робити. Є артилерія і ракети. Авіацію обіцяють надати ближче до весни. Також у планах надання нам десятків тисяч дронів. З таким арсеналом ми будемо "виносити" позиції ворога", – каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Заяву Валерія Залужного про те, що літаки F-16 вже не будуть максимально корисними через вдосконалення російської системи ППО (зокрема, появи новітніх ракет С-400 з дальністю 380 км), Олег Жданов вважає грою на підвищення ставок і пришвидшення надання Україні нових пакетів військової допомоги. Позитивно вплинути на цей процес також можуть вибори в США та домовленості американців з Китаєм, каже експерт.

Політичні амбіції як загроза військовим успіхам

Окрім очевидних дій ворога ззовні, на хід війни суттєво впливатимуть і внутрішньополітичні процеси в Україні. Непорозуміння між вищим політичним і військовим керівництвом країни дійсно існує, каже військовий аналітик, колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак. На думку експерта, воно виникає через через різне сприйняття ситуації на фронті і підхід до вирішення проблем.

"Залужний каже про земні речі. Він бачить події зсередини: втрати, успіхи, темпи просування, тому й оцінює ситуацію більш предметно і реалістично. Зеленський мислить як політик: нам потрібна перемога і чим швидше, тим краще. Тобто, мета у них однакова, але підхід до шляхів її здобуття різне", – пояснює аналітик в коментарі "Телеграфу".

Головні ризики полягають у тому, що політичні амбіції можуть стати приводом для незважених кадрових перестановок в армії у розпал війни, вважає Іван Ступак. Зокрема, реагуючи на статтю Залужного, Володимир Зеленський сказав, що з часом "усі втомлюються, незалежно від їхнього статусу", а вже за кілька днів секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що "тим, хто не вірить у перемогу, не місце у владі та в командуванні".

За словами Івана Ступака, це хибний і небезпечний шлях, адже одна справа – не вірити у перемогу України через власну слабкість і невпевненість, і зовсім інша – реалістично оцінювати перспективи бойових дій і ухвалювати рішення, виходячи з сьогоднішніх умов.

"Це, до речі, й те, чого чекають від нас західні партнери. Не сліпої віри у швидку і легку перемогу, яку вони повинні нам технічно й фінансово забезпечити, а адекватної оцінки обставин і детального плану дій. Ми повинні ставити собі реалістичні цілі і поступово їх досягати. Нехай це не буде вихід на кордони 1991-го року до кінця року. Нехай це спочатку буде Крим, потім наступна ділянка, і крок за кроком ми дійдемо до перемоги", – каже експерт.

Україна, безумовно, здатна перемогти у цій війні. Водночас, досвід з контрнаступом ЗСУ показав, що завищені очікування і жага швидкого результату — не краща позиція для громадян воюючої 20 місяців країни. Якщо володимир путін раптом не капітулює, завершення бойових дій у 2024 році об'єктивно неможливе. Для цього нам необхідна безперервна підтримка з боку Заходу, працюючий на повну потужність власний ВПК і готовність політиків та військових знаходити компроміси.