Виведення військ і виплата репарацій: в Європарламенті спрогнозували, що буде з рф після поразки в Україні

У Європейському парламенті визнали, що дії Європейського Союзу стали одним зі факторів встановлення у росії диктаторського режиму. У ЄП також розробили подальшу стратегію майбутніх відносин з рф.

Як пише старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, про це йдеться у проєкті рекомендацій Європарламенту, який підготував Комітет з питань закордонних справ. На думку експерта, цей документ став першим кроком у формалізації відповідей на питання "Що таке перемога України?" і "Що робити з росією?".

У преамбулі документа зазначається, що непослідовність ЄС у стратегії підтримки демократії у рф привела до подавлення демократичних сил, руйнування конституційного ладу рф та встановлення диктатури, що стало причиною анексії Криму та повномасштабної війни з Україною.

Також Європарламент констатує, що ціллю Європи у цій війні є перемога України за широкої підтримки коаліції ліберальних демократій, бо ця перемога потрібна не лише Україні, а й всьому демократичному світу. В ЄП зазначають, що переконлива перемога України може відкрити вікно можливостей для фундаментальних політичних змін в росії, потенційно — до падіння теперішнього режиму.

Водночас підкреслюється, що ЄС та його союзники не повинні боятися таких трансформацій. Крім того, на думку європарламентарів, встановлення демократії у рф — єдиний шлях до сталого миру в Європі після воєнної поразки росії.

Виходячи з цього, Європарламент закликає європейські інституції, підготувати і втілювати стратегію перетворення росії на демократію, що складається з трьох основних рамок.

Згідно з першою рамкою "За рік до" Євросоюз має:

• посилити постачання зброї Україні;
• посилити політику запровадження подальших санкцій проти росії, зокрема щодо нафти та газу;
• створити спеціальний трибунал;
• створити правовий інструмент для використання арештованих російських активів на відбудову України;
• сприяти вступу України у євроатлантичні структури;

ЄП зауважує, що підготовка до трансформації рф має бути інклюзивною. І закликає євроінституції створити "демократичний паспорт", який дозволить демократичній опозиції та громадським активістам рф працювати в ЄС.

Друга рамка "День після" передбачає, що будь-яка підтримка демократії у рф після зміни влади можлива лише за прийняття перехідним урядом конкретних умов (milestone conditions), щоб ЄС переконався, що у рф відбувається справжній перехід до демократії:

• виведення російських військ з усіх окупованих територій України та інших країн східного партнерства;
• звільнення усіх політичних в'язнів;
• відновлення вільних медіа та політичних свобод;
• проведення вільних виборів;
• виплата репарацій Україні та жертвам російських переслідувань;

ЄП зазначає, що "широка демократична коаліція" у рф повинна одразу почати роботу над новою конституцією, яка б делегувала широкі права і повноваження регіонам рф.

Третя рамка "Рік після" передбачає, що довгострокова стратегія підтримки та вкорінення політичних та соціоекономічних реформ у рф має бути негайно розроблена та опублікована ЄС разом з потенційною угодою з "майбутньою демократичною росією"

Європарламент інструктує свого президента передати ці рекомендації Євроінституціям, урядам та парламентам держав-членів, країн Східного партнерства та країн G7, Ради Європи, ОБСЄ, а також органам влади рф.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що ПАРЄ ухвалила резолюцію щодо примусової депортації українських дітей та дорослих до росії. У її тексті вперше згадується термін "геноцид" щодо дій рф в офіційному документі такого рівня. Більше того, був визнаний причетним до цього геноциду і білоруський диктатор олександр лукашенко.