Півцарства на оборону: чому Зеленський заговорив про "закручування гайок" в економіці

Читать на русском
Автор
12551
Довготривала війна вимагатиме урізання витрат на все, окрім військових пріоритетів
Довготривала війна вимагатиме урізання витрат на все, окрім військових пріоритетів. Фото Speka

Перехід на мілітаризовану економіку — єдиний спосіб знизити залежність України від західних донорів

Другий рік поспіль українська економіка, яка й раніше була не найсильнішою стороною нашої держави, піддається надскладному випробуванню у вигляді повномасштабної війни. Попри те, що уряд формує річний держбюджет, закладаючи левову частину коштів саме на оборонний сектор, власних грошей для покриття всіх витрат і ведення бойових дій Україні катастрофічно не вистачає. Порятунком, як і у випадку з наданням озброєння, стають щедрі транші від міжнародних партнерів.

Лише за перше півріччя 2023 року як фінансову підтримку Україна отримала 19,8 млрд доларів, а всього від початку повномасштабної війни — 32,14 млрд дол. 2024-го ми розраховуємо отримати від США фінансову допомогу у розмірі 12-14 млрд доларів для покриття бюджетного дефіциту.

Яким чином розвивались би події останніх 18 місяців, якби ми не отримували ці кошти, уявляти не хочеться. Водночас, в інтерв'ю впливовому британському виданню The Economist президент Володимир Зеленський розповів, як буде діяти, якщо допомога від західних партнерів суттєво зменшиться або припиниться зовсім.

"Для війни на виснаження буде потрібна повністю мілітаризована економіка. Уряду доведеться донести цю перспективу до своїх громадян, каже Зеленський, не уточнюючи, яким чином. (…) Через майже 19 місяців після початку війни президент заявив, що він морально готовий до переходу (економіки на військові рейки. — Ред.). Але він буде обговорювати цю ідею зі своїм народом тільки в тому разі, якщо слабкість в очах його західних союзників стане тенденцією", — йдеться в матеріалі.

Чому Зеленський раптом заговорив про ризики скорочення обсягів допомоги і що на практиці означатиме перехід на "повністю мілітаризовану економіку", "Телеграф" запитував у політичних та економічних експертів.

Профілактичні розмови чи підготовка до великих змін?

Минулий тиждень ознаменувався для України візитом держсекретаря США Ентоні Блінкена, який анонсував надання нам чергового пакету допомоги на суму понад мільярд доларів. Вже за два дні у Київ прибула глава МЗС Німеччини Анналена Бербок і повідомила, що Україна й надалі може розраховувати на допомогу з боку ФРН.

Враховуючи частоту і результативність подібних візитів, сумнівів у подальшій підтримці з боку колективного Заходу виникати не повинно. Водночас, за словами президента, держави-партнери України переймаються через нібито недостатньо активні темпи контрнаступу ЗСУ, що означає пролонгацію війни і в подальшому вимагатиме додаткових фінансових вливань.

"Вони, як і раніше, ведуть гарні розмови, обіцяючи, що підтримуватимуть Україну стільки, скільки потрібно. Але пан Зеленський, колишній телеактор із гострим відчуттям своєї аудиторії, помітив зміну настроїв деяких своїх партнерів. "У мене є інтуїція, я читаю, чую і бачу їхні очі, [коли вони кажуть]: "Ми завжди будемо з тобою". Але я бачу, що його чи її нема тут, з нами". Він розводить руки у жесті розчарування. Деякі партнери можуть розглядати недавні труднощі України на полі бою як привід змусити її почати переговори з росією. Але "це поганий сценарій, оскільки путін розглядає ситуацію так само", — цитує президента британське видання.

Подібні заяви з боку глави держави розраховані не стільки на міжнародну спільноту, скільки на внутрішнього споживача, впевнений голова Комітету виборців Олексій Кошель. За словами політолога, результати останніх соціологічних опитувань свідчать про те, що абсолютна більшість українців негативно сприймає новини про фінансування з держбюджету "Великого будівництва" доріг, перекладання бруківки в містах і ремонт пам'ятників під час війни.

Ймовірно, аби задовольнити запит суспільства, президент перейшов до більш жорсткої риторики щодо доцільності використання коштів або ж прирівняння злочинів корупції до державної зради під час дії воєнного стану.

"Звісно, заяви політиків про надання підтримки стільки, скільки буде потрібно, — це радше елемент інформаційної політики проти росії. Проте тенденції до зменшення обсягів допомоги не спостерігається. Ба більше, вони зберігатимуться на тому ж рівні ще принаймні один-два роки. Навіть з огляду на вибори в США і непросту політичну ситуацію з окремими партнерами в ЄС, ми будемо тримати достатньо високі темпи підтримки української економіки", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Втім, деякі із заяв президента в інтерв'ю британським журналістам все ж могли бути направлені на закордонну публік". Зокрема, Зеленський припустив, що припинення фінансової допомоги Україні може спричинити гнів західних виборців. За словами президента, вони почнуть запитувати, заради чого були ці зусилля. Тому це не лише продовжить війну, а й створить ризики для Заходу "на його задньому дворі".

Глава держави натякнув на непередбачувану реакцію українців, які зараз перебувають за кордоном, на зниження підтримки України з боку Заходу.

"Неможливо передбачити, як мільйони українських біженців у європейських країнах відреагують на те, що їхню країну покинуть. Українці загалом поводилися добре і дуже вдячні тим, хто дав їм притулок. Вони не забудуть цієї щедрості. Але це не було б хорошою історією для Європи, якби вона загнала цих людей у кут", — сказав Володимир Зеленський.

За словами політолога Олексія Кошеля, подібна "хуліганська" риторика президента часом дійсно допомагає натиснути на наших партнерів для отримання необхідного Україні результату, проте частіше грає не на нашу користь. Підтвердженням цьому є скандал через випади на адресу колишнього міністра оборони Великої Британії або ж непорозуміння з урядом Польщі після некоректних висловлювань представників української влади.

Радникам президента варто було б підготувати варіанти відповідей на особливо гострі запитання, щоб подібні дипломатичні "проколи" траплялися якомога рідше, адже обра́зи на такому високому рівні можуть негативно вплинути на відносини між державами, вважає експерт.

"Закручування гайок" в економіці неминуче

Якщо якась із європейський країн і може витримати економічне навантаження від повномасштабної війни, то це Україна, вважає економіст, професор політології Олексій Буряченко. Завдяки великій території, чималій кількості населення та технологічній економіці, наша держава вистояла у перший, найскладніший рік війни і, за грамотного підходу, зможе долати нові виклики й надалі.

"Так, частина регіонів стали прифронтовими, бізнес і економічний розвиток там зупинилися. При цьому західна частина України навпаки показала приріст ВВП на 3% за останні півтора року. Це стало можливим через притік громадян з інших областей і релокацію бізнесу. Ця компенсаторика дає нам змогу певною мірою перекривати втрати і не давати економіці критично просісти", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

За словами політолога, хоч як би сильно і хоч би з яких причин посадовці гальмували процес переведення економіки на воєнні рейки, це лише питання часу, адже Україні необхідно бути готовою до будь-якого сценарію розвитку подій — в тому числі до довготривалої війни — і розраховувати у першу чергу на власні сили. Наскільки різко стануться ці зміни, залежатиме від потужності підтримки з боку Заходу: якщо обсяги допомоги не зменшуватимуться, український уряд матиме змогу зробити перехід плавним, в іншому разі це може статися раптово.

Під поняттям "мілітаризована економіка" мається на увазі максимально можливе скорочення витрат з державного та місцевих бюджетів на галузі, не пов'язані з обороною, пояснює експерт.

"Урізати будуть витрати на підготовку до опалювального сезону, латання дірок на дорогах, ремонт будівель та інші потреби, що не відповідають військовим пріоритетам. Крім того, нам необхідно налагоджувати власне виробництво боєприпасів та озброєння або шукати власні кошти на закупівлю західних зразків, а також вчитися самотужки його обслуговувати.

Спочатку місяцями чекати поставок від партнерів, а потім гнати техніку в Німеччину на ремонт — це розкіш, яку ми не можемо собі дозволити, адже у цей час на фронті буде гостра потреба у техніці. Для налагодження та оптимізації цих процесів необхідні великі кошти, акумулювати які можна, лише переглянувши економічну політику", — пояснює Олексій Буряченко.

З тим, що переходом на мілітаризовану економіку Україні слід було б займатися вже зараз, погоджується й політолог Олексій Кошель. Тим паче, що відповідний запит від суспільства є: українці не погоджуються із "закатуванням в асфальт" мільйонів гривень, коли на фронті є гостра потреба в екіпіруванні, автівках та дронах.

"Органи самоврядування могли б заощаджувати досить серйозні кошти. Уряд має всі можливості для того, щоб через механізм держказначейства не пропускати витрати на капітальне будівництво, перестилання доріг, реконструкції адміністративних споруд тощо. Цими процесами можна було б керувати в ручному режимі, як це відбувалося у перше півріччя 2022 року. Проте, зараз це питання чомусь більше обговорюють, аніж вирішують", — каже експерт.