Згадали Конституцію і Сталіна: експерти оцінили ідею закритих кордонів після війни

Читать на русском
Автор
5152
Вкид Денисенка міг бути запланованим
Вкид Денисенка міг бути запланованим. Фото УНІАН

За словами юристів, суто технічно дана заборона може бути запроваджена.

Скандальна заява керівника Інституту майбутнього і донедавна радника міністра МВС Вадима Денисенка про необхідність продовження заборони виїзду чоловіків за кордон після війни наробила чимало галасу в українському інформпросторі. Громадян обурила не лише сама ідея закритих кордонів мінімум на три роки для "збереження нації", а й те, що син самого Денисенка під час війни ймовірно перебуває за межами України.

Хоча автор допису не є можновладцем і не може впливати на рішення уряду щодо міграційної політики, українці побоюються, що такі настрої можуть бути "заразними" і взятими до уваги законодавцями.

"Телеграф" з'ясовував, що думають про подібну заборону юристи, і як подібні методи насправді вплинуть на демографічну ситуацію в Україні.

У кожному "вкиді" є доля "вкиду"

Після бурхливої реакції суспільства на слова Денисенка, він поквапився пояснити свою позицію більш детально, проте ситуація леши погіршилася. Зокрема, у наступному зверненні до підписників екс-радник глави МВС непрозоро натякнув, що ані порушення прав людини, ані корупційні ризики, що можуть супроводжувати введення подібних заборон, не повинні стати на заваді збереженню кількості населення в Україні.

"4. Про права людини, які стали активно обговорювати, я чув і тоді, коли нинішня заборона була введена. Ми маємо просто дати відповідь на одне питання: ми за права людини чи за збереження нації. Якщо хочете більш пафосно: ми за те, щоб все було як до 24.02.22 чи будемо будувати Ізраїль?

5. Ну, а щодо аргументу про те, що це призведе до збільшення корупції, то я з цим погоджуюся, але давайте повернемося до п.4", — написав Денисенко.

На думку політичного аналітика Павла Нусса, скандальна заява Денисенка — не просто особиста думка, що йде врозріз з настроями більшості. Експерт вважає, що подібні "вкиди" дійсно можуть свідчити про наміри влади запровадити чергові обмеження, попередньо прозондувавши реакцію суспільства.

Хоч би що стояло за озвученням таких ідей, їхня реалізація матиме антиконституційний характер і повертатиме Україну в часи НКВС, вважає керуючий партнер ЮК Winner Ігор Ясько. При цьому, за словами юриста, суто технічно дана заборона може бути запроваджена.

Статтею 33 Конституції проголошено, що обмеження у правах можуть вводитися під час дії воєнного або надзвичайного стану. Тому будь-які обмеження, у тому числі щодо перетину кордону, мають місце лише в особливі періоди. Влада може спробувати встановити режим надзвичайного стану, мотивуючи це конституційною кризою чи у разі збройних мітингів або конфліктів.

"Гарантованим правом у нашій країні є свобода пересування, яке у мирний час не може бути обмежене, бо гарантується головним законом, але з’являються думки навіть про позбавлення громадянства за виїзд.

Історія має приклад, по який не треба далеко ходити — 1922 рік, період радянщини і нові правила виїзду за кордон: треба було отримати дозвіл наркома закордонних справ та/або рішення Політбюро. Далі — більше, до смертної кари за втечу, через яку страждали і родичі втікачів. З сучасних прикладів — це закрита КНДР", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Воєнний стан дозволив вводити обмеження, і громадяни поки можуть заплющувати очі на недосконалість законів, адже іншого виходу нема — діяльність держави і суспільства спрямована на перемогу. Проте після нашої перемоги виправдовувати постійні утиски стане складно, вважає юрист. Якщо уряд вирішить піти таким шляхом, правозахисники будуть оскаржувати це у Конституційному суді.

Зберегти націю поневоленням неможливо

Демографічна криза в Україні триває вже понад 30 років. За цей час спад населення становив близько 10 млн громадян. На думку Вадима Денисенка, після відкриття кордонів ми втратимо ще мінімум 4,5 млн співвітчизників, тому порушення прав і свобод буде виправданим засобом для збереження нації.

У фахівців подібні ідеї викликають як мінімум здивування. За словами провідного наукового співробітника відділу досліджень демографічних процесів та демографічної політики НАН України Людмили Слюсар, питання закритих кордонів є принциповим і носить радше політичний, аніж демографічний характер.

"Ми повинні зрозуміти, яке суспільство будуємо — ми хочемо копію росії, чи вільну демократичну державу? Дивно, що такі пропозиції взагалі лунають. Демографічна ситуація була складною і до війни, проте ми повинні створити всі умови, щоб люди хотіли тут жити, а ті, хто виїхали, хотіли повернутися. Якщо вони знатимуть, що після повернення їх вже не випустять, ніхто не повернеться", — зазначає експерт в коментарі "Телеграфу".

Спроби вирішити дуже складні проблеми примітивними засобами часте явище серед людей, далеких від галузі, каже Людмила Слюсар. Насправді ж, поневоленням зберегти націю неможливо. Ключ для вирішення демографічних проблем лежить у кишені економіки, тому, на думку науковиці, уряд повинен концентруватися не на обмеженнях, а на заохоченні.

Утримати українців на Батьківщині можна лише створенням комфортних умов життя в економічному, соціальному та екологічному аспектах. До речі, питання порушення прав людини також відіграє у цьому процесі не останню роль, адже сучасні українці в ментальному сенсі пішли далеко вперед від суспільства 30-х років XX століття, що жило за сталінського режиму і могло миритися з його правилами.

"Якщо говорити тезово, то зберегти націю можна, підвищивши рівень життя, запровадивши інформаційну політику з підтримки багатодітності, створивши умови для поєднання професійної діяльності з сімейними обов'язками, вирішивши житлові проблеми і надавши пільги на придбання квартир молодим сім'ям. Крім того, слід серйозно зайнятися питанням ранньої смертності. Ось це буде працювати на збереження нації. Все інше навіть коментувати дивно", — каже Людмила Слюсар.

Нагадаємо, раніше демографи та соціологи робили прогноз щодо перетворення повоєнної України на хаб для трудових мігрантів. За словами експертів, очікувати слід навіть росіян.