Російські ракети з американською "начинкою". Хто і навіщо продає рф знаряддя для вбивства українців

Читать на русском
Автор
4364
Мікроелектроніку для ракет рф закуповує на Заході
Мікроелектроніку для ракет рф закуповує на Заході. Фото Аргументы и Факты

Чому санкції проти рф не приносять очікуваного результату

Російська агресія проти України триває понад дев'ять років. За цей час західні країни ввели тисячі санкцій проти держави-терориста, аби позбавити путінський режим можливості продовжувати свою загарбницьку політику проти сусідніх країн. Однак 2023 року росія не лише все ще має право голосу на політичній арені, залишаючись членом Радбезу ООН, а й зберігає можливість посилювати свій військовий потенціал за рахунок цивілізованих держав.

За словами президента Володимира Зеленського, переважну кількість критичних компонентів для виробництва ракет, якими рф обстрілює українські міста, закуповують на Заході. Верховний головнокомандувач закликав дипломатів з цих країн до жорсткої реакції та введення санкцій проти компаній, які дозволяють собі збагачуватись за рахунок торгівлі з терористичним режимом.

"Телеграф" з'ясовував, хто з наших союзників "грає" за обидві команди, і чому це досі можливо.

Вороги в союзному таборі

Про те, що російський ВПК перебуває у вкрай жалюгідному стані, військові експерти заявляли з перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну. Російське озброєння радянських часів не може становити конкуренцію сучасній військовій техніці, а для виробництва нової номенклатури на власних потужностях у росії не вистачає технологічних розробок.

Попри це, за півтора роки великої війни держава-терорист не лише не відчула гострого снарядного "голоду", а й має змогу завдавати високоточних ракетних ударів по цивільній інфраструктурі України. Як з'ясувалося, можливим це стало завдяки поставкам в росію комплектуючих для боєприпасів із західних країн.

Так, за словами голови ОФісу президента Андрія Єрмака, в снарядах, якими росія вбиває українців, від 40 до 50 компонентів – переважно мікроелектроніка – вироблені в інших країнах.

Той факт, що у росії все ще є союзники (Білорусь, Іран, Китай та низка африканських країн), які готові допомагати їй у влаштуванні геноциду українського народу, давно не викликає подиву. Проте, за даними санкційної групи Єрмака-Макфола, понад 80% іноземної електронної компонентної бази, яка використовується рф для виробництва ракет, виготовлена у США, ще 8% – у Швейцарії, по 3,5% складових закуповується у Німеччині та Японії, пише з посиланням на українську розвідку Liga.net.

Зокрема, у складі крилатих ракет повітряного базування Х-101 міститься щонайменше 53 типи ЕКБ (мікросхеми, чіпи тощо) таких компаній, як STMicroelectronics (Швейцарія), а також Vicor, XILINX, Intel Corporation, Texas Instruments, ZILOG, Maxim Integrated та Cypress Semiconductor (всі — США). Варто зазначити, що ці країни свого часу приєдналися до санкційного тиску на рф і підтримують Україну у боротьбі з державою-терористом на національному рівні.

Річ у тім, що власними силами росія не здатна створити навіть якісний мобільний телефон, не кажучи вже про високоточні ракети. Сучасні процесори, мікросхеми та напівпровідники у російських снарядах, вертольотах та літаках виготовлені на Тайвані або в країнах Заходу. Маючи можливість використовувати новітні технології для виробництва озброєння, росія не лише не поступається нам у військовому забезпеченні, а й має суттєві переваги, каже начальник прес-служби Командування Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат.

"Так, ми отримуємо сучасну техніку від західних партнерів, але багато її лише у номенклатурному сенсі, у кількісному – це крапля у морі, в порівнянні з тим, чого ми потребуємо. У більшості випадків ми воюємо застарілим озброєнням радянського зразку. Ми залежимо від об'ємів і темпів поставок з боку Заходу, а росіяни, закуповуючи комплектуючі, можуть виготовляти стільки ракет, скільки їм потрібно, нарощуючи військовий потенціал", — пояснює Юрій Ігнат у коментарі "Телеграфу".

Коли санкції не працюють, гроші не пахнуть

Експорт західних комплектуючих для російських ракет здійснюють приватні компанії в обхід заборони на торгівлю з рф, запровадженої союзними для України державами на національному рівні ще на початку повномасштабного вторгнення.

Зокрема, за даними української розвідки, деякі з товарів подвійного призначення постачають у росію під виглядом побутових, решту завозять через фірми-прокладки на території третіх країн (Китаю, Тайланду, Мальдів, Туреччини, Казахстану, Грузії, Вірменії та ОАЕ), які не запроваджували санкції проти рф.

Таким чином, ані виробники на території держав-партнерів України, ані "буферні" країни, лояльні до рф, де-юре не порушують законів і не підпадають під штрафні санкції з боку міжнародної спільноти.

За словами політичного аналітика Олександра Кочеткова, у більшості випадків мотиви цих оборудок полягають не в політичній або ідейній підтримці держави-агресора, а в переслідуванні шкурного інтересу, адже росія готова платити за необхідні їй деталі ціну, у десятки разів більшу від заявленої виробником.

"Приватні компанії на Заході сприймають цю ситуацію з позиції "нічого особистого, тільки бізнес". Країни, які перепродують комплектуючі росії, також просто заробляють на цьому гроші. Та ж Індія прямо заявляє, що це не її війна, а отже жодних моральних зобов'язань перед Україною вона не має", – пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Попри заклики президента Володимира Зеленського вжити жорстких заходів проти бізнесу на крові українців, зупинити процес поставок технологій в рф практично неможливо, каже Олександр Кочетков. Виробники запчастин мають повне право продавати свою продукцію третім сторонам, а ті своєю чергою використовують для передачі комплектуючих рф підставні фірми-одноденки, вводити санкції проти яких просто не має сенсу. Доки у світі не буде одностайності у питанні протистояння російській агресії (а її не буде ніколи), рф матиме змогу отримувати необхідні деталі для виробництва 50-70 сучасних ракет щомісяця.

"Навіть, якщо уявити фантастичний сценарій, при якому усім країнам світу заборонять продавати будь-що росії, запрацює інша, вже "обкатана" схема. Наприклад, напівпровідниковий чіп з умовного Гонконгу постачається в Казахстан, буцімто для виробництва медичних томографів. Казахстан перепродає його з тією ж метою Фінляндії. З Казахстану у Фінляндію чіпи везуть суходолом через росію, де частина вантажу раптом зникає. Хто і де буде її шукати?", – каже політичний експерт.

За таких умов єдиним шляхом ослаблення росії є нарощувння економічних санкцій, які не дозволятимуть державі-агресору розраховуватися за імпортні товари, а також потужна військова і економічна підтримка України з боку Заходу, зазначає Олександр Кочетков.