"Нищитимемо все російське, що заважає виграти війну": топ заяв Подоляка з нового інтерв'ю

Читать на русском
Автор
2892
Михайло Подоляк розповів про контрнаступ ЗСУ та наслідки підтоплення Херсонщини
Михайло Подоляк розповів про контрнаступ ЗСУ та наслідки підтоплення Херсонщини. Фото Колаж "Телеграфу"

Радник голови ОП закликає українців не споживати інформацію із російських джерел

Головною темою останніх днів став, звісно, підрив Каховської ГЕС і подальші наслідки терористичних дій російської армії. Значну увагу цьому питанню приділив у свіжому інтерв'ю радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. Також він розповів про нинішні події на фронті, контрнаступ ЗСУ, допомогу від партнерів та багато чого іншого.

"Телеграф" уважно вивчив розмову чиновника із "24 каналом", тож публікуємо добірку основних тезисів Подоляка, якими він поділився із журналістами. Далі — пряма мова.

Про війну в Україні загалом

Немає жодного "конфлікту" чи "кризи" — є повноцінна неспровокована війна, яка є порушенням міжнародного права і має отримати очевидні юридичні наслідки для країни-агресорки. Є єдина країна-агресорка, з якою не треба розмовляти, домовлятися тощо.

Крім того, немає ніякого "врегулювання", бо немає що "врегульовувати". У нас є агресія, яка чітко описана у міжнародному праві. Для того, щоб вона завершилася країна-агресорка має повністю вийти за межі території України. […] Сьогодні не буде жодного "врегулювання", є перший пункт "формули миру": Росія виходить і тоді юридично розмовляємо. Інших варіантів точно не буде.

Про мирні договори з росією

Я хочу, щоб нам припинили говорити про "врегулювання". Коли країни виходять і говорять про негайне зупинення вогню, то мають сказати іншу фразу для нас, а ми вирішимо, чи влаштовує нас. Вони мають сказати: "Ми вважаємо, що Україна має негайно стати на коліна, підставити себе під ножі Росії й у такий спосіб зафіксуємо статус-кво".

Треба, щоб вони нам так говорили: замість слова "врегулювання" – "станьте на коліна, щоб Росія вас добила, програйте війну, де володієте ініціативою та збільшуєте інтенсивність наступальних дій тощо, збережіть обличчя Путіну".

Оце і є їхнє "врегулювання конфлікту", бо насправді його немає, коли йде масштабна європейська війна. У цій війні ти або виграєш, або програєш. Це класична окопна війна з великою кількістю техніки, мобілізованих тощо.

Про удар по Каховській ГЕС

Росія вже розуміє, що не перебуватиме у Запорізькій, Херсонській областях, Криму, Донецьку та Луганську. Тож вона хоче все знищити, випалити усю землю. Росія хоче знищити багато населених пунктів: або зруйнувати їх артилерією, або затопити.

Росіяни роблять це свідомо. Це все злочини. Підрив ГЕС — це використання неселективної зброї, яка прирівнюється за впливом на цивільне населення й інфраструктуру до тактичної ядерної зброї. Це порушення додаткового протоколу 1 Женевської конвенції 1977 року.

Про наслідки підтоплення

Ми намагаємося зменшити вплив. Для того, щоб отримували воду населені пункти зверху – Кривий Ріг, Нікополь, Марганець та інші – робляться окремі водогони. Проводиться евакуація людей. Безумовно багато населених пунктів будуть вщент знищені й доведеться фактично з нуля їх перебудовувати. Є певні ризики для водного горизонту Херсона.

Ми розуміємо, що на певний час втратимо можливість частково використовувати для сільського господарства Херсонську, Миколаївську та Запорізьку області.

Про ймовірність атаки на Київську ГЕС

Знищити, скажімо так, зовнішнім впливом неможливо. Треба внутрішній підрив. Утім, Збройні Сили достатньо довели ефективність з точки зору ППО, зокрема, що можуть контролювати простір над Київським водосховищем.

Від росіян можна очікувати будь-що, але не треба захоплюватися апокаліптичними сценаріями та тримати себе в такому стані. Так, ЗСУ і Повітряні сили розуміють ризики, які є. Київ атакують практично щоночі: і крилаті ракети, і балістика, і гіперзвук, і дрони постійно. Однак сили ППО достатньо ефективні, тому оцінюємо всі ризики.

Про поради для ООН

Росіяни ж відверто плюють світу в обличчя. […] Однак світ удає нібито не знає, що там відбувається. Утім, про це потрібно постійно говорити й ми це робимо. Говоримо про те, що Росія використовує будь-які інструменти саме терористичного типу. Підрив ГЕС – терористичний інструмент. Удар по фрагменту Куп'янського аміакопроводу – свідомий терористичний елемент. Крилата або балістична ракета, яка залітає в цивільну інфраструктуру по центру міста – це теж терористичний компонент.

Росія сьогодні не має військових компонентів, а лише терористичні. Гутерреш має замість дня російської мови починати дискусії, чи не треба юридично назвати Росію країною-терористкою. Навіть не спонсоркою тероризму, а саме терористом.

Про контрнаступ ЗСУ (чи ні?)

Це оборонно-наступальні дії з елементами тестування оборонних ліній Росії зі збільшенням інтенсивності обстрілів тилової транспортно-логістичної інфраструктури країни-агресорки.

ЗСУ поводять себе інакше – буде менше розмов, а більше дій. І безумовно це все буде видно, бо ми ж у прямому ефірі всю війну практично даємо. З певними обмеженнями, звісно, на відміну від Росії. […]

Це все відстежується. Сьогодні наші Міноборони й Генштаб чітко тримають інформаційну ситуацію під контролем. Це все виглядатиме достатньо ефектно і навіть ефективно. Ми будемо цілком задоволені тим, як просуваються наші хлопці вперед.

Про ймовірне введення військ НАТО в Україну

Не буде ніякої живої сили, бо такого героїзму, який сьогодні демонструє Україна, навряд чи ми можемо очікувати від інших країн, які зайдуть на територію України. Адже для нас це наша земля, наші сім'ї, наші домівки, які нищать варвари, які прийшли в Україну. Ми захищаємо своє, і в нас зовсім інша мотивація.

Однак для мене дивне трохи інше. Не треба ці слова: ми зайдемо, ми щось будемо робити, це обов'язково. Мені здається, на Заході сьогодні потрібно вести трохи іншу дискусію. […]

Треба говорити про конкретику. А давайте ми сконцентруємось на тому, щоб віддати зараз все Україні, тому що вона веде війну за свободу Європи. Це очевидно. Ми все віддамо і для України цього буде достатньо. І не треба буде говорити про відкриті чи закриті двері, контингенти, "ізраїльський сценарій" або "врегулювання". Треба просто ухвалити принципове рішення, як це роблять Північна Європа та країни Балтії – ми віддамо вам все.

Про ймовірну евакуацію росіян із Бєлгородщини

Андрій Юсов абсолютно правий, тому що ми – інші. Ми ж не говоримо про те, що дамо можливість їм тут бути. Ми говоримо, що дамо гуманітарний коридор, виходячи з гуманістичних намірів. Бо ми є частиною сучасної цивілізації.

Ми даємо їм можливість виїхати до іншої країни, де буде табір і вони зможуть пересидіти час, поки буде знищений режим Путіна, якщо вони його не підтримують. Це не означає, що ми визнаємо, що вони круті люди.

Я хочу, щоб ми розуміли: або ми сучасні, або ми такі самі варвари. Але ми з вами не варвари. І тут пан Юсов абсолютно правий. Ми будемо нищити все російське, що буде нам заважати виграти війну. Абсолютно все – все, що окуповане, всіх колаборантів.

Про "зникнення" Буданова

Не "їжте" інформацію з Росії. З Будановим, так само як і з Залужним, все в нормі. Люди працюють, щоденно спілкуються у межах засідань з президентом. Через день беруть участь безпосередньо у Ставках.

Пан Буданов вкрай ефективно особисто модерує ті чи інші операції, які сьогодні жахають Росію. Росіяни, якщо вони не можуть щось зробити з ефективними менеджерами – з тим же Залужним або Будановим – продовжують думати, що в сучасному інформаційному світі можна вкидати якісь дикі фейки й на них має хтось реагувати.

Про бажання Пригожина "допомогти" в Бєлгородській області

Росія не контролює зовнішні кордони, вона вже частково не контролює території, зокрема такі великі як Бєлгородська область. І якщо туди прийде Пригожин і контролюватиме цю територію, це означатиме, що її контролює не держава. […]

Пригожин абсолютно свідомий того, що Росія як інституція, розпадається та не контролює певні процеси. Там прискорюватиметься розпад держави. Тоді Путін втрачатиме остаточні інструменти впливу на державність.

І тоді з'явиться Пригожин та інші й почнуть внутрішню війну за перерозподіл впливів та формування нової еліти. Це ми з вами побачимо вже невдовзі.