росія вкрала дитинство, батьків і життя. Історії маленьких українців, які постраждали від війни

Читать на русском
Автор
3636
Макарів Київської області, 22 серпня 2022 року
Макарів Київської області, 22 серпня 2022 року. Фото Фото "Телеграф"

Діти стають свідками жахливих злочинів

4 червня вшановують пам'ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Цю дату запровадили у 2021 році, та згадують дітей, які стали жертвами війни ще з 2014 року, коли росія розпочала бойові дії на території Донецької та Луганської областей.

росія забирає життя щодня. Особливо цинічним був обстріл балістикою Києва на 1 червня, день захисту дітей, тоді загинула 9-річна дівчинка Вікторія Івашко, ще одна дитина дістала поранення.

Станом зараз, через повномасштабне російське вторгнення в Україні загинули 484 дитини, ще 998 поранено, 393 маленьких українців та українок зникли безвісти, інформує ресурс "Діти війни". Тисячі дітей втратили одного з батьків на фронті або в результаті обстрілів.

Усі пам'ятають трагічні історії українських малюків — загибель тримісячної дівчинки Кіри в Одесі, вбивство росіянами маленької Лізи з Вінниці, пронизливий щоденник Єгора з Маріуполя"Телеграф" зібрав ще п'ять трагічних історій маленьких українців, дитинство яких вкрала росія.

Чотирирічний Сашко, який загинув під час евакуації

Чотирирічний Сашко із бабусею тікав від російських окупантів на Київщині. 10 березня мешканці села Сухолуччя вирішили негайно евакуюватися з міста, адже росіяни почали обстрілювати житлові будинки.

Вирішили, що найкращим варіантом покинути село буде переправитися через річку, адже дороги були заблоковані російськими військовими. Жінки з дітьми попливли двома човнами. Перший човен доплив до села Ровжі, інший, де був Сашко з бабусею — ні. Їхній човен перекинувся, тіло бабусі знайшли на наступний день, але Сашка ніде не було. Майже через місяць пошуків дитину вдалося знайти. На жаль, мертвою.

Чотирирічний Сашко, який втонув у річці під час втечі від рашистів
Мати намагалася розшукати сина і не втрачала надію до останнього

Софійку з братом росіяни розстріляли з автомата

Шестирічна Софійка з Херсона любила гратися ляльками LOL, носити сукні, ходила на танці та здобувала перемоги на танцювальних конкурсах з Hip-hop у Херсоні, Одесі та Києві.

Але 24 лютого мама з дітьми та родичами спробувала виїхати з Херсона на автомобілі. Вони почули новини, що російські війська захопили Каховку і Веселе. Коли вони проїжджали ГЕС, машину, де були дорослі і двоє дітей — Софійка 6 років і півторамісячний Іванко — зупинили та розстріляли.

Софійка з Херсона загинула від куль росіян
Автомобіль з українською родиною зупинили і розстріляли з автомата

Жахливий злочин росіян чули родичі — бо у той момент дядько Софійки, Денис, подзвонив поцікавитися, як у них справи.

"О 17:13 я подзвонив мамі і почув, як їх вбивають. Я чув, як влучили в мою племінницю, Софію. Моя мама почала кричати: "Це ж дитина, що ви робите!". Чув, як було три автоматні черги і вбивали батьків, братову дружину. Маленький Іван кричав, плакав. Потім почув постріл – і малий замовчав. У момент, коли слухав, як вбивають моїх, я розумів, що нічого вдіяти не можу", — розповів Денис.

Батько Софійки, Олег, розповідає, що аж через годину після злочину, рідних допустили до місця трагедії. Дітей забрав тесть, коли вони ще подавали ознаки життя, і повіз їх до лікарні, де в реанімації вони померли.

Юна гімнастка Катерина Дяченко з Маріуполя

У Маріуполі, який росіяни безжально обстрілювали з неба та землі, у середині березня 2022 року загинула 11-річна спортсменка Катерина Дяченко. Дівчинка загинула після того, як в її будинок влучив російський снаряд. Будинок обвалився, а рятувальники дістали з-під завалів уже бездиханне тіло дитини.

Українські діти, яких вбила росія
Катерина Дяченко

Катерина неодноразово перемагала на великих змаганнях у своїй віковій категорії. Мріяла про гучні перемоги й мала для цього всі підстави. Загинула в Маріуполі під руїнами будинку, розтрощеного ворожим снарядом.

Діма та Аня пройшли через "підвал смерті" у Ягідному

Історія про "підвал смерті" в селі Ягідне Чернігівської області потрапила на обкладинку журналу TIME. Тоді рашисти вигнали людей з домівок до підвалу школи, яку перетворили на штаб. До відходу 30 березня 2022 року росіяни майже місяць утримували в цьому підвалі майже все населення Ягідного – понад 360 осіб, включно з дітьми та літніми людьми.

Друзі та сусіди Діма та Аня Діма були одними з тих, кого окупанти зігнали у підвал.

"Їм було весело, коли вони в нас стріляли і ми лякалися", — згадує Діма.

Замість вбиральні було одне відро на всіх. На стіні писали список людей, які померли від задухи або були розстріляні. Мама Діми підійнялася до росіян з проханням дати їй шматок хліба або розстріляти.

Зараз Аня і Діма вчаться боротися зі своїми страхами і мріяти. Діма хоче стати фотографом, а Аня – військовою.

БТР розчавив і спалив автомобіль з батьками на очах у дитини

У перші дні повномасштабного вторгнення Андрій разом з мамою і татом виїхав з Броварів у Софіївку Чернігівської області. Але коли вони дізналися новини, що село під загрозою окупації, то вирішили втікати. У машині були дядько Андрія, мама Оксана і тато Михайло. Дорогою вони зустріли колону танків російських військових. Один із БТРів відділився від колони і рушив прямо на їх машину. Автівка намагалася оминути ворожу техніку і "проскочити" поворот, та БТР навалився на правий бік "Ауді", підминаючи під гусениці й залізо, і людей.

Потім, почувши, що хлопчик залишився живим, окупанти витягли його з авто та кинули на узбіччі дороги. На його очах з кулемета вистрелили у бензобак автомобіля. Андрійко впевнений, що мама в авто була жива, бо не бачив на її обличчі і тілі поранень. На жаль, хлопчик і досі не може усвідомити те, що його батьки загинули. Зараз Андрійко проживає у Броварах зі своєю старшою сестрою, яка взяла над братом опіку.

Раніше "Телеграф" наводив поради психолога щодо того, як розповісти дитині про смерть близьких на війні і допомогти пережити втрату.