Якими будуть воєнні та політичні наслідки втрати Бахмута для України: експерти зробили прогноз

Бої за Бахмут тривають вже понад дев'ять місяців. За цей час місто на Донеччині перетворилося на суцільні руїни, а з 73 тисяч жителів у населеному пункті залишаються близько 500.

Попри катастрофічні втрати особового складу і військової техніки, окупанти продовжують наступальні дії і, згідно з картами Deep State, просуваються в останньому, підконтрольному Україні районі міста. Тим часом, частота згадувань Бахмута в офіційних коментарях вищого військово-політичного керівництва країни значно знизилася, що може опосередковано свідчити про створення інформаційної "тиші" для безпечного виходу наших військових з міста і проведення операцій на флангах.

"Телеграф" намагався розібратися, що означатиме втрата Бахмута для України, і які воєнні можливості це відкриє для наших ворогів.

Стратегічне значення

Південно-західна ділянка Бахмута — єдина частина міста, яка наразі перебуває під контролем ЗСУ. На оновлених картах бойових дій від сайту Deep State видно, що за останні кілька днів російські окупаційні війська просунулись в напрямку району "літачка".

Попри те, що очільник ПВК "Вагнер" євген пригожин вже неодноразово заявляв про "взяття" Бахмута, цього разу він не лише прозвітував про захоплення міста, а й повідомив про вихід його найманців з населеного пункту. За словами "кухаря" путіна, значна частина бойовиків покинула свої позиції 1 червня, а решта залишиться в місті до 5 червня, після чого також піде.

Водночас, за словами командувача Сухопутних військ ЗСУ Олександра Сирського, тимчасове затишшя новин з Бахмутського напрямку пояснюється зміною формату операції.

"Спостерігається значне зменшення будь-яких активних дій ворога при збільшенні кількості обстрілів з важкого озброєння, в основному з артилерії та мінометів. На перший погляд здається, що ворог відмовився від продовження наступальних дій на цьому напрямку, але це враження не відповідає дійсності. Тимчасово відбулася зміна формату операції, що повʼязане з виведенням підрозділів "Вагнера" та заміною їх на армійські та десантні частини. Тому нинішня ситуація може справляти враження затишшя. Але, на жаль, це лише тимчасове затишшя", — пояснив Сирський в коментарі УП 1 червня.

Хоча офіційного підтвердження Генштабу ЗСУ про втрату міста поки що не надходило, враховуючи складність ситуації, такий сценарій розвитку подій цілком ймовірний. При цьому, за словами військового експерта, полковника запасу Генштабу ЗСУ Олега Жданова, він не означатиме поразку для України і не стане перемогою для росіян.

Річ у тім, що найбільшу цінність у стратегічному сенсі має не стільки саме місто, скільки панівні висоти навколо нього. Саме ці позиції зараз перебувають під повним контролем ЗСУ.

"Перед Часовим Яром побудована лінія оборони і просування ворога там просто неможливе. Ба більше, просування наших військ на південно-західній та північній околицях міста створює загрозу оточення російських військ в самому Бахмуті. Вже зараз вони перебувають під перехресним вогневим контролем нашої артилерії. Далі у них буде два варіанта: або оточення, або вихід з позицій", — пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Варто зазначити, що ця версія підтверджується і свіжими дописами у соціальних мережах українських військових, які перебувають у гарячій точці.

Сакральність Бахмута для окупантів полягає у політичному значенні цього міста. По-перше, перемогою своїх найманців євген пригожин нарешті доведе високу ефективність бойовиків на тлі регулярних військ рф. По-друге, за останні девять місяців в очах росіян Бахмут став своєрідним "мірилом" воєнної міці російської та української армій.

Крім того, завершення бойових дій на цьому напрямку дасть можливість пригожину врятувати залишки свого війська, яке російські спецслужби буквально пропустили через "бахмутську м'ясорубку". Проте, за словами Олега Жданова, поки що вихід "вагнерівців" з міста — це лише заяви. Пригожин, дійсно, виводить підрозділи, що втратили боєздатність, але Міноборони рф поки не узгоджувало повний вихід найманців з міста.

"ЗСУ утримують позиції не лише тому, що це наші території і ми повинні боронити їх, а й для того, щоб виснажувати противника. В ході безкінечних наступів росія втратила тут близько 100 тисяч солдатів [вбитими і пораненими] і тепер змушена перекидати в Бахмут сили з Авдіївського напрямку. Україна своєю чергою організувала своєрідну "карусель": підрозділи змінюють один одного на основі ротації, а резерви, які готуються до контрнаступу, не беруть участі в бойових діях в Бахмуті. Навіть якщо Україна втратить це місто, на оперативну обстановку на всьому напрямку це не вплине, а от значне ослаблення ворога боями за цей населений пункт – доконаний факт", — каже екс-полковник ЗСУ.

Політична роль Бахмута

За розвитком подій у Бахмуті уважно стежать не лише українці і народна маса країни-агресора, а й наші міжнародні партнери. Забезпечуючи безперебійну і потужну військову підтримку української армії, на Заході розраховують, що вкладені ресурси будуть використані максимально ефективно, а кожна воєнна операція ЗСУ наближатиме цивілізований світ до перемоги над державою-терористом.

У березні 2023 року міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що Бахмут має більше символічне значення, аніж оперативне, і падіння міста не обов'язково означатиме, що москва відновила динаміку своїх військових зусиль. Тоді слова американського посадовця були розцінені двояко. Зокрема, деякі експерти припускали, що таким чином в США натякають на нераціональність утримання міста.

Щоправда, пізніше Остін пояснив свою заяву, зауваживши, що американський уряд поважатиме будь-яке рішення України, повідомляє УП.

"Саме президент Зеленський вирішує, що є важливим і що і вимагає передислокації. Якщо він вирішить у певний момент часу передислокувати сили (з Бахмута), це, ймовірно, означатиме, що він робить це задля збереження переваги. Але незалежно від того, чи залишаються там (українські сили) чи ні, і як довго вони там залишаються — це рішення президента Зеленського та нічиє інше. І знову ж таки, наша мета — переконатися, що ми підтримуємо його, хоч би яким було рішення на полі бою", — наголосив міністр оборони США.

За словами політичного аналітика Олександра Кочеткова, розуміння того, що взяття Бахмута не стане ані політичною, ані стратегічною перемогою для рф, почало "наздоганяти" вже навіть самих росіян. На Заході ж з самісінького початку усвідомлювали, яке значення має це місто, і з розумінням спостерігали за тим, що там відбувається.

Експерт впевнений: події на фронті не здатні жодним чином вплинути на рівень політичної, фінансової та військової підтримки України з боку наших союзників, адже подолати спільного ворога вдасться лише спільними зусиллями.

"Ключовим аспектом у цій ситуації є не ситуація в самому Бахмуті, а контроль над панівними висотами навколо нього. І тут сила за нами. В Міноборони США це чудово розуміють, тому жодних "розчарувань" бути не може. Зараз Захід очікує від України потужного і успішного контрнаступу, знову ж таки, з розумінням чекаючи рівно стільки, скільки буде потрібно для підготовки цієї операції", — каже політолог в коментарі "Телеграфу".