Де ЗСУ можуть завдати контрудару і що відбувається зі зброєю для України: аналіз від генерала

Майже 300 днів Україна протистоїть російському вторгненню, демонструючи дива стійкості, мужності, винахідливості. У Кремлі продовжують марити у стилі "все йде за планом" і заперечують ідею навіть новорічного перемир’я. Тим часом із США йде дедалі більше сигналів, що Україна може отримати легендарний зенітно-ракетний комплекс (ЗРК) Patriot.

Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ (2006-2010 рр.) Ігор Романенко розповів "Телеграфу" про стан справ на фронті, а також про перспективи наступальних дій та отримання нових видів озброєння.

Йде битва тактик та резервів

Активні дії, за словами генерала, ведуться зараз на фронті завдовжки 1,1 тисячі км (південь і схід). А довжина всього фронту – 2,5 тисячі кілометрів.

"Фактори, які зараз однозначно впливають на організацію бойових дій сторін, – погодні умови. Почало підморожувати, а потім знову прийшла відлига. Стан доріг сльотавий, що не дозволяє ефективно використовувати важку військову техніку. А саме вона застосовується при наступі", – пояснює Ігор Романенко.

За його словами, ЗСУ продовжують проводити оборонну стратегічну операцію, але в ході її — і наступальні, а також контрнаступальні дії. Як було, наприклад, на Харківському та Херсонському напрямках. Наразі, зазначає експерт, намагаємося реалізовувати такі підходи на півночі Луганської області (Сватове, Кремінна), є перспективи у Запорізькій області, на лівобережжі Дніпра.

"У противника помітно виріс потенціал по людях. Далася взнаки мобілізація. Крім того, ПВК "Вагнер" активно завозить на фронт карних злочинців. При цьому зеки періодично втікають зі зброєю, розстрілюють товаришів по службі. Намагаються встановлювати свої порядки. Внаслідок цього в лавах окупаційної армії починаються внутрішні сутички. На національному, на соціальному ґрунті, – розповідає генерал. – Нам це, звичайно, на руку".

Крім того, продовжує Ігор Романенко, росіяни перекинули війська, які вивели з Херсонського напрямку, до Донецької області (для атак), Луганської (на лінії Сватово—Кремінна, де окупанти намагаються зупинити просування ЗСУ), у частину Харківської області.

"Перед російськими військами путіним поставлене політичне завдання – повне захоплення Донецької та Луганської областей в адмінкордонах. Наразі майже половину Донеччини захоплено. Луганщину було окуповано практично повністю, але там ми вже відбили частину території. Найгарячіше в Донецькій області, – зазначає експерт. — Там росіяни масово кидають на наші позиції "чмобиків" (від "часткова мобілізація"), поповнюючи таким чином величезні втрати, які зазнають у районі Бахмута, Мар’їнки та Авдіївки. Щоправда, загарбники зробили висновки. Від практики навали, коли тупо йшли в лобову, перейшли до тактики, багато в чому схожої на нашу. Просочування взводних, ротних груп, охоплення з їхньою допомогою позицій противника, підтримка за необхідності цих дій вогневими засобами – і поступове видавлювання".

За словами генерала, завдання в цих умовах – що у ЗСУ, що в окупаційних військ, схоже: хто швидше зосередить резерви на напрямках головних дій (для наступу чи оборони), а також логістично їх забезпечить.

"На Херсонському напрямі ми б’ємо по лівому берегу, але й росіяни по нас луплять звідти. І в той же Херсон, на жаль, прилітало останнім часом неодноразово. На Запорізькому напрямі ми дедалі активніше порушуємо ворожу систему управління, знищуючи пункти управління, вузли зв’язку, склади, штаби, місця концентрації сил та засобів противника (як нещодавно у Мелітополі, Кадіївці тощо). Внаслідок чого полягли, і в чималій кількості, й ФСБшники, й "вагнерівці". Наша розвідка разом із ударними силами спрацювали тут чудово", – наголошує Ігор Романенко.

Генерал наголошує, що ситуація – у динаміці, розвивається. Постійно треба ухвалювати рішення, де зосереджувати резерви.

"Нам важливо в обороні встояти. А коли противник захопиться атаками — вибрати слабке місце і завдати свого контрудару. Це можливо і в Донецькій, і в Запорізькій областях. Генштабу видніше, — пояснює експерт. — Свій професіоналізм ми вже показали всьому світу. Як і високий рівень мотивації у всіх у лавах ЗСУ – від рядового солдата до генерала. Це надає впевненості, що наступальні дії будуть грамотно сплановані та ефективно здійснені".

Про озброєння та тиск

У росіян відчувається нестача військової техніки, зазначає Ігор Романенко. Вони розконсервували вже практично все, що було, причому не лише у себе, а й у Білорусі. Все частіше йдеться про стару техніку. Ті ж танки Т-62 збирають по Африці (ПАР тощо), куди раніше їх постачали. По ракетах і дронах – жебракують в Ірані.

"Нам же для наступальних дій, для звільнення своїх територій потрібні відповідні засоби — бойові машини піхоти, танки, ударна авіація. І чим це все буде сучасніше, тим краще", — наголошує генерал.

За його словами, останнім часом у цьому напрямі намітилися позитивні зміни.

"Американці передають Польщі танки Abrams. І якщо буде ухвалено політичне рішення, вони можуть у якийсь момент опинитися у нас. Німці нібито вже ухвалили рішення про передачу нам танків Leopard-2. Питання лише в тому, коли саме і в якій кількості ми їх отримаємо.Це важкі, відмінні машини, але для ефективності вони вимагають відповідних погодних умов і, звичайно, певний час потрібен для навчання екіпажів", — роз’яснює експерт.

Він наголошує, що традиційно важлива для нас протиповітряна оборона (ППО). 14 грудня знову була атака іранських безпілотників на Київ та Київську область. Майже всі були збиті, але частина чи їхні уламки наробили лиха.

"Стовідсоткової ППО у світі немає, не було і не буде. Засоби нападу розвиваються так само стрімко, як і засоби захисту. Але при цьому ефективність української протиповітряної оборони зросла в рази, – запевняє Ігор Романенко. – Американці передають нам старі, але модернізовані системи Hawk (зенітний ракетний комплекс середньої дальності, який може працювати по аеродинамічних цілях). Нам треба насичувати ними свою ППО, Іспанія вже ці Hawk нам віддала, але й самі американці, думаю, будуть постачати у великих обсягах. Нібито схиляються США і до постачання нам зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) типу Patriot останньої модифікації — PAC-3.

Генерал звертає увагу, що французи з італійцями, схоже, прийняли заявку України на постачання системи ППО Mamba (зенітно-ракетні комплекси SAMP/T – сучасна протиракетна система середньої дальності, що дозволяє збивати літаки, крилаті та протирадіолокаційні ракети, зокрема тактичні балістичні ракети на відстані від 15 до 35 кілометрів). Це, пояснює експерт, не лише показник вкладу у загальну перемогу над російською агресією, а й своєрідне уявлення своїх виробників, які мають змогу отримати потім більше замовлень.

"До нас уже йдуть 155-мм французькі самохідні артилерійські установки (САУ) CAESAR ("Цезар"), які чудово зарекомендували себе на полі бою. Є деякі зрушення і по літаках, — розповідає Ігор Романенко. — Навчаються, схоже, на F-16 десь наші хлопці. З’явилася інформація, що Словаччина готова передати ЗСУ винищувачі МіГ-29. З цієї теми треба просуватися вперед – і вимагати отримання сучасних універсальних літаків".

Генерал упевнений, що Захід зважився на значне посилення військової підтримки України на тлі восьми хвиль масованих ракетних ударів із боку країни-агресора. Ударів цинічних, цілеспрямованих – по енергосистемі, цивільних об’єктах.

"На попередження росіяни не реагують. Відповідно – ми отримуємо сучасніші засоби ППО зокрема і озброєння в цілому. А росія отримує ще більше відторгнення на світовій арені. Індійський прем’єр Моді нещодавно відмовився проводити щорічний особистий саміт із путіним через ядерні погрози з боку останнього "Схоже, що досі нейтральні Індія і Китай давали рф шанс вийти з цієї війни на більш-менш прийнятних умовах, — вважає Ігор Романенко. — Але путін не прислухався, ні на які компроміси не пішов. У результаті Нью-Делі та Пекін почали реагувати, піддавлюючи рф на політичних та інших напрямах ".