Не Херсоном єдиним: 5 головних перемог України над росією після початку вторгнення

Російські окупанти продовжують зазнавати поразок від ЗСУ, які змушені прикривати гучними заявами про виконання своїх завдань, які супроводжуються нібито високими втратами українських військовослужбовців. Коли ж окупанти тікають з територій, що звільняються ЗСУ, як це відбувається зараз під Херсоном, у хід ідуть заяви про прояв якогось "жесту доброї волі".

Вперше ці слова пролунали у квітні у зв’язку із ситуацією під Києвом і відтоді регулярно повторюються, особливо восени. "Телеграф" вирішив згадати, як окупанти виправдовували свої найбільші поразки.

Київ – чекали на переговори

Хоча окупанти опинилися під українською столицею вже в перший день свого віроломного вторгнення, висадивши десант з гелікоптерів у Гостомелі, який пізніше підтримали наземне вторгнення з Білорусі, взяти місто росіяни не змогли. Налагодити постачання угруповання окупантам не вдалося, а ЗСУ проводили успішні контрудари, які коштували росіянам чималих втрат.

Зрештою, 29 березня стало відомо про відведення окупантами своїх сил. Хоча спочатку в Генштабі ЗСУ вважали це за ротацію знекровлених підрозділів, насправді росіяни почали відступ, який перетворився на початку квітня на справжню втечу. Окупанти відійшли не лише з Київської, а й Чернігівської та Сумської областей.

Тоді прес-секретар президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пісків, і пояснив втечу окупантів з-під Києва "жестом доброї волі" для нібито створення умов для переговорів, в ході яких можливі прийняття серйозних рішень.

З того часу переговори цей "жест" окупанти почали повторювати щоразу.

Острів Зміїний – рятували голодуючих

Маленький клаптик української землі в Чорному морі, острів Зміїний, прославився вже першого дня російського вторгнення, коли український прикордонник передбачив долю крейсера "Москва". З того часу російський гарнізон на острові регулярно зазнавав прицільних обстрілів з боку ЗСУ, противник втрачав катери та гелікоптери, якими намагався постачати гарнізон.

І знову окупанти змушені були тікати зі Зміїного, цього разу пояснюючи це "жестом доброї волі, який покаже світові, що росія не заважає організації гуманітарного коридору з вивезення українського зерна до інших країн".

Родзинки – не втеча, а перегрупування

Осінь принесла до російської пропагандистської термінології нове пояснення військових поразок – "перегрупування військ". Так, розгром та втеча своїх військ на Харківщині до міноборони Росії назвали "перегрупуванням".

"Для досягнення заявлених цілей спеціальної військової операції зі звільнення Донбасу прийнято рішення перегрупувати російські війська, що знаходяться в районах Балаклії та Ізюму для нарощування зусиль на Донецькому напрямку", — зазначило міноборони Росії.

Це перегрупування стало далеко не останнім для окупантів.

Лиман – на вигідніші рубежі

Звільнення 10 вересня Ізюма створило передумови для продовження наступу ЗСУ на Донецьку область і вже через 3 тижні, 1 жовтня, було звільнено Лимана, хоча перед цим росіяни заявляли про те, що ситуація під контролем.

Цього разу міноборони Росії придумало нову "відмазку", пояснюючи те, що сталося частиною реалізації стратегії з відведення військ на "вигідніші рубежі", щоб уникнути оточення.

Херсон – рятуючи життя солдатів від безперспективної оборони

Ще через місяць, 9 листопада, після успішних ударів ЗСУ на підходах до Херсона і на північ від міста, в Росії знову заявили про "жесту доброї волі" із залишенням обласного центру.

У ході своєї доповіді міністру оборони Росії Сергію Шойгу командувач військами в зоні "спецоперації", генерал армії Росії Сергій Суровікін заявив "про завдання величезних втрат ЗСУ", але, проте, запропонував відвести війська на лівий берег Дніпра.

"Розумію, що це дуже непросте рішення. У той же час ми збережемо життя наших військовослужбовців і боєздатність військ. Тримати їх на правому березі безперспективно", — сказав суворікін.

Можна не сумніватися, що цей крок стане далеко не останнім жестом доброї волі з боку окупантів. Проте у президента Володимира Зеленського не надто вірять заявам росії і не виключають підготовки окупантами якоїсь пастки.