Гризуть оборону ворога: полковник розповів, як змінилася тактика та завдання ЗСУ

Україна вже 208 днів продовжує мужньо чинити опір російському вторгненню, ведучи, зокрема, наступальні дії. Президент Володимир Зеленський у черговому відеозверненні навіть наголосив, що на фронті зараз не затишшя, а йде підготовка до звільнення нових українських територій.

Військовий експерт, полковник запасу Сергій Грабський розповів "Телеграфу" про перспективи розвитку ситуації на фронті та ймовірність бунтів на тимчасово окупованих територіях і в самій рф.

Є можливість просунутися там, де ворог не встиг закріпитися

"Президент не сказав нічого нового. Наступ дійсно триває. У тому числі на півдні. Можливо, він не такий видимий, як нам би хотілося. Але він є, – запевняє полковник. – Українські війська продовжують "прогризати" оборону противника на Херсонському напрямку. Також перспективним є Запорізький напрямок з лінії Василівка — Оріхове — Гуляйполе у бік Мелітополя і далі до узбережжя Азовського моря. Є передумови для виходу на м’яке підчерев’я російської армії. Окупанти не встигли там створити серйозні укріплення та позиції".

За словами Сергія Грабського, будь-які успіхи ЗСУ на півдні можуть докорінно змінити всю ситуацію на стратегічному, оперативному, тактичному рівнях.

Експерт наголошує, що завдяки успішним діям на Харківському напрямі створюються передумови для подальшого ривка на Луганщину з можливим виходом на таку ділянку, як Троїцьке — Сватове.

"Це важливо, тому що в тому районі проходить траса, яка забезпечує постачання противнику в районі Сєвєродонецька та Лисичанська, – пояснює полковник. – Якщо вдасться перекрити цю трасу, отримаємо умови для подальшого звільнення наших територій у Луганській області. На тих землях, які нещодавно зайняті окупантами, дуже складно створити за короткий час потужні системи оборони, укріплення. І якщо ресурсне забезпечення дозволить нам розвинути наступ там, ми це зробимо. Але слід бути дуже акуратними, адже є ризик флангових ударів з боку росії".

У чому складнощі з Донецькою областю

А ось у Донецькій області, приблизно половину якої наразі контролює українська влада, все складно, вважає експерт.

"Позиції, лінія оборони готувалися і нами, і противником протягом 8 років. Дуже серйозна система фортифікаційних споруд. До того ж міські бої – це завжди проблема. У разі наступу ЗСУ ми стикаємося з ситуацією, коли доведеться вести бойові дії в обмеженому просторі міст, використовуючи невеликі групи військ. До того ж атакувати доведеться заздалегідь підготовлені позиції, що вимагатиме від нас колосальної напруги. Наразі діяти так на тій ділянці фронту ми не можемо", – вважає Сергій Грабський.

За його словами, зараз у нас основне завдання на Донеччині – продовжувати активно відбивати всі наступальні дії противника, які не припиняються, попри колосальні втрати ворога.

"Наразі загарбники зосередили свої атаки на ділянці фронту від Бахмута до Мар’їнки. Наше завдання — завдавати максимальної поразки силам окупаційних військ, що атакують. Вимотувати та знищувати їх. Завдавати ударів, які руйнують два основні стовпи російської військової машини. А саме – командну структуру (удари по командних пунктах, штабах) та тилову інфраструктуру (удари по складах, логістиці – з метою послабити можливості забезпечення), тобто виснажити, знесилити противника настільки, щоб він не мав можливості не те що атакувати, але навіть утримувати свої бойові позиції. Але це справа перспективи, а не сьогоднішнього дня", – наголошує полковник.

Чому не варто чекати бунтів

На думку Сергія Грабського, в найближчому майбутньому надії на внутрішні протести та розхитування ситуації на тимчасово окупованих територіях, як і в самій росії, – немає. Від слова "зовсім".

"На окупованих територіях Донбасу та Криму діє дуже серйозна, професійна система терору. Будь-який протест буде придушуватись в найжорсткіший спосіб, – пояснює полковник. – До того ж люди, які перебувають на давно окупованих територіях, і раніше особливо не протестували проти загарбників та колаборантів, а тепер – і поготів. Вони не є якоюсь організованою силою, яка могла б створити умови для внутрішніх конфліктів".

Щодо прифронтової зони – новоокупованих територій – там і зовсім діє тотальний режим терору та геноциду, що ми бачимо практично у кожному звільненому населеному пункті.

"А тому навіть підштовхувати наших співгромадян до якихось активних дій на захоплених територіях, на мою думку, є злочин. Адже тим самим ми наражаємо їх на гарантовану смертельну небезпеку, — пояснює Сергій Грабський. — У самій же росії зберігається шквал пропаганди та висока підтримка путіна. Отже сьогодні рано говорити про якісь масові акції протесту у рф".