«Куди потрапили – там і штаб» — експерт розповів про радянську ракету, якою ворог обстрілює Одесу

Ось уже кілька Одес піддається ракетному обстрілу, внаслідок чого гинуть жителі міста і страждають на об’єкти цивільної інфраструктури. У хід йдуть як сучасні ракети "Калібр", так і застарілі ще радянські протикорабельні Х-22, важкі і досить потужні, але при цьому абсолютно неточні, з можливим відхиленням від мети в 200-300 метрів.

Український військовий історик Андрій Харук розповів про техніку, яку застосовують окупанти.

Зброя, якій 60 років

За словами історика, прототип Х-22 був виготовлений ще в 1961 році, і ракета вийшла дуже неоднозначною.

• великою і важкою – довжиною 11,5 метрів і вагою 5,7 тонн;
• швидкою – швидкість 3000 км/год, а варіанта Х-22М 1976 року випуску, навіть 4000 км/год, що робить її гиперзвуковой;
• літає на великих висотах – ракета літає на висотах у 10-12 кілометрів, що значно полегшує її виявлення та знищення засобами ППО, тоді як "Калібр" хоч і дозвуковий, але здатний літати на малих висотах у десятки метрів.

Дальність польоту ракети становить залежно від висоти і швидкості польоту, коливаючись між 400 і 550 кілометрами.

"Однак, враховуючи технічний стан Ту-22М3, їх двигунів та рівень підготовки екіпажів, дуже сумніваюся, що хтось ризикне зробити пуск ракети з гіперзвуковою швидкістю. Тобто якщо Ту-95МС і Ту-160 можуть запускати свої сучасні ракети по містах України над Каспієм, то Ту-22М3 має діяти над Чорним морем. Теоретично Ту-22М3 може нести цілих три ракети Х-22 (одна під фюзеляжем і дві під крилом), але тільки одна ракета вважається нормальним бойовим навантаженням", — говорить про складнощі застосування ракет із літаків-носіїв Андрій Харук.

Точність із розрахунку на авіаносець

Своєю появою Х-22, за словами експерта, зобов’язана "авіаносцефобії" СРСР – не маючи можливості створити аналогічні надводні кораблі, радянське керівництво вирішило боротися з ними за допомогою літаків-ракетоносців та далекобійних ракет. З цією метою була розроблена зв’язка ракети Х-22 та літака-носія Ту-22.

Основна мета для ракети – авіаносець, визначили її тактико-технічні характеристики та тактику використання.

Так, з 5,7 тонни ваги на бойову частину припадає 1 тонна, а сама БЧ може мати як ядерну начинку, так і звичайну фугасно-кумулятивну з 600 кг вибухівки.

"Гіперзвукова швидкість Х-22 гарантували прорив ППО авіаносних з’єднань США, звичайно, на момент 60-х років, кумулятивний ефект бойової частини ракети пробивав борт авіаносця, а фугасна частина вибухала всередині", — говорить про особливості бойового застосування ракети експерт.

Точність влучення ракети при цьому явно не ставилася як пріоритет, адже застосовувати їх планували у складі масового залпу всього авіаполку Ту-22М – 20 літаків, або запуском ракети з ядерної БЧ.

"Радіолокаційна система X-22, спроектована на початку 1960-х років, здатна запускати ракету по радіоконтрастних цілях — наприклад, по тому ж авіаносці, який чітко виділяється в морі. А ось на землі Х-22 може вражати, як пишуть самі москалі, лише майданні цілі", — говорить про "високу" точність Х-22 Андрій Харук.

В результаті, як каже експерт, ворог змушений застосовувати випробуваний ще в Сирії рецепт "куди потрапили – там і штаб ІДІЛ".

"От і перетворюється одеський прибережний готель на "місце проживання іноземних найманців", а торговий центр на "склад зброї західного виробництва". У будь-якому випадку використання Х-22 є промовистим підтвердженням тези про поступове вичерпання запасів сучасних крилатих ракет", — стверджує Андрій Харук. .

Даних про точну чисельність випущених свого часу ракет Х-22 немає, але відомо, що їх було випущено не менше 1000 одиниць, причому кілька сотень з них перебували на озброєнні України, але в 2000 році були передані Росії у рахунок боргів за газ .

Основним літаком-носієм Х-22 є ще радянський стратегічний бомбардувальник Ту-22М3, який отримав прізвисько "Кат Маріуполя". Втім, даний літак розробки 70-х років не становить небезпеки для України і буде легко збитий вітчизняною ППО, тому противник намагається не заходити в зону її дії.