Місяць російсько-української війни: головні висновки та прогнози

Рівно місяць тому, 24 лютого, російська армія без оголошення війни атакувала Україну.

Всі ці дні українські війська, весь український народ демонструють чудеса мужності, даючи потужну відсіч російській агресії.

"Телеграф" за допомогою експертів вирішив підбити головні підсумки цього історичного місяця.

Три проблемні точки

Військовий експерт, полковник запасу Олег Жданов вважає головним військовим висновком після місяця відкритого російського вторгнення:

"Першу хвилю ми витримали. Вистояли. І перевели війну в стан позиційної. Ми живі, загартовані — і в нас є хороша перспектива. Ми вибили наступальний потенціал збройних сил росії. І, як я зазначав, перейшли до позиційної війни".

Наразі триває оперативна пауза. Є окремі напрямки, де російські війська намагаються атакувати наші позиції. Але це тактичні атаки, а не стратегічний поступ уперед. Це спроби. Часом хаотичні. А то весь фронт стабілізувався. Ми продовжуємо завдавати вогневої поразки противнику, використовуючи маневрену оборону. При цьому, не даючи окупантам створити комунікації, щоб поповнювати ресурси та відновлювати боєздатність частин.

За словами експерта, найпроблемніша точка зараз – Маріуполь, що знаходиться під вогнем із землі, повітря та моря.

"Скільки місто ще витримає – складно сказати. Але вже ясно, що воно стоятиме до кінця. Неможливо оцінити, які запаси, ресурси є у захисників міста. Та й не можна про це говорити, навіть якби знали ці ресурси, – пояснює Олег Жданов. — При цьому важливо розуміти, що Маріуполь, місто-герой, місто-мученик, виконує найважливіше стратегічне завдання, відтягує на себе значні сили російських військ, що дає нашим збройним силам на інших напрямках не відчути на собі зусилля бойового потенціалу супротивника. Тож завдання Маріуполя – триматися максимально довго. І протриматись".

Друга проблемна точка – вся зона Операції Об’єднаних Сил, вважає експерт. Він пояснює: "Росіяни всіма силами, знову і знову кидаються в лобову, намагаються прорвати там нашу оборону. Продавити її, щоб захопити всю Донеччину, всю Луганщину, і вийти потім до річки Дніпро. А далі – розвинути наступ на північ і південь уздовж Дніпра".

Третя проблемна точка – південний напрямок, де окупантам вдалося захопити єдиний облцентр – Херсон і де росіяни активно впроваджують репресивні заходи.

Деякі речі краще не афішувати

Інші напрями, де ведуться бойові дії, відносно стабілізовані, зазначає Олег Жданов.

"Ми тримаємо ворога на дистанції, завдаємо вогневих уражень. Як в Ізюмі. Росіяни спробували рушити в наступ — ЗСУ їх розгромили, погасивши наступальний потенціал. Відгрібають вони і під Миколаєвом. А під Києвом взагалі вдалося відсунути ворога, відбити ряд раніше захоплених ним населених пунктів.І фактично там зараз назріває оперативне оточення угруповання російських військ, яке наступало на Київ з півночі. Бородянка-Макаров-Буча – у цих трьох точках ми громимо ворога. Якщо ж почнуть стискати цей трикутник, то угруповання окупаційних військ опиниться у "котлі". Йде активна антитерористична боротьба, боротьба з диверсійно-розвідувальними групами супротивника, зі "сплячими осередками" диверсантів", – наголошує експерт.

Він акцентує, що ми використовуємо оперативну паузу: перегруповуємось, заповнюємо втрати, доукомплектовуємо частини, які вели активні бойові дії.

"Сподіваюся, що і слова президента Зеленського, і слова головнокомандуючого ЗСУ Залужного про початок контрнаступу не виявляться просто словами. І що після закінчення оперативної паузи ми побачимо контрнаступальні дії нашої армії", – зазначає Олег Жданов.

Щодо військових поставок з-за кордону, то, на думку експерта, зв’язки відпрацьовані, налагоджені. І ми маємо справжній конвеєр з постачання озброєння та боєприпасів від партнерів.

"Просто деякі речі краще не афішувати, – пояснює Олег Жданов. – Нехай росіяни дізнаються постфактум про наявність у нас тих чи інших вбивчих для них систем. Сподіваємося, що найближчим часом отримаємо ті ж таки зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) С-300 з Словаччини, куди їм на зміну прибули "Петріоти" (американські ЗРК), ймовірно, до нас незабаром прибудуть С-300, що дозволить нам самим закрити небо від російських літаків і ракет. Ми навчилися воювати з російською армією.Слабке наше місце було і є – ППО та ПРО. Щойно розберемося із цією проблемою – у війні настане черговий перелом на нашу користь".

Білоруси чудово розуміють, що це – не їхня війна

Окрема розмова – про Білорусь, з території якої летять російські ракети та літаки, але не наступатупають поки що білоруські війська.

"лукашенко опинився між молотом і ковадлом, – вважає Олег Жданов. – З одного боку – білоруське суспільство та білоруська армія, які у разі відкритої агресії РБ проти України можуть влаштувати соціальний вибух. Такий, що він не просто призведе до зміни влади, але і до фізичного знищення самопроголошеного президента. З іншого боку – путін, який, згідно з даними розвідки, теж готує фізичне усунення лукашенка, бо не може домогтися від нього наказу на вторгнення білоруської армії в Україну".

Чим довше лукашенко відтягуватиме рішення про вторгнення в Україну, тим краще і для нього, і для нас, упевнений експерт.

"Настрої в білоруському суспільстві та армії – антивоєнні. Білоруси чудово розуміють, що це – не їхня війна. І може так вийти, що росіяни спробують під дулами автоматів погнати білорусів на наші війська (як женуть вже мешканців ОРДЛО), а білоруси – повернуть багнети проти росіян. Слизька ситуація. І куди вона "вистрілить", у який бік – передбачити неможливо. У будь-якому разі для нас те, що "союзна" з росією Білорусь на момент дачі коментаря не вступила у відкриту війну на її боці – позитивний момент", – резюмує Олег Жданов.

Як росія збирає резерви

На думку військового експерта, оперативна пауза, схоже, триватиме до кінця цього тижня.

"А далі подивимося, як поведуться російські війська. Чи зможуть відновити боєздатність, поповнитися резервами. Чи вступить у війну Білорусь. Поки всі заходи в росії з формування нових резервів — не мають успіху. Вони намагаються зібрати особовий склад — з Тихоокеанського флоту, з баз у Вірменії та Таджикистані. Але навіть якщо 3-4 тисячі зберуть — це не вирішить їх проблем.Тому що вибиті найбільш боєздатні підрозділи. І цієї проблеми не вирішити навіть прихованою мобілізацією, яку зараз проводять у росії, — упевнений Олег Жданов.– Враховуючи, що резервісти, знаючи про колосальні втрати, не надто рвуться підписувати контракт із збройними силами росії, прокуратура розпочала вилов тих, у кого є проблеми із законом. Хто не хоче у в'язницю, змушують підписувати контракт із армією. Вербують навіть зеків. Вербують під списання іпотеки, аліментів. Фактично – збирають непотріб. Який ні в яких війнах, ні в яких країнах не виявляв ратної майстерності".

Якщо ж країна-агресор кидатиме у бій призовників без відповідної підготовки – це буде просто гарматне м’ясо. І нові труни, що йдуть до росії, лише посилять соціальну напругу, констатує Олег Жданов.

Україна не просто переможе…

Директор Інституту світової політики, політичний експерт Євген Магда наголошує, що за місяць війни Україна продемонструвала свої найкращі риси. А сам цей трагічний процес є вагомим у завершенні процесу формування української політичної нації.

"Ця війна справила і зробить серйозні зміни у всьому світі, – упевнений експерт. – На найбільшу країну Європи – Україну напала найбільша (географічно) країна світу – росія. І резонанс від цих бойових дій буде глобальним, загальносвітовим. До того ж, ми бачимо найнебезпечніший прецедент. На державу, яка добровільно відмовилася від ядерного арсеналу, напала ядерна держава. І це вимагає реакції світової спільноти. Можливо, навіть не очікуючи на закінчення бойових дій. Тому що виклик усій системі безпеки, усьому світу".

До того ж, продовжує Євген Магда, бачимо конкуренцію двох пострадянських держав. І росія, намагаючись знищити Україну всіма можливими способами, насамперед знищує свого конкурента на пострадянському просторі. Тому що саме Україна мала і має реальні можливості конкурувати з росією за симпатії багатьох колишніх радянських республік. За те, яким шляхом вони розвиватимуться.

"Нам важливо залишатися сильними. Не дати розколоти себе зсередини. Ми успішно впоралися з багатьма такими спробами, – наголошує експерт. – І, звичайно, слід говорити про те, що Україна не просто переможе, а після своєї перемоги стане по праву в якомусь роді гарантом європейської стабільності, адже ми – держава, армія якої продемонструвала найкращі зразки мужності та військового мистецтва в надзвичайно складних умовах, і, зрештою, переможе не просто українська армія (яка відчуває неймовірну підтримку всіх громадян), а вся Україна, все наше суспільство".

Чому російська економіка в результаті постраждає сильніше за українську

Фінансовий експерт, економіст Олексій Кущ проаналізував економічні удари війни по Україні та росії.

"Українська економіка отримала так звані механічні пошкодження. Тобто негативний вплив на неї мали не ринкові моменти, а військові. Це зруйновані внаслідок обстрілів інфраструктура, підприємства, порушені логістичні ланцюжки, окупована частина територій, люди, що втратили роботи, мільйони біженців, – пояснює експерт. — Через те, що війна йде на нашій території, падіння української економіки буде глибоким – від 20 до 30% ВВП. Глибше, ніж у росії, де економіка впаде приблизно на 15%. Але при цьому й відновлення української економіки після закінчення війни буде стрімким. Буквально першого року ми "відіб'ємо" відсотків 15, а другого, можливо, ще стільки ж. Адже відбудовуватимуть Україну всім світом. Робити з нас тут саму "вітрину", яку слід зробити давно".

Навіть зараз наша фінансова система у кращому стані, ніж російська, запевняє Олексій Кущ. На відміну від країни-агресора, на нас не чекає фінансова криза, нам допомагають зовнішніми вливаннями. За розміром падіння середньої зарплати ситуація в росії теж буде набагато гіршою. Вона зменшиться приблизно до 150-200 доларів із довоєнних 600. Тобто, впаде в середньому втричі. Тоді як в Україні тимчасово зменшиться на 20-30%. Але не в рази.

"По заходам підтримки бізнесу (зниження податків, перевірок, виплати тим, хто тимчасово припинив діяльність) наша влада робить все правильно. Можна, звичайно, більше і краще. Але – і те, що робиться, враховуючи складну ситуацію, слід вітати", – каже експерт.

У росії, зазначає він, все набагато складніше. Спочатку, завдяки резервам, їх ВВП впаде не так глибоко, як в Україні. Але вихід із ситуації для росіян буде нескінченно довгим. У найкращому разі – багаторічна стагнація.

"Там наближається структурна деградація економіки. Вона вимагає довгограючих економічних моделей, неординарних кроків. А таких немає навіть на горизонті. Тому що робити такі кроки може лише креативний клас, а він масово біжить з росії – за іноземними компаніями та інвесторами. Тікають айтішники, тікають інноваційні галузі економіки.У результаті жодні довгострокові програми відновлення економіки (про які зараз ніхто і не думає) працювати не будуть, – прогнозує Олексій Кущ. – На відміну від України, де економіка отримала перш за все механічні пошкодження (внутрішні), росію накрили зовнішні удари. Санкції, вихід зарубіжних компаній, розрив контрактів, абсолютна втрата іміджу як сумлінного партнера, тотальна втрата ринків збуту, технологічний шок (не поставляються і не будуть технології, комплектуючі), фінансовий шок. Все це потребує повного перезавантаження економічної моделі. До чого у російському керівництві не готові. А якісь позитивні зміни в росії можливі лише після зміни влади та повного перегляду геополітичного курсу".

Зараз Україна, яка вразила світ своєю стійкістю, отримує все більше допомоги від партнерів, у тому числі озброєнням.

Тоді як рф – країна-агресор – отримує дедалі більше санкцій.

Але їх поки що, на жаль, недостатньо, щоб змусити росію припинити війну.