У Бердянську "гвардійці" путіна виглядають як босяки — бояться "Правого сектора" та мітингів

Йде 16-й день війни з російським агресором: і поки в одних регіонах країни війська ВСУ дають спеку загарбникам, у тимчасово окупованих населених пунктах шириться патріотичний рух, вражаючи своїм розмахом прибульців із зазомбованої території росії. Багатотисячні мітинги відбуваються на Херсонщині, щодня з початку березня мітингує Мелітополь Запорізької області, демонструють свою позицію щодо російських загарбників курортні Приморськ та Бердянськ, куди раніше любили приїжджати на азовські пляжі відпускники із сусідньої країни.

Чим сьогодні живе Бердянськ, куди не падають ракети та снаряди, але де їздить ворожа бронетехніка та на людей дивляться через приціл автомата "ввічливі зелені чоловічки"?

Ось що розповів "Телеграфу" один із місцевих мешканців, Микола.

"Бердянці живуть без газу вже 4 добу – десь між нашим містом та Маріуполем під час ворожого обстрілу було пошкоджено магістральний газопровід. Зрозуміло, що проводити ремонтні роботи в таких умовах неможливо, немає "зеленого коридору". Немає і жодних відомостей про перспективи, хто і коли цим займатиметься. Оскільки немає газу – немає і централізованого опалення, у квартирах багатоповерхового сектора – холоднеча, особливо якщо врахувати, що температура опустилася до -6 вночі за дуже сильного вітру. У приватному секторі легше – тим, у кого збереглися пічки або каміни. У нас зараз у будинку +14,5 градусів, ходимо у теплому одязі. Люди змушені грітися за допомогою електрообігрівачів, готувати їжу на електроплитах, у мультиварках. І місцеві електромережі з таким навантаженням не справляються.

Щойно стало відомо про проблему з газом, місцева — законна – влада звернулася до населення з проханням не перевантажувати мережу електроприладами. Нагадували, що краще тепліше одягтися вдома, але бути зі світлом, ніж залишитися і без газу, і без світла, і без води, але дотрималися цієї поради не всі. Наприклад, у четвер це найгірше пророцтво збулося і спочатку мікрорайон "8 Березня" відключився через перенапруження, а потім мікрорайон "Колонія-Макорти". І зараз ремонтні бригади нашого БМРЕМ намагаються все це налагодити".

Але найболючішим для більшості жителів міста була відсутність зв’язку та інтернету – люди не знали про стан справ у країні та долю своїх близьких, навіть тих, що проживає в інших районах міста, не лише за його межами.

"Спочатку безповоротно ліг Лайф, ще 27 лютого, але залишався інтернет, і ми ним користувалися для спілкування. Потім зник інтернет із п’ятниці, 4 березня, і до вівторка, 8 березня, — це "визволителі" таким чином намагалися нас роз’єднати після того, як біля зайнятої російськими військами будівлі міськради пройшли перші мітинги городян та люди вели їхню трансляцію".

У Бердянську також загарбники намагалися підкупити населення гуманітаркою.

"Але ми-то відразу розпізнали в групі людей чужинців. За подачкою було підійшли й деякі бердянці, але коли решта їх обсміяли та присоромили, то наші розійшлися. Після такого методу тиску на городян, що спокусилися на гуманітарку від "зелених чоловічків", нам і помстилися — відключили всіх інтернет-провайдерів.

"Коли бердянці перемикнутися на мобільний інтернет від Водафон і успішно ним користувалися – "завалили" і його. Потім стали користуватися інтернетом від Київстару, і таким чином протистояли інформаційній блокаді. Після цього вирубали й Київстар – це збіглося із захопленням співробітників медіахолдингу "ПРО100", до якого входять одразу кілька місцевих ЗМІ – телебачення, радіо, газети та онлайн-ресурси".

Микола розповів деякі подробиці захоплення працівників інформаційної групи.

"До телекомпанії під’їхали російські вояки на трьох вантажівках і двох бронетранспортерах близько 40 людей, плюс ще якісь спецпризначенці, які намагаються себе називати росгвардією. Вони там виявили повну некомпетентність у всьому, намагалися щось підключати-перемикати, транслювати та гнали всяку туфту" у російському форматі про "бандерівців", "Азов" та "Правий сектор" – якого в Бердянську зроду ніколи не було".

Примітно, що місцевих телевізійників намагалися, з одного боку, "заспокоїти", що ще трішки й все буде добре, і ви будете ходити на роботу та отримувати нормальну зарплату. Пояснювали, що міняти паспорти поки що не треба, ще десь рік-півтора діятимуть українські паспорти, а потім уже видадуть російські. З іншого боку, намагалися і налякати.

За словами співрозмовника, "гвардійці" путіна виглядають як босяки. "Вони якісь зачухані, умундирування на них поношене, непривабливого вигляду та автомати старі — ще в 70-ті роки в армії такі автомати вважалися лайном. З нього по мішені влучити було нереально, а у них це зараз на озброєнні стоїть".

Чоловік згадує кумедний епізод: "Вчора я йшов повз райадміністрацію, яку вони зайняли, а там стояло двоє патрульних. Я не зміг промовчати та сказав їм, що вони загарбники, сволота, окупанти. Один виглядав вже зовсім неповноцінним, а другий краще, але до його старого автомата був скотчем примотаний ліхтарик. Про існування планок Пікатінні для кріплення допоміжного приладдя вони, напевно, навіть не здогадуються".

"Російські підрозділи зайняли у місті дві казарми – колишнє управління прикордонного загону та казарми, які призначалися для Військово-морської бази, — каже Микола. — І містом їздять на трьох вантажівках у супроводі БТРу з автоматами між парочкою своїх "контор" в адміністративних будівлях. Ой, там ще відкрили так звану "громадську приймальню коменданта міста" — правда, самого цього персонажа ще ніхто не бачив і не чув, але якщо підсумувати, то почуваються представники "майже найсильнішої армії у світі" в Бердянську незатишно. Хоча нам і намагаються нав’язати вимогу, що "мітинги протизаконні", але ми продовжуємо збиратися та демонструвати свою проукраїнську позицію.

Та ще на пам’ятнику перед будинком міськради патріоти наклеїли плакати з поясненням: "Бердянськ – це Україна! Російські окупанти – йдіть додому! Разом нас багато – нас не подолати!" — і здерти його нікому не вдається".

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що українські захисники щодня додають путінській армії "вантаж-200", серед загиблих не тільки рядовий та офіцерський склад, наказали довго жити й 4 російські генерали. До багатьох із "визволителів" уже доходить, що війну в Україні агресором програно.