Помста з небес: що українські дрони скидають на голови окупантів

Під час повномасштабної війни українські БПЛА показали себе справжніми господарями неба та стали справжнім жахом для ворогів. Дорогі та дешеві БПЛА постійно кружляють над головами окупантів і засипають їх згори різного роду "гостинцями".

"Телеграф" пояснює, якого роду боєприпаси використовують ЗСУ для завдання ударів з дронів. Адже умовно ці заряди можна поділити на спеціалізовані та неспеціалізовані. Це великою мірою залежить від цього, з якого безпілотника їх скидають.

Неспеціалізовані – від гранати до міни

Під неспеціалізованими боєприпасами для БПЛА слід розуміти звичайні, "штатні" боєприпаси, які загалом не призначені для скидання з дронів, а використовують у наземних боях. Але бійці ЗСУ збагнули, що можуть використати їх для точкового скидання на позиції противника. Як правило, це ручні гранати, гранати до автоматичних або підствольних гранатометів (ВОГ), мінометні міни невеликого калібру.

В цілому, неспеціалізовані боєприпаси зазвичай використовуються для скидання їх з комерційних дронів, які відпочатку також не призначені для завдання ударів з неба. А це також сильно обмежує вогневі можливості.

Найяскравіший приклад – найпопулярніший і найдоступніший (ціна близько 100 тисяч гривень) на фронті — комерційний дрон Mavic 3 з вантажопідйомністю близько 0,5 кг. Такі "вантажопідйомні" можливості дуже обмежують номенклатуру боєприпасів, які можна застосувати на подібному дроні. Найчастіше це 1-2 ручні гранати РГД-5 або гранати для підствольного гранатомета (ВОГ), кожна з яких важать близько 250-300 г. З невеликою перевагою можна спробувати взяти ручну гранату Ф-1 вагою близько 600 грамів.

Можливості ураження ручних гранат та ВОГів різні, але загалом їх принцип роботи один – вибух і розсіювання осколків на дальність у середньому від 3 до 12 метрів (для ВОГів) та до 25-30 метрів для ручних гранат.

Сили вибуху та ураження осколками саме ручних гранат та ВОГів далеко не завжди достатньо для того, щоб убити ворога, на багатьох відео після їх скидання окупанти явно залишаються живими, але зазвичай поранені.

Насправді ж, поранення ворога в багатьох випадках "краще" від загибелі. Адже якщо у другому випадку виходить із ладу лише один окупант, то у випадку з пораненим його треба евакуювати, а це мінус ще двоє бійців, які займуться винесенням його з поля бою. Крім того, його доставка в тил, лікування та інше вимагатиме ресурсів у вигляді палива, ліків, роботи лікарів та іншого, що веде до поступового виснаження матеріальних та людських засобів.

Хоча гранати використовуються в основному проти піхоти, іноді відзначається їх використання і проти техніки, щоправда, поки такі випадки – рідкість. Так, "Телеграф" повідомляв про випадок застосування проти ворожої БМП новітньої української термобаричної гранати РГТ-27С2, якою техніку ворога було знищено. Її вага дорівнює вазі Ф-1 і становить близько 600 г.

Комерційні БПЛА з більшою вантажопідйомністю дозволяють піднімати більш серйозні боєприпаси. Наприклад, дрон DJI Matrice 300 RTK здатний брати до 3-4 кг ваги, може підняти в небо 82 мм мінометну міну, вага якої також в районі 3-3,5 кг. Зробити це може і австралійський БПЛА PPDS із картону з його 3-5 кг вантажопідйомності. Втім, можна використовувати і міни калібром 60 мм, що важать значно менше.

Щоправда, подібні боєприпаси в цілому нечасто використовуються для спорядження безпілотників, оскільки для цивільних дронів вантажопідйомність у 3-5 кг є все ж таки нечастою, та й коштують вони в 3-4 рази дорожче за Mavic 3. Нарешті, специфіка самого боєприпасу передбачає зведення підривника при пострілі з міномету, так що для його спрацьовування вішати на дрон доводиться зі зведеним детонатором, що не дуже безпечно.

Спеціалізовані боєприпаси – з піхоти та танків

Як випливає з назви, спеціалізовані боєприпаси – це ті, які відпочатку виготовлялися для їх використання з БПЛА.

Один з видів таких боєприпасів — це так званий боєприпас, що барражує, який для стислості звуть просто дроном-камікадзе. Подібних систем ЗСУ отримала вже кілька видів, і вони активно використовуються у боях.

Перевага таких боєприпасів у тому, що вони спеціально призначаються для використання БПЛА та передбачають можливості кріплення, прицілювання та інше, що для інших систем бійцям зазвичай доводиться робити самим. Але головне такі бомби можна робити під спеціальні ударні дрони, які своїми можливостями перевершують цивільні моделі.

З цієї причини, спеціалізовані боєприпаси зазвичай мають більшу вагу, але головне – використовуються в першу чергу для ураження техніки, яку зазвичай використовуються ручні гранати, ВОГи, а іноді мінометні міни пошкодити нездатні.

Для скидання з ударних БПЛА по техніці можна використовувати бомби або ракети, які є у знаменитих безпілотників Bayraktar TB2.

Але ще 2021-го року українські оборонні заводи розпочали виробництво спеціальних боєприпасів для БПЛА проти ворожої техніки. Наприклад, київський завод "Маяк" розгорнув виробництво кумулятивного боєприпасу РКГ-1600 (вага 1,6 кг) на базі радянської кумулятивної гранати РКГ-3, і кумулятивної бомби КЗ-4800 (вага 4,8 кг) для скидання з дронів.

Вже в умовах війни той же "Маяк" розпочав виробництво спеціальних дронових боєприпасів у вигляді осколкових бомб вагою 0,5 та 1 кг для ураження ворожої піхоти.

Окрім власних БПЛА та боєприпасів до них Україна не забуває і про оборону від них, так завдяки допомозі США наша країна скоро отримає 10 мобільних зенітних комплексів з лазерним наведенням С-UAS.