Дипломати-воєнкоми: чи можуть посольства мобілізувати українців за кордоном

Вже більше як пів року в Україні діють нові правила ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів. Згідно з ними, "опікати" потенційних мобілізованих за кордоном, зобов’язані дипустанови України. В теорії, саме посольства та консульства повинні допомагати військкоматам призивати громадян, котрі не перебувають в Україні.

Однак що відбувається насправді? Як працює військовий облік за межами України? І чи можна отримати повістку, прийшовши у дипмісію? Відповіді на ці питання шукав "Телеграф".

Чи дають за кордоном повістки?

Останнього разу Кабмін оновлював правила військового обліку наприкінці грудня минулого року. Саме тоді в них з’явився пункт про те, що закордонні дипустанови України повинні вести військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку.

Більше того, як тільки громадянин призовного віку став на консульський облік, або ж знявся з нього, дипустанова повинна протягом тижня повідомити про це відповідний військкомат в Україні. Тобто все суворо. Але! Що це означає в реальності? Чи можуть врешті-решт в посольстві чи консульстві вручити повістку?

У МЗС запевняють, що про таку практику не знають: "Не чув про такі випадки", — каже "Телеграфу" речник міністерства Олег Ніколенко. Те ж саме підтверджують і в прес-службі відомства: "Зараз повістки не видають".

Але давайте по-порядку.

По-перше, українські дипустанови за кордоном мають обов’язок лише: "сприяти поверненню військовозобов’язаних і резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період)", — зазначається в тексті правил.

Як саме повинно відбуватися таке "сприяння" ні в правилах, ні в законі "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" не вказано.

"Сприяння поверненню" — це просто може бути розмова, — пояснює "Телеграфу" адвокат Олександр Золотухін. – Навіть якщо у консульстві будуть повідомлені, що якісь особи перебувають у розшуку у зв’язку з тим, що вони не з’явилися у військкомат, вручити повістку вони все одно не можуть, але зобов’язані провести розмову, нагадати про конституційний обов’язок. Тобто "посприяти" поверненню. "Сприяння" дуже узагальнене слово, що не має точного юридичного тлумачення, тому практичне застосування нівелюється".

По-друге, дипломатів просто нема в переліку осіб, які можуть вручати повістки.

"Ніяких повноважень на вручення повісток у них нема", — запевняє "Телеграф" юрист Андрій Новак.

По-третє, навіть якби дипломати і могли б виписувати повістки, на думку експертів видання, реалізація такого права не мала б змісту.

"В цьому немає жодного сенсу. Припустимо, вони видадуть повістку, людина не з’явилася у військомат, а притягти до відповідальності за те, що не з’явилася, та накласти штраф може лише начальник ТЦК. А справа така розглядається лише в присутності людини. Тобто її треба доставити. А як? Нереально. Тому і нема сенсу", — коментує "Телеграфу" юрист Дмитро Бузанов.

Крім того, отримання повісток у дипмісіях явно не матиме особливої популярності серед тих, хто не збирається служити.

"А зобов’язання стати на консульський облік — нема", — пояснює Бузанов.

"Питання в практичній реалізації. Більшість людей, котрі виїжджають за кордон, не стають на консульський облік і не з’являються в посольство чи консульство, поки їм не знадобиться якась допомога", — додає Золотухін.

Тим не менш, певний військовий облік дипустанови таки ведуть.

"Облік в консульських установах ведеться і МЗС веде військовий облік тих, хто стоїть на консульському обліку", — додає "Телеграфу" джерело в управлінні персоналом Генштаба ЗСУ.

Цю інформацію підтверджують і самі українські громадяни.

"Є багато чоловіків, хто дійсно боїться отримати повістку у консульстві, тому не ходять туди, — розказує виданню український заробітчанин в Польщі Олексій. – Я був у консульстві і ставав на військовий облік, та насправді процедура набагато простіша, аніж у військкоматі: просто записують твої дані, військкомат, що вказаний у приписному, і все".

Але! Який сенс у такому обліку, якщо повістку все одно не можна виписати?

"Людина не може бути військовим "безхатьком". Вона десь має бути облікована або виключена з обліку. Держава і військове керівництво повинно розуміти де знаходяться люди, скільки їх, якого вони віку, яка у них професія, на кого можна чи не можна розраховувати", — підкреслює Новак.

Та знову ж таки, як можна розраховувати на того, хто не збирається повертатись в Україну?

Повернути примусово можливо?

"Юридично такі механізми існують, але досягти їх важко, — запевняє Новак. — Перший варіант — якщо відкрите кримінальне провадження, зокрема за ухилянню від мобілізації і людина перебуває в розшуку у зв’язку з ухвалою суду. Тоді можливо звертатися до поліції відповідної країни щодо екстрадиції".

Втім, домогтися екстрадиції, за словами юристів, не так просто.

"Навіть якщо людина вчинила кримінальне правопорушення. Наприклад, із Польщею в України є договір про взаємну правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, та за такі військові правопорушення ніхто не екстрадує, бо це передбачено договором, а за неявку у військкомат тим паче", — додає Бузанов.

"Другий варіант повернення — примусове видворення з країни перебування, якщо людина там вчинила правопорушення. Але це вже не стосується військового обліку і мобілізації, це вже внутрішні проблеми громадянина в країні перебування", — резюмує Андрій Новак.