"Для ударів взимку у росіян нема достатнього числа далекобійних ракет, ставку зроблять на інше", — інтерв’ю з Юрієм Ігнатом

Ракетний терор, який влаштувала росія у війні проти України, з кожним днем забирає дедалі більше життів. Ворог зосереджує удари по великих містах країни, знищуючи цілі житлові будинки. Крім того, не припиняються нічні атаки дронами-камікадзе, а сигнали повітряної тривоги лунають дедалі частіше.

Як окупанти "полюють" на наші ЗРК Patriot? Атаки вночі тривають лише тому, що росіяни такі "кінчені", чи все ж у цьому є практичний сенс? Якщо полетить ядерний боєзаряд — ми про це дізнаємось? На ці та інші питання в інтерв’ю "Телеграфу" відповів речник Повітряних сил ЗС України Юрій Ігнат.

— Пане Юрію, ворог зосередив ракетні удари не по Києву, як було раніше, а по інших великих містах України: Кривий Ріг, Дніпро, Одеса, Львів. Чому так відбувається? Небо над цими містами захищене не так надійно, як над столицею, і росіяни знайшли шпарини?

— Це дуже провокативне питання. Таку тему розганяють самі м*скалі. Простий російський наратив: Київ вони захистили, себе прикрили, використовують Patriot, IRIS-T, а ви — мешканці Львова, Дніпра, Харкова — гиньте. І цей російський наратив з’являється в різних пабліках і чатах, щоб посіяти обурення і протестні настрої в українському суспільстві.

— Тоді що ж відбувається насправді?

— А насправді систем ППО не надто багато. Військове керівництво держави розподіляє засоби ППО так, щоб вони найбільш ефективно і раціонально працювали в єдиній системі протиповітряної оборони. З тими засобами, що у нас є, краще не зробиш.

Захищена столиця чому? Тому що не можна взяти передові системи ППО і перекрити ними весь "нуль". По-перше, їх просто знищать, а, по-друге, у нас їх дуже мало. Лінія фронту складає 2,5 тисячі кілометрів, якщо брати Білорусь, Придністров’я кордон з рф, лінію бойового зіткнення і морське узбережжя. Перекрити це все неможливо. У нас найбільш далекобійні ЗРК — зараз це Patriot, і то в складі двох дивізіонів всього-навсього. Тому захищають ті напрямки, де більше всього б’ють. Згадайте, скільки били по столиці і скільки вона прийняла на себе ударів дронів і ракет. Перші шість "Кинджалів" полетіли саме на столицю. Тому столиця буде захищена безумовно, тому що вона завжди буде ціллю номер один для ворога, адже в Києві знаходяться багато державних, інфраструктурних, оборонних та військових об’єктів.

Прифронтова зона також захищена системами, що нам дають партнери, починаючи від Gepard (німецька зенітна самохідна установка, — Ред.), але дальність його невелика тому, їх треба багато. Далі – французький Crotale (ЗРК малого радіусу дії. — Ред.), NASAMS (норвезький ЗРК. — Ред.), IRIS-T також є не тільки в Києві. Все що є — розставлено.

— А як щодо південного напрямку, який зараз особливо потерпає від ударів ворога?

— Там ворог б’є іншим типом озброєння – "Оніксами" (надзвукова протикорабельна ракета, — Ред.), а чим їх збивати? Ця ракета летить на відстані 10-15 метрів над землею і на неї можливо впливати хіба що засобами РЕБ, але збити таку ракету надзвичайно важко. Плюс ракети Х-22.

— Ворог завдає ракетних ударів по житлових будинках у різних містах України. Це навмисний розрахунок, щоб спричинити якомога більшу кількість жертв серед цивільних, чи він банально не влучає?

— Тут складно відповісти — хочуть вони саме в будинок влучити, або ж в якійсь інший об’єкт. Наприклад, у ракети Х-22 допустима похибка 600 метрів. В Дніпрі начебто по ТЕЦ вони хотіли влучити, а знесли пів будинку. Влучні чи не влучні удари… Не можна виключати і людську помилку, адже кожна ракета програмується перед застосуванням: їм прокладають маршрут, як саме вона має полетіти, як обійти наші засоби ППО.

Про ракети "Калібр" і Х-101 можна сказати, що вони високоточні. Радіус їхнього влучання — близько 20 метрів, але буває різне: можливо, неправильно спланований маршрут ракет, а можливо, і навмисно це робиться.

— Складна і небезпечна тема, та все ж таки: руйнування, завдані використанням наших ракет ППО. Таке трапляється?

­— Якщо крилату ракету підбиває зенітна ракета (тобто працює ППО. — Ред.) відповідно, крилата ракета може бути знищена в повітрі і розірватися. А може й не розірватися, а змінити траєкторію польоту і влучити в будинок чи взагалі не туди, куди вона направлена. Та від цього не втечеш, так відбувається і з ракетами, і з дронами. А м*скалі дуже серйозно використовують цю тему, мовляв ми ж били по воєнному об’єкту, а через вашу зенітну ракету влучили в будинок. Хотіли "по-чесному" знищити будівлю СБУ в центрі міста, а через вас — влучання в будинок. Та в будь-якому разі ППО буде працювати. Якщо є повітряна ціль її треба знищити, адже росія хоче знищити не просто будівлю СБУ або ж якийсь завод, а хоче знищити всю Україну, тому ми повинні захищатися без варіантів.

— Ракетні атаки в нічну пору доби. Це психологічна річ чи в цьому є практичний сенс?

— Звичайно, ж є сенс. Ворог шукає слабкі місця нашої ППО. Як відбувається знищення ракети: якщо це можливо, то по цілі працює велике ППО, тобто ЗРК. Якщо радіус дії ППО не дозволяє дотягнутися, то працює винищувальна авіація, але вона не надто ефективно працює через технічну застарілість. Не створені радянські винищувачі 1970-х років розробки збивати крилаті ракети і дрони Shahed. На той час таких цілей і близько не було. Ефективність звісно ж є, але відсоток збиття невеликий. Тому працюють мобільні вогневі групи, які також забезпечують відсоток збиття від 10 до 30%. Але таким групам потрібное світло. Вони повинні візуально бачити ціль. Так, вони отримують інформацію від пунктів управління стосовно пересування цілей. Є візуальні пости спостереження і навіть акустичні системи, які за звуком допомагають визначати рух повітряних цілей. Але візуальна фіксація цілі так чи інакше потрібна для її знищення. Навіть боєць з ПЗРК, який може знищити крилату ракету, що неодноразово траплялося, йому потрібно захопити ціль. Вдень це секунди часу і дуже важко, а вночі — тим паче. Тому ніч для дронів саме те, що потрібно.

— Яким чином ворог виявляє місця дислокації нашої ППО?

— Разом з дронами Shahed або ракетами у повітря піднімають повітряні пункти управління Іл-22, літаки дальнього радіолокаційного виявлення А-50 і фіксуєть, де у нас працює ППО, як працює авіація. Таким чином складається картинка для планування повторних або наступних ударів.

— Якщо буде загроза ядерного удару, чи буде якесь особливе оповіщення? Взагалі, можливо зрозуміти, що летить ракета з ядерним зарядом?

— Ми на моніторах бачимо повітряну ціль і у неї є свої параметри польоту: висота, курс, швидкість. Відстежується ще район, звідки вона вилетіла і можна скласти картинку, що за літак і яке озброєння він має. Якщо ворог випускає ракету, ви не можете знати, який у неї боєзаряд. Тому всі повітряні цілі треба знищувати.

— Судячи з повідомлень ЗМІ, ворог суттєво нарощує виробництво дронів-камікадзе "Ланцет". Наскільки це серйозна проблема у майбутньому для нашої ППО?

— "Ланцети" ворог застосовував завжди, від самого початку вторгнення. Так, ми їх чимало знищуємо, але вони працюють. Так само, як Shahed, які дошкуляють нам, тому ворог їх і використовує. Крилатих ракет вони не зможуть виготовляти багато, це очевидно, тому що використали велику кількість цього озброєння восени і взимку. Зараз 100 ракет вони роблять на місяць і приблизно стільки ж на місяць і випускають. Тому, мабуть, більше робитиметься ставка на виробництво БПЛА.

— Зараз багато точиться розмов навколо надання Україні далекобійних ракет ATACAMS. Поки не дають, але якщо все ж таки вони у нас з’являться, для м*скалів це буде критично?

— Критично. ATACMS вони не зможуть збивати, тому що це балістична ракета. Балістику може збивати Patriot, і ми вже це бачили. Звісно, вони будуть казати, що зможуть їх збивати, але я маю дуже великі сумніви. Ці ракети дозволять накривати тилові пункти управління, логістику ворога, командні пункти, бункери, склади з боєприпасами та пальним, скупчення техніки і, звичайно ж, мости та переправи.

— Деякі німецькі політики закликають надати Україні далекобійні ракети TAURUS. А що це за зброя?

— Це суто німецький продукт, який має заявлені характеристики кращі, аніж Storm Shadow (британські далекобійні ракети. — Ред.). Це збільшена дальність (близько 500 кілометрів) і висота, на якій ракета може атакувати ціль. Знищити її дуже важко. Такого озброєння у нас ніколи не було. Якщо TAURUS і ATACMS з’являться в Україні, це буде ще один крок до нашої перемоги.

Ну, а завершити роботу зможуть винищувачі F-16, це багато змінило б у ситуації на лінії фронту. Адже ракети, які застосовують наші пілоти, ті ж HARM (американські високошвидкісні протирадіолокаційні ракети. — Ред.), крилаті ракети, значно ефективніше і влучніше працювали б із американських літаків. Радянська техніка фактично виконує роль доставки ракет у район пуску, а з технологічними літаками можна впливати на процес польоту цієї ракети.

— Тоді поговоримо про F-16. Якщо наші пілоти тільки наприкінці літа поїдуть на навчання, а літаки з’являться наприкінці року, або ж на початку наступного, коли реально F-16 зможуть почати використовуватися для виконання бойових завдань на фронті?

— Це вам ніхто зараз не скаже. Почнемо з того, що наші пілоти не їдуть вчитися з нуля. Вони їдуть перенавчатися. Є групи пілотів, які будуть навчатися кілька років у різних країнах – це молоді льотчики. А є групи, які будуть першими освоювати F-16. Наскільки швидко вони зможуть перебудувати свою філософію від радянської до західної техніки — ще важко сказати. Направляють передусім молодих пілотів, які добре ерудовані, знають англійську і навіть проводили самостійну підготовку на базі. Та треба, щоб хоча б виїхали на навчання.

— Аеродроми базування F-16 в Україні будуть першочерговою ціллю для ворога?

— Аеродроми і зараз така ціль для м*скалів. Аеродром в Старокостянтинові був обстріляний три рази за три місяці, тому що там Су-24 постійно базуються. Але ж у нас авіація не стоїть на одному місці, як у мирний час. Десятки аеродромів були обстріляні, та ми навчилися в умовах війни ефективно застосовувати авіацію на різних майданчиках і оперативних аеродромах.

Тому як працюють пілоти на МіГ-29, Су-27, Су-25, Су-24 та інших, так само будуть працювати і на F-16. Українці мають великий досвід, як це робити у воєнний час під постійними обстрілами.

— Очевидно, що взимку удари ворога по нашій енергетичній системі будуть поновлені. Та все ж, за весну й літо ми отримували від західних партнерів нові зразки систем ППО. Зважаючи на це, будуть нові удари такими ж руйнівними, як минулої зими, чи все ж буде легше?

— Вони не мають того стратегічного запасу ракет, який викинули взимку. Ми тільки збили 750 ракет і 750 дронів. А ще ж і не збиті були. Тому понад тисячу вони використали.

Звісно, вони не полишать намірів вивести з ладу наш паливно-енергетичний сектор, щоб знеструмити країну в холодну пору. Але нема у них такої кількості далекобійних, високоточних ракет, щоб завдавати ударів по всій території України. Тому, мабуть, більше ставки вони робитимуть на дрони-камікадзе, які також є доволі небезпечними: якщо кілька дронів влучають у підстанцію, в якесь чутливе місце, то стається пожежа і це небезпечно. А ми будемо посилювати ППО, тільки треба мати чим.