Рамштайн-2: чого чекати Україні, до чого готуватись російському агресору

У понеділок, 23 травня, міністри оборони понад 40 держав-членів НАТО та союзників зберуться на онлайн-зустріч, щоб обговорити допомогу Україні у протистоянні російській агресії.

Попередня – очна – зустріч відбулася на військовій базі "Рамштайн" у Німеччині 26 квітня.

Експерти розповіли "Телеграфу", чого очікувати від нових "оборонних" переговорів, як уже охрестили Рамштайн-2.

Україна заслужила на повагу та новий рівень допомоги

Генерал-лейтенант, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко зазначає, що на попередній зустрічі в Рамштайні, де зустрічалося понад 40 міністрів оборони, було озвучено принциповий стратегічний підхід, пов’язаний з тим, що в допомозі Україні наші союзники готові перейти на новий рівень. Від допомоги в обороні проти російської агресії – до ослаблення рф, завдяки спільним діям України та союзників. Причому послабити до ступеня, який забезпечив би (принаймні на деякий час) неможливість росії як державі проводити акти агресії, подібні до того, що вона вчинила щодо України.

"Це ґрунтовне, фундаментальне, стратегічне завдання, яке потребує зміни у забезпеченні допомоги українській стороні у цій війні, – наголошує генерал. – Спочатку допомога союзників була на рівні поставок озброєнь у забезпеченні так званої "партизанської війни". Вони вважали, що Україна після російського вторгнення не протримається і кількох тижнів (деякі взагалі давали нам лічені дні). Що на територіях, окупованих росією, будуть вестися деякі партизанські дії, яким потрібно допомагати. Але допомагати на рівні партизанських озброєнь. Протитанковою зброєю, гранатометами, "Стінгерами". Як робили США свого часу, забезпечуючи талібів в Афганістані".

Але ситуація склалася зовсім не так, як прогнозували іноземні розвідки та фахівці. Україні вдалося встояти – народу, ЗСУ. Ми заслужили на повагу та перегляд допомоги, зазначає Ігор Романенко.

"Наступний етап був надавати допомогу озброєннями, нехай важкими, але старими, — продовжує він. — Радянськими, натовськими, минулого сторіччя. Навіть це підняло військовий потенціал ЗСУ. І в поєднанні з відповідною підготовкою дає можливість здійснювати гідну відсіч агресії рф. Як у першій, так і у другій наступальній операції агресора. Наразі йде саме друга фаза – з важкими боями у східній та південній операційних зонах. Але і цей етап надання допомоги у зв'язку із формуванням нового завдання закінчився. І Україні потрібне нове забезпечення – у зв'язку з новим завданням (руйнування росії)".

За словами генерала, для того, щоб було ефективне забезпечення цим новим озброєнням, і був 26 квітня в Рамштайні створений консультативний орган. Із завданням не рідше одного разу на місяць збиратися та обговорювати – що зроблено та що необхідно буде робити наступного місяця у ракурсі підтримки України.

Він наголошує на важливості того, що протягом минулого місяця в США було прийнято і підписано президентом закон про ленд-ліз та підтримку демократії в Україні.

"Акцент на демократії більш ніж важливий, – вважає Ігор Романенко. – Цим декларується підтримка світових цінностей, що реалізуються в Європі завдяки протистоянню України країні-агресору – росії".

Генерал нагадує, що за неповний місяць із зустрічі на базі "Рамштайн" вдалося забезпечити постачання до нашої країни потужних 155-мм гаубиць. Здебільшого із США, хоч розробляли ці гаубиці M777 британці, а виготовляли німці.

"До нас прибуло їх уже близько ста, – продовжує генерал. – Левова частка – зі Штатів. Зовсім трохи подібного виду озброєнь (до десяти штук приблизно кожна) надали Франція, Німеччина та Італія. Така кількість, безумовно, не вирішує питання навіть вирівнювання військового потенціалу ЗСУ та збройних сил рф. Саме тому росіянам вдається повільно, в запеклих боях, але просуватися на окремих напрямках у східній операційній зоні. Хоча у відповідь ми маємо успіхи в районі Харкова та Ізюму – проведення контратак та завдання контрударів".

РСЗВ, ППО та зерно

Ігор Романенко вважає, що під час другої зустрічі у форматі "Рамштайн" має бути розгляд надання Україні систем залпового вогню MLRS чи іншої модифікації.

"Важливо, щоб ці РСЗВ дозволяли завдавати ударів від 30 до 300 км. Нам потрібні ракетні комплекси, безпілотники не тільки рівня Switchblade 300 (дрони-камікадзе), а й потужніші Switchblade 600. Нам необхідне в цілому отримання максимуму важкого та високоточного озброєння. Кращого, аніж є у росіян. Що дозволило б нам не лише зрівняти потенціал збройних сил, а й значно перевищити наш", – пояснює генерал.

Він наголошує, що лише в цьому випадку можна розраховувати на те, що ЗСУ вдасться сформувати стратегічний резерв підготовлених військовослужбовців. І методично вичавлювати ворога з нашої території.

"У нас під рушницею вже 700 тисяч людей, як сказав президент. Можна і потрібно готувати людей, паралельно ведучи найтяжчі бої, – каже Ігор Романенко. – Але готувати треба, знову-таки, на нових озброєннях. Які обіцяні, під які є гроші – і з боку американців, і з боку європейців (до останніх, на жаль, є чимало питань, які, сподіваюсь, буде знято на сьогоднішній зустрічі міністрів оборони)".

Військовий експерт Михайло Жирохов звертає увагу на те, що навіть рішення Рамштайну-1 – невідомі. Навколо них лише домисли, припущення.

"Реально жодних документів ми не бачили, жодних рішень у відкритому доступі немає, – наголошує він. – Багато хто думає, що цього разу буде прийнято рішення про постачання в Україну реактивних систем залпового вогню тієї чи іншої модифікації. Але для постачання такої зброї не варто збирати понад 40 міністрів оборони навіть у віртуальному форматі. На таких зустрічах, все ж таки, вирішуються більш глобальні питання. І далеко не завжди вони пов’язані з поставками озброєнь".

Михайло Жирохов не виключає, що сьогодні можуть обговорювати організацію маршрутів постачання українського зерна за кордон через західний кордон. Забезпечуючи, припустимо, їх прикриття засобами ППО, що знаходяться на території країн НАТО.

"Можна підвести відповідні системи досить близько до кордону – і прикрити будь-який конвой від ударів з повітря крилатими ракетами, що летять з боку росії, – пояснює експерт. – Крім України зараз виникло ще й питання вступу до НАТО Фінляндії та Швеції з усіма ризиками, що випливають. Думаю, що обговорюватимуть і цю тему".