Життя в окупації. Мелітополь: люди ризикують і стоять у шалених чергах заради готівки

У той час як на вільній території України відчувається нестача автомобільного палива, у Мелітополі Запорізької області, окупованому росіянами з 25 лютого, бензину та дизпалива достатньо – його завозять із Криму. Зате з готівкою – біда: всі купюри городяни вигребли з банкоматів у перші дні російсько-української війни. До того ж закрилися практично всі українські банки, адже завезти з "Великої землі" готівку через блокпости окупантів нереально. Неможливо отримати гроші і на пошті — місяць тому у Мелітополі "орки" пограбували одне з відділень "Укрпошти", викрали майже 3 млн гривень, які мали піти на пенсії, соцвиплати та зарплату. Пошта у місті не працює.

Про те, як мелітопольці виходять із цієї ситуації, "Телеграфу" розповів місцевий житель Володимир, який попросив не вказувати його прізвище.

"У перші дні взагалі було все жахливо — люди кинулися скуповувати продукти та товари першої необхідності, але оскільки більшість громадян звикла розраховуватися платіжними картками, то готівки на руках було небагато, — згадує Володимир. — Але й банківською картою розрахуватися стало неможливо, бо мережевих та великих магазинів не залишилося, вони припинили роботу відразу ж або розпродавши наявний товар, а у приватних торгових точках, на ринках та у сфері послуг продавці віддають перевагу реальним грошовим знакам. Та й не було там платіжних терміналів".

Чесно про війну в Україні читайте у нашому Телеграмі

За словами чоловіка, дехто погоджувався приймати оплату через переказ коштів, але на Мелітопольщині вже не раз зникали мобільний зв’язок та інтернет, і в такому разі розрахуватись за товар безготівково не вдавалося. А якщо вдавалося, то за таку можливість до підсумкової ціни підприємці… приплюсовували 5-7% "комісії".

І все ж це було вигідніше, ніж перевести в готівку кошти під 10-20% у ділків, що налагодили доставку готівки із Запоріжжя за погодженням з окупантами і за "мзду" їм же.

"Потім свої послуги запропонував один з малопримітних банків — треба було тільки оформити у них картку і перевести на неї гроші з наявної картки, наприклад, "Ощадбанку" або "Приватбанку". За обналичку також брали певний відсоток, зате таким чином стримали апетити ділків. Тепер у таких точках переводять у готівку під 5-7%, а дуже великі суми навіть під 3-4%.

У Мелітополі залишається працювати центральне відділення "Приватбанку" та кілька його філій.

"Перший час, — каже мелітопольець, — там творилося стовпотворіння, народ брав двері штурмом! Куди вже там було пробитися бабусям-пенсіонеркам? Люди записувалися в чергу, знаю, що деякі номери мали і 7 тисяч з гаком, і навіть 16 тисяч. Щодня банк міг видавати лише якусь кількість коштів, залежно від того, скільки коштів до них надходило – мабуть, все-таки, від місцевих підприємців? Насправді мені та й багатьом іншим людям незрозуміло, звідки гроші в Приватбанку, якщо і майже все виробництво зупинено, і організації не працюють, тобто звичного обігу коштів немає, та й готівка осідає в кишенях, але з’ясувати це не в кого, не будеш же в самому банку запитувати — ще викличуть поліцію, точніше, міліцію, від "нової влади", і запроторять у каталажку за цікавість".

Володимир каже, що в різний час "Приват" переводив у готівку різні суми власникам своїх (і тільки своїх) карт, було і по 10 тисяч гривень, і по 2 тисячі, і по 5.

Тепер черги впорядкували. Тепер записують на отримання грошей лише раз на тиждень, по середах, але й не щосереди. Знов-таки, записують лише тисячу людей. Але отримати гроші одній людині можна з двох різних рахунків (карток). Двічі на день зняти гроші теж не можна, по-перше, на вході тебе зі списку викреслюють, а якщо записався під іншим прізвищем, тоді вже в касі картку заблокують".

Примітно, що в ту саму чергу мелітопольці змушені записуватися двічі – спочатку отримати просто номер, а потім уже їх зареєструють у відомості з прізвищем. Паспорт при цьому не потрібний.

"Так ось, перша черга формується ще вночі! Охоронці "Привату" навіть жартують, що можна додому не йти, а одразу залишатися і чекати на запис, — пояснює схему співрозмовник. — Але в нас у місті з 8 години вечора і до 6-ї ранку триває комендантська година, і по вулицях їздять патрулі, проте по середах городяни, ризикуючи бути затриманими та доставленими в комендатуру як "партизани", порушують комендантську годину. Точніше, багато хто відразу бере кілька номерів у розрахунку на близьких, друзів і сусідів… Дивіться, я цієї середи прийшов о 4 годині ранку і переді мною вже записалися більше 150 людей! А той, хто добрався сюди о 2-й годині ночі, був чи то 105-м, чи то 115-м. До 6-ї години тут вже були шестисоті номери. Номери ручкою записують – хтось на папірці, а в основному – собі на руці, щоб не забути і не сплутатися. А потім треба сюди знову прийти до 9-ї години, коли почнуть записувати у відомість, стати в чергу за цим номером і відстояти ще години три, не менше".

Але на цьому муки не закінчуються. Після цього треба буде 2-3 рази на тиждень відвідувати центральний офіс, точніше, приходити до його входу, біля якого стоїть охоронець банку та періодично зачитує список із прізвищами. Точніше, з’ясовує, власники яких номерків прийшли і чи є їм сенс прилаштовуватися в чергу до входу. Іноді до полудня гроші в касі вже закінчуються і городяни повертаються додому з порожніми руками. Або система може зависнути, або зв’язок перерватися. Навіть у такому разі люди не поспішають розходитися, сподіваючись, що раптом система запрацює.

Є й паралельна черга – але вже до фахівців. Здебільшого це пенсіонери, які раніше отримували виплати у відділеннях "Ощадбанку" та "Укрпошти", і тепер можуть оформити у "Приватбанку" віртуальні картки. За багатьох людей похилого віку приходять їхні молоді родичі, тому що вистояти кілька годин старим людям не по силам.

"А буває так — вже і черга підійшла, можна було б зняти зарплату, а вона на рахунок ще не надійшла. Тоді люди самі домовляються, обмінюються номерами, бо через деякий час черга з певної дати анулюється. Але найприкріше, що отримані гроші – чи це зарплата бюджетників, працівників комунальної сфери чи пенсія, надто швидко закінчуються, адже всі товари з початком війни та окупації злетіли в ціні в 3-4 рази" – з гіркотою констатує мелітополець.