НАТО, поступки чи новий удар: куди нас приведуть переговори з росією

У понеділок, 21 березня, офіційні делегації України та росії знову намагалися знайти дипломатичний шлях припинення війни в онлайн-форматі.

Попередній онлайн, як і зустріч глав МЗС у Туреччині, закінчилися без суттєвих зрушень.

Експерти розповіли "Телеграфу", чого чекати від переговорів у найближчому майбутньому.

Нас готують до відмови від НАТО?

Політтехнолог, співзасновник Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький вважає, що росія хоче вичавити з переговорів максимум. Для цього так рветься до Маріуполя, намагається закріпитися у тих чи тих населених пунктах, які блокує чи ніби контролює.

"Агресор хоче отримати тактичну перевагу, щоб посилити свої позиції на переговорах. Наші максимально затягують процес, тому що все грає проти росії. Включно з часом, – пояснює експерт. – Тож відбувається позиційна боротьба. Ми начебто погодилися на нейтральний статус, на відмову від НАТО. А ось на територіальні поступки йти не готові".

На те, що відбувається, підкреслює Олексій Голобуцький, накладається і внутрішня ситуація в Україні.

"З кожним днем протистояння – жертв та руйнувань в Україні все більше. І коли сидиш під обстрілами у Києві, Харкові, Маріуполі – це одне. І тебе не особливо хвилюють ті чи інші деталі в угодах. Аби припинилися бої. А коли ти сидиш, умовно кажучи, в ресторані на Заході України – куди легше кричати "ні кроку назад, ні грама поступок, жодних компромісів!". Це проблема демократичного суспільства. І Зеленському доводиться враховувати усі настрої. Тому і закидаються ті чи інші меседжі. У стилі "чи треба нам у таке НАТО?". До речі, позиція самого Альянсу тут також навряд чи є випадковою, – вважає експерт. – Ось це ось постійне повторення, що вони не втручатимуться, не закриватимуть над нами небо, — йде явна підготовка громадської думки в Україні до ухвалення позаблокового статусу. Для США та ЄС уся ця війна має конкретну ціну. У мільярдах втрачених доларів. Для Європи це ще й демографічна криза. Понад три мільйони українських біженців – це величезна кількість. Ще мільйони два – і там розпочнеться реальний колапс. А на порозі та продовольча криза світового масштабу".

Тому, вважає Олексій Голобуцький, нам і твердять постійно, що НАТО за нас не заступиться.

"Не виключаю, що такі меседжі – узгоджена, зокрема з українською владою, позиція. Щоб Зеленський мав аргументи перед суспільством у стилі – якщо НАТО нас не хоче, нам потрібні інші гарантії безпеки. Ну, а самі переговорні позиції можуть трястись ще тиждень-два, – припускає політтехнолог. – Складно щось прогнозувати. Однозначно те, що багато залежатиме від успіхів на фронті. У тому числі від того, чи вступить у війну Білорусь".

З кожним днем цей рос-паровоз буде рухатися все повільніше

На думку експерта аналітичного центру Democracy House Анатолія Октисюка, у переговорах зараз більше зацікавлена Москва.

"Усі вже розуміють, що росія увійшла до військової авантюри непідготовленою. Що бліцкриг провалений. І що завдано величезної шкоди і російській армії, і російському фінансово-економічному сектору, і російському іміджу. Схоже, влада рф вже не проти якнайшвидше вийти з цієї ситуації. Тому що проблеми наростають", – пояснює експерт.

Незважаючи на заяви про те, що в переговорах намацані певні точки дотику, найближчого місяця навряд чи варто очікувати на якийсь прогрес, вважає Анатолій Октисюк.

Він аргументує:

"Війна перейшла у позиційну. Росія думає, що "ось, ще трохи і дотиснемо". А Україна думає у такому ключі, але зі своєї дзвіниці. При цьому у росіян немає сил масовано наступати далі, вони зазнали колосальних втрат, а на формування другої хвилі потрібен час. У нас поки що недостатньо сил, щоб вибити окупантів звідусіль. Але ми завдаємо точкові удари, які серйозно відбиваються на агресорі. Той у відповідь довбає по цивільних об'єктах. Це може тривати досить довго. Для путіна військова поразка в Україні означатиме практично моментальну втрату влади. І він усіма можливими способами намагатиметься, як мінімум, закріпитися на вже захоплених територіях".

При цьому, продовжує експерт, треба розуміти, що навіть нейтральний статус України, про який зараз говорять як про можливу поступку з нашого боку, може спричинити нову кризу всередині країни.

"Багато хто не зрозуміє – за що ми тоді воюємо, якщо відмовляємось від курсу, прописаного в Конституції? Якщо йдемо на поступки ворогові, який уже стільки накоїв, який постійно бреше, якому не можна вірити? Щоб йти хоч на якісь поступки, до них треба підготувати суспільство, – упевнений Анатолій Октисюк. – А наше суспільство до цього зараз явно не готове. І рф поки що недостатньо ослаблена, щоб йти на наші умови. Так, ми зазнаємо колосальних втрат, але нам допомагає та допоможе Захід. А ось втрати, які іміджево, економічно, технологічно зазнає росія – непоправні. Саме тому час, незважаючи на всю трагічність ситуації, працює на нас. Економіка росії зараз нагадує паровоз, який їде за інерцією. Але вугілля закидати в топку вже перестали… І з кожним днем ​​цей рос-паровоз рухатиметься все повільніше. А тиск усередині котла – соціально-економічна ситуація – наростати".

Наше завдання, за словами експерта, терпіти. Триматися. Щодня нашого протистояння – це 10 днів, місяці, а то й роки відкату росії назад у військовому, економічному, технологічному, геополітичному сенсі, підкреслює Анатолій Октисюк.

"Так, росія накопичує резерви, підтягує їх. Але вона виснажена. Зараз якийсь перепочинок, а потім, за лічені дні, знову буде активна фаза. Росія хоче захопити Маріуполь, а наше командування – відкинути агресора на північному напрямку. І все ж ситуація складається вигідніше для нас. Ми не розвалилися, армія та влада виявили стійкість, нація єдина як ніколи", – резюмує експерт.

У країни, яка піде на кремлівські ультиматуми, майбутнього не буде

Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик вважає, що поки що складно прогнозувати якісь лінії, точки майбутнього компромісу. Все дуже швидко змінюється та нестабільне.

"Можна говорити лише про те, що є ослаблення наступу російських військ на Донбасі, в районах Харкова та Києва. Вони не можуть поки що зібратися десь у кулак і почати потужний штурм. Навпаки, їх непогано так розсіюють і методично б'ють українські військовослужбовці та територіальна оборона", – зазначає експерт.

Показовим він вважає, що путін вже побіг просити допомоги у Китаю.

"Але я маю великі сумніви, що КНР її надасть. Озброєну – точно ні. Йдеться про продовольство, про фінансові схеми підтримки російської економіки, якісь контракти. Але Китай ніколи не діятиме на збиток собі. Він зароблятиме на рф", — прогнозує Віталій Кулик.

Щодо переговорів, то експерт передбачає спроби росії зафіксуватися у вже захоплених їй частинах України – і за таких умов домовлятися про припинення вогню.

"Нам (і я це писав, перебуваючи з дружиною та дитиною під обстрілом поблизу Києва) у жодному разі не можна здаватися. Не можна погоджуватися на жодні ультиматуми з боку Москви, – упевнений Віталій Кулик. — Не треба мене рятувати, навіть якщо по мені б'є прямим наведенням "Град" окупантів. Тому що я розумію: країна, яка піде на компроміси з путіним, на кремлівські ультиматуми, майбутнього не буде. Саме тому, перебуваючи під обстрілом, я закликав Зеленського не йти на жодні компроміси. Не здаватися. Не прогинатися. І він не здався. І я йому за це вдячний. Сподіваюся, так він поводитиметься й надалі".

***

Як повідомляв "Телеграф", член української делегації в переговорах Михайло Подоляк заявив, що українська влада не здасть країну агресору, який думає, що може вплинути на хід переговорів за допомогою ударів по мирних жителях.

Ще один член української делегації у переговорах, глав парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, висловив чітку позицію України щодо Донбасу та Криму.

Тим часом в Офісі президента вважають, що оптимальним варіантом для України може стати організація переговорів між Володимиром Зеленським та володимиром путіним.

Цю зустріч готові організувати представники цілої низки країн.