Переговори України та Росії: головні висновки та прогноз на 2024 рік

Під кінець 2023 року піднялася нова хвиля заяв і статей про необхідність переговорів України з Росією. Про це казав перший заступник помічника президента США з національної безпеки Джонатан Файнер, висловлюючи надію, що Україна 2024-го отримає сильну позицію для початку таких переговорів. Про це казав глава МЗС РФ Сергій Лавров, демонструючи нібито готовність Москви і неготовність Києва до укладання певних угод. На необхідності шукати політико-дипломатичне врегулювання наголосив італійський міністр оборони Гвідо Крозетто.

Видання The Hill писало, що Заходу потрібно більше займатися неформальними переговорами щодо ситуації в Україні, припускаючи, що посередниками можуть бути колишні політики, включаючи екс-канцлера ФРН Ангелу Меркель.

А в New York Times взагалі повідомляли, що російський диктатор Володимир Путін нібито з вересня посилає сигнали про готовність зупинити бойові зіткнення, залишивши за собою те, що вдалося захопити на даний момент.

Експерти поділилися з "Телеграфом" думками щодо актуалізації розмов про переговори, а також про реалістичність такого кейсу наступного року.

Нардеп V, VI та VII скликань, екс-заступник голови Радміну Автономної Республіки Крим, голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права" Андрій Сенченко пояснює:

"У відповідь на статтю в New York Times та італійські ініціативи вже з’явилися досить тверезі оцінки. І я їх абсолютно підтримую. Вони полягають у тому, що Путіну зараз важливо отримати перепочинок. Щоб сконцентрувати ресурси. І вдарити з новою силою. Саме в момент загострення внутрішньої боротьби в багатьох країнах Заходу. Насамперед у США, де набирає обертів виборча кампанія, а на перше місце виходять внутрішньополітичні процеси".

Нема сумнівів, продовжує експерт, що Путін намагатиметься зробити так, щоб кульмінація внутрішньополітичних процесів у тих же Штатах збіглася з моментом, коли він зможе, поповнивши арсенали, посиливши мобілізацію, атакувати Україну потужніше, аніж здатний зараз.

"Це єдина мета, з якою різного роду вкиди, через різні видання, різних чиновників і політиків, ініціюється ідея про переговори між Києвом і Москвою. Мовляв, давайте припинимо стріляти, перестануть гинути люди, будь-які домовленості – краще за війну. Подібні меседжі вкрай небезпечні не тільки для України, а й для Європи, для самих США", – упевнений Андрій Сенченко.

Але, продовжує експерт, бачимо, що "миротворча" хвиля пішла з новою силою. І що починають розкриватися (і будуть) нові проросійські "консерви", запасені і в Європі, і в Штатах.

"Хтось отримає пряму команду – настав час відпрацьовувати. Когось будуть використовувати втемну. У цьому ж контексті варто розглядати події з блокуванням українсько-польського кордону. Зараз ми з Польщею в одному човні. І тамтешнє населення досить адекватно сприймає російсько-українську війну. Але це не означає, що в Польщі зникли агенти Кремля, корисні ідіоти, що там немає корупції, в тому числі політичної, частина протестів явно спонсорується Кремлем. Аналогічна ситуація у Словаччині. Не випадковий набір подій, а частина сценарію РФ. Чекістське керівництво якої десятиліттями займалося підривними діями, інформаційно-психологічними операціями по всьому світі", – наголошує Андрій Сенченко.

За словами експерта, зараз Кремль сконцентрував зусилля саме на псевдомиротворчих аспектах пропагандистської війни.

"Сподіваючись пригасити бойові дії на полі бою, щоб Захід почав тиснути на Україну. Пригальмував наш запал збивати по три ворожі Су-34 за раз. Притримав військову допомогу. Логіка Росії тут абсолютно зрозуміла, – вважає Андрій Сенченко. – Хотілося б ще й адекватної реакції на все це з боку Заходу. А саме – не хитати тему переговорів, а максимально швидко і повно надавати Україні все необхідне для зламу путінських планів".

Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Іллія Куса впевнений: головний меседж, який має під собою ґрунт – це висока ймовірність того, що після березневих виборів у РФ наступного року Путін спробує розгорнути новий масштабний наступ.

"Причому одразу на декількох напрямках, – уточнює експерт. – З метою посилити свої переговорні позиції перед входженням у ймовірний переговорний процес ближче до середини або другої половини наступного року".