"Іскандерам" вже не смішно: якою буде реальна відповідь росії на вступ Фінляндії до НАТО

У вівторок, 4 квітня, Фінляндія стала 31-м членом Північноатлантичного Альянсу, чим збільшила протяжність кордону росії з НАТО вдвічі. Враховуючи, що саме цього володимир путін боявся настільки, що "превентивно" розпочав повномасштабну війну з Україною і погрожував ядерним апокаліпсисом усьому цивілізованому світу, тепер росія, за "логікою путіна", повинна завдати нищівного удару по Заходу, який нібито спить і бачить, як захопити її неосяжні простори. На справді ж, у своїй реакції на історичну подію кремль поки що обмежився лише традиційним хамством і вельми непереконливими погрозами контрзаходів.

"Телеграф" з'ясовував, якої відповіді на здійснення персонального кошмару володимира путіна слід очікувати від рф, і як розширення Альянсу вплине на настрої в російському суспільстві.

Кінець епохи "фінляндизації"

Вступ Фінляндії до НАТО став дійсно знаковою історичною подією з декількох причин. По-перше, цей крок є демонстрацією сталих цінностей колективного Заходу і його готовності об'єднуватися для протидії країнам-агресорам, попри численні погрози з боку терористичних режимів. Розширення Альянсу під час війни, розпочатої росією через власне розширення Альянсу, стало політичним ляпасом володимиру путіну з боку світових лідерів.

По-друге, надзвичайно символічним є те, що першою країною, яка приєдналася до НАТО після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, стала саме Фінляндія. Після поразки у війні з СРСР в 1940-му вона мала репутацію держави, яка в силу історичних причин довгих 83 роки зберігала нейтралітет щодо свого сусіда, незважаючи на його зухвалі імперські замашки.

Така позиція фінів породила окремий політичний термін для визначення добровільного обмеження державної самостійності на догоду більш сильному режиму: фінляндизація. Однак рішення про приєднання до Північноатлантичного Альянсу стало остаточним завершенням російської агресії проти цієї країни.

За словами військового експерта Петра Черника, вступ Фінляндії до НАТО є феноменальним процесом з історичної точки зору.

"Радянський союз добився того, що у 60-х роках у західній політиці виникло таке явище як "фінляндизація". Фіни були свого роду симпатиками СРСР з часу виходу з царської імперії, за винятком 1939 року, коли по ним все ж був завданий удар. Увесь цей час вони перебували у нейтралітеті, і зуміти змусити їх вступити у ворожий блок — це треба мати не аби який "дипломатичний геній"… Росії це вдалося — фіни зрозуміли, що з 1939 року "звір" нікуди не подівся, а тому час діяти з урахуванням історичного досвіду", – пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Беззуба реакція агресора

Цілком передбачувано, росія оцінила таке самовизначення сусідньої держави через призму спотвореної реальності. Так, в МЗС рф заявили, що вступивши до НАТО, Фінляндія стала "однією з малих, нічого не вирішуючих країн-членів НАТО, втративши свій особливий голос у міжнародних справах". Також в росії вважають, що приєднання до Альянсу позбавило Гельсінкі "самоідентичності і будь-якої самостійності".

Крім того, реагуючи на розширення ворожого блоку, держава-терорист не змогла відмовити собі у погрозах. Щоправда, цього разу вони пролунали не дуже переконливо і не мали вже звичних "ядерних" інтонацій.

"рф змушена буде вжити заходів у відповідь як військово-технічного, так і іншого характеру для усунення загроз після вступу Фінляндії до НАТО", — заявили в МЗС росії.

Дещо млява риторика зазвичай щедрої на погрози росії пояснюється тотальною неспроможністю кремля вплинути на неприйнятні для нього процеси, каже Петро Черник. За словами експерта, очікувати від рф чогось серйознішого, ніж порожні декларації, не варто, адже росія перебуває в абсолютній ізоляції від всього цивілізованого світу і не має політичних важелів впливу на міжнародну спільноту.

"Те ж стосується і воєнної відповіді. Якщо друга армія світу не може впоратися з п'ятнадцятою, і за рік в районі Бахмуту просувається на 30 км, то що вона може протиставити такому "монстру", як війська НАТО? Максимум, на який вони здатні, — це пересування ракетних комплексів Іскандер, ракетні запаси до яких вже закінчуються. Проте, й це їм вдасться "продати" виключно населенню рф. В частині нарощування ядерного потенціалу їхні можливості також вкрай обмежені: ядерна стратегічна ракета до найновішого комплексу Сармат на 40% складається з комплектуючих, які виготовляються на Заході. Об'єктивно, у стратегічному контексті вони програли в усіх сферах", — зазначає військовий експерт.

Політичне фіаско володимира путіна виявилося настільки феєричним, що від іронічних коментарів з цього приводу не втримались навіть західні політики, відомі своєю повагою до дипломатичної етики.

Так, Держсекретар США Ентоні Блінкен сказав, що напавши на Україну, путін добився прямо протилежного очікуваному ефекту, і подякував кремлівському диктатору за розширення Альянсу.

"У мене є спокуса сказати, що це, можливо, єдине, за що ми можемо подякувати путіну. Тому що він знову тут прискорив те, чому, як він стверджує, хоче запобігти агресією рф, змусивши багато країн повірити, що вони повинні зробити більше, щоб дбати про свій захист і бути впевненими, що вони можуть стримувати можливу російську агресію в майбутньому", – сказав Блінкен.

Своєю чергою міністр оборони Великої Британії Бен Воллес привітав Фінляндію з вступом у НАТО і заявив, що це повинно стати "уроком для президента путіна", адже свобода вибору своїх альянсів як суверенної держави "є справою їхніх громадян і лише їхніх громадян".

Головним прорахунком кремлівського диктатора стала сліпа віра у власну могутність та репутацію росії, як непереможної держави, серед західних лідерів. За словами конфліктолога-міжнародника, директора Інституту зовнішньополітичних досліджень Григорія Перепелиці часи, коли путін міг ефективно залякувати міжнародну спільноту, минули.

"Воєнний ультиматум НАТО росія пред'явила ще 17 грудня 2021 року. За розширення блоку і військову підтримку України з боку Заходу вони обіцяли провести так звану "воєнно-технічну операцію". Тоді генштаб рф дійсно розробив 10-денний план з проломлення східного флангу НАТО, захоплення Сувальського коридору до Калінінграду, окупації трьох країн Балтії і Польщі, чи принаймні східної її частини, що раніше входила до російської імперії. У разі втручання НАТО у цей процес, росія планувала застосувати тактичну ядерну зброю. Розрахунок був на те, що Альянс капітулює перед цим ультиматумом. Проте, сталося не так, як гадалося. Тепер єдине, на що здатна росія, — це розмістити кілька ще гарнізонів поблизу фінського кордону", — пояснює експерт в кооментарі "Телеграфу".

Перекидання росією ядерної зброї в Білорусь — на східний фланг НАТО — є нічим іншим, як використанням стратегії ядерного залякування, яка не передбачає реального застосування цього озброєння, зазначає Григорій Перепелиця.

Водночас, які б зухвалі провокації не влаштовувала росія, члени Альянсу не стануть реагувати на них таким чином, щоб дати путіну привід для ескалації конфлікту. Підтвердженням цьому є прецеденти з прольотами і навіть падінням російських ракет на територіях країн НАТО, після чого жодних наслідків для росії не послідувало. За словами експерта, політика блоку залишається незмінною — уникати будь-якого зіткнення з рф.

"В результаті буде встановлено своєрідний паритет: рф не наважиться нападати на Фінляндію (тим більше, що після року війни в Україні, у неї немає для цього ані людського, ані воєнного ресурсу), а НАТО не буде розміщувати контингенти своїх військ і ядерну зброю на її території", — каже Григорій Перепелиця.

Росіян готують до нового "удару"

Чи не найскладнішим викликом, перед яким опинився кремль після вступу Фінляндії до НАТО, стала проблема інформаційного супроводу цієї події всередині країни. На пропагандистських тезах про загарбницькі наміри США та героїчне протистояння рф Альянсу виросло декілька поколінь росіян. Ба більше, рік тому їх змусили повірити, що розширення НАТО за рахунок України стане початком кінця державності росії, а тому геноцид "братнього народу", цинічно названий "спецоперацією", — єдине, що може врятувати їх від поневолення Заходом.

В результаті, війна, що замастила руки кожного росіянина кров'ю українців, перетворила рф на державу-вигнанця і позбавила понад 170 тисяч її громадян життя, а решту – майбутнього, призвела до…розширення НАТО. Пояснити населенню, в чому полягає "перемога" путінського режиму, цього разу буде складно як ніколи. Проте, за словами експерта в сфері політології та соціології Володимира Цибулько, кремлівська пропаганда вже почала "перевзуватися" у повітрі і змінювати свою риторику.

"Говорячи про російське суспільство, важливо розуміти, що воно дуже неоднорідне. Одна його частина досі живе у XVIII столітті, а друга — у XXI-му. Перші будуть сприймати ситуацію саме так, як продиктує їм телебачення. Представники другої категорії після початку гібридної агресії рф в Українї активно скуповували нерухомість в Фінляндії, у декого з них там вже налагоджений бізнес. Вони не розірвуть зв'язки з цією країною, попри політичні зміни", — пояснює експерт.

Водночас, з першого дня повномасштабної війни фіни були послідовними у своїй проукраїнській позиції, тому сам факт їхнього вступу до НАТО навряд чи стане шокуючим для росіян, каже Володимир Цибулько.

Ба більше, за словами експерта, громадяни рф зможуть "проковтнути" і приєднання до Альянсу Швеції, що обов'язково відбудеться після президентських виборів у Туреччині.

"В кремлі це розуміють, і тому пропаганда вже змінила свою платівку "розширення НАТО — загроза росії" на "НАТО розширюється, а росії не боляче". Загалом, це початок підготовки російського суспільства до майбутнього вступу в НАТО України", — зазначає політолог.