Обіцянка миру для агресора: навіщо Макрон просить гарантії безпеки для РФ, і що це означає для України

Президент Франції Емманюель Макрон днями зробив гучну заяву щодо шляхів вирішення російсько-українського конфлікту. Політик вважає, що країнам НАТО необхідно замислитись про гарантії безпеки, які вони зможуть надати Росії, коли та погодиться повернутися за стіл переговорів з Україною. Про це він заявив 3 грудня в інтерв’ю телеканалу TF1, відповідаючи на запитання про нову архітектуру безпеки в Європі після завершення війни.

"Телеграф" розбирався, про які "гарантії безпеки" для агресора могла йти мова, і який вплив на колективний Захід матимуть чергові дипломатичні загравання лідера Франції з Володимиром Путіним.

Росія, як гарант небезпеки

У той час, коли комітет Сенату США з міжнародних відносин схвалює резолюцію про визнання дій Росії геноцидом проти українського народу, Макрон закликає політичних лідерів подбати про безпеку Росії, адже, за його словами, Путін неодноразово висловлював побоювання, що "НАТО наближається до його дверей".

"Ця тема буде частиною факторів миру, і тому ми також повинні підготуватися до неї: що ми готові зробити, як ми захистимо наших союзників і держави-члени НАТО, даючи при цьому гарантії власної безпеки Росії того дня, коли вона повернеться за стіл переговорів", – заявив президент Франції.

Варто зазначити, що питання розширення кордонів НАТО і загроза безпеці Росії, яке воно нібито у собі несе, активно використовувалися Кремлем як аргументи для виправдання збройної агресії проти України. Зокрема, за кілька місяців до повномасштабного вторгнення Росія висунула вимоги про так звані "гарантії безпеки", серед яких – відмова від прийняття України та Грузії до НАТО й заборона розміщення в цих країнах іноземних військових, а також повернення військової інфраструктури НАТО в Європі до стану 1997 року.

Тоді члени Альянсу назвали ці умови неприйнятними, проте заявили про можливість обговорення з РФ питання обмеження озброєнь та розміщення окремих видів систем у прикордонних регіонах.

В Інституті вивчення війни (ISW) заявили, що слова президента Франції Емманюеля Макрона посилили російську інформаційну операцію. Вимагаючи гарантій безпеки, Кремль має на меті частковий демонтаж НАТО та надання РФ права вето на майбутнє розширення альянсу.

"Гарантії безпеки, які Україна, НАТО та решта Європи приймуть від Росії після неспровокованої та жорстокої загарбницької війни Кремля проти України, можуть бути більш доречною темою для розмови для західних лідерів, які розглядають можливість переговорів із Москвою", – зауважили аналітики ISW.

У відповідь на пропозицію Емманюеля Макрона голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія перерахував умови, за яких Україна готова буде забезпечити Росії гарантії безпеки. Для цього, за словами політика, РФ повинна покинути територію нашої країни, виплатити репарації, покарати всіх воєнних злочинців і добровільно здати ядерну зброю, написав Арахамія в Telegram.

Ядерне роззброєння у якості головної умови для надання РФ гарантій безпеки назвав і радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк. На своїй сторінці у Twitter посадовець запропонував підписати відповідний договір в Будапешті. Очевидно, тут є відсилка до Будапештського меморандуму, який Росія порушила.

Єдина гарантія безпеки, на яку може розраховувати Кремль – це гуманізм європейської судової системи, яка не передбачає смертної кари для засуджених трибуналом у Гаазі, впевнений Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов.

"Країні-терористу та вбивці хочуть надати гарантії безпеки? Замість Нюрнбергу – підписання угоди з РФ і рукостискання? Українська кров на руках Путіна не завадить business as usual? Дивна логіка підкилимної дипломатії, час якої скінчився. Питання – гарантувати безпеку світу від т.зв. Росії, а не навпаки. Досвід Будапешту вам у пригоді. Коли ти беззбройний, ти не становиш загрозу. Ми, на жаль, знаємо", – написав Данілов у Twitter.

Реакція світу

Після дев'яти місяців війни в Україні заява президента Франції щодо надання гарантій безпеки Росії очікувано була сприйнята міжнародною спільнотою як підігравання кремлівському режиму та викликала хвилю критики з боку західних політиків.

Так, за словами глави європейської дипломатії Жозепа Борреля і речника Ради національної безпеки Білого дому Джона Кірбі, виходом з українського конфлікту може бути лише надання гарантій безпеки Україні.

"Президент (Байден – прим. Ред..) вважає, що питання безпеки, які нас найбільше хвилюють, — це питання безпеки України. Україна не становила загрози ні для кого, і особливо для Росії. Немає жодних виправдань і жодних доказів для заяв Росії про те, що її безпека була під загрозою. Безпеці України загрожувала і загрожує Росія, і на цьому ми зосереджені", — заявив речник Білого дому.

У тому, що саме Росія повинна надавати гарантії безпеки іншим державам, впевнений і глава МЗС Польщі Марцін Пшидач. За його словами, РФ є агресором та тим, хто знищує міжнародний порядок. Однак зараз вона "старими радянськими методами" намагається подавати все навпаки.

"Саме Росія нападає на інші країни, саме вона є ревізіоністською державою, і саме вона сьогодні загрожує безпеці. Якщо комусь потрібні гарантії безпеки проти агресивної російської політики, то вони потрібні Україні та країнам Центральної та Східної Європи", — наголосив Пшидач.

Водночас, серед європейських політиків знайшлись і ті, хто підтримав прагнення Макрона враховувати інтереси Росії у сфері безпеки, пише DW. Так, за словами очільника опозиційної правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" Тіно Хрупалла, той факт, що ця "ініціатива, яка давно назріла", була висловлена не в Берліні, а у Парижі, свідчить про неспроможність правлячої урядової коаліції ФРН.

Своєю чергою депутат Бундестагу від Лівої партії Ян Корте заявив, що пропозиція Емманюеля Макрона вимагає уважного вивчення, а лідер німецьких Лівих Мартін Ширдеван привітав заяву президента Франції та закликав терміново провести мирні переговори, "щоб покласти край цій нещасній війні".

Мотиви Макрона і наслідки для України

Варто зазначити, що Емманюель Макрон вже не вперше викликає шквал критики з боку міжнародної спільноти через свою лояльність до путінського режиму. У травні 2022 року президент Франції намагався виступити посередником між Україною та Росією, запропонувавши Володимиру Зеленському піти на територіальні поступки, аби "зберегти обличчя" Володимиру Путіну.

У відповідь український лідер заявив, що поки Європа шукає підхід до Путіна та РФ, складається ситуація, подібна до тієї, коли Гітлеру дозволили думати про новий розподіл світу.

"Росія 24 лютого показала, що їй все одно на всі поступки, і вона забере територію, якщо вирішила це зробити. І не треба Еммануелю робити ті чи інші дипломатичні па. Він став президентом, я його підтримував. Але без жодних кроків у бік, історія цього не пробачає. Тільки кроки вперед, якщо ти хочеш повернути своє", — заявив Володимир Зеленський.

Попри те, що лідер Франції є серйозною фігурою у найвищих політичних колах, його заява щодо гарантій безпеки для РФ не здатна вплинути, ані на партнерські стосунки між Україною та Францією, ані на позицію колективного Заходу щодо російської агресії загалом, вважає політичний аналітик Олег Лісний.

За словами експерта, Емманюель Макрон, як і колишній канцлер ФРН Ангела Меркель, дійсно ставиться до Росії з великим пієтетом, що час від часу штовхає його на контроверсійні заяви. Водночас прозахідність лідера Франції не повинна викликати сумнівів і гарантує Україні підтримку, згідно з міжнародним правом.

"Слова Макрона про гарантії безпеки були скоріше фігурою мови і демонстрацією його намірів в черговий раз "зберегти обличчя" Володимиру Путіну. Слід розуміти, що така позиція продиктована в тому числі бажанням президента Франції у майбутньому відновити економічні зв'язки з Росією", — зауважив політолог в коментарі "Телеграф".

Беззаперечно, заклики до відновлення діалогу з РФ з вуст світових лідерів завдають шкоди українським інтересам в інформаційному просторі. Проте західна політика носить колективний характер, а тому загальні вектори визначаються спільно, і не можуть залежати від особистих вподобань одного з партнерів.

Проте, якщо у майбутньому питання гарантій безпеки для Росії все ж будуть предметно обговорюватись, перше, чого вимагатиме країна-агресор — це блокування членства України в НАТО.

За словами військового експерта, полковника Олега Жданова, сценарій, при якому ці умови все ж будуть виконані, відкидати не слід. Адже консолідованість колективного Заходу спостерігається виключно під час проведення міжнародних зустрічей та форумів. Після їх завершення світові лідери нерідко роблять заяви, що суперечать обраному курсу.

"Франція — це рупор Ватикану, який хоче зберегти Росію, аби продовжувати керувати на Європейському континенті, не пускаючи туди англосаксів.Не виключаю, що Макрон готовий принести Україну "в жертву" у питанні з нашим членством в НАТО, аби задовольнити вимоги РФ і налагодити з нею стосунки", — вважає військовий експерт.

У той же час, заява лідера Франції є безпрецедентною: президент ядерної держави вимагає гарантій безпеки для іншої ядерної держави, яка стала агресором. За словами директора Інституту світової політики Євгена Магди, така поведінка Макрона демонструє його бажання знайти своє місце у політичній архітектурі Європи та світу після завершення його президентської каденції.

"Оцінюючи його висловлювання, важливо розуміти, що він представник нової політичної еліти, і є заручником західної політичної культури. У цій системі завжди є місце для діалогу, навіть з тим, хто тобі не подобається", — пояснив експерт в коментарі "Телеграф".

За словами Магди, ініціатива президента Франції не може бути використана в якості важелю впливу на Україну під час прийняття рішень щодо її вступу в ЄС, НАТО або схвалення виплати репарацій від країни-агресора. Адже така позиція не витримує жодної критики, заснованої на законах логіки.

"Російська агресія з точки зору міжнародного права є безпрецедентною. Найкраща гарантія безпеки – це дезінтеграція Російської Федерації. Не існуючи в сьогоднішньому вигляді, ця держава не зможе ні на кого нападати", — вважає експерт.