Табори для українців в Сибіру, розпад Росії та велика світова війна: головне зі свіжого інтерв'ю Данілова

Оскільки розмова вийшла досить об'ємною, то ми вибрали для вас головні цитати та тези.

Про підготовку вторгнення

Починаючи з певного періоду часу, нам стала надходити інформація, що буде напад. 30-го жовтня вийшла перша публікація про скупчення військ у західних ЗМІ, це був Washington Post і ми навіть давали їм відповідь по цій ситуації.

Фактично підготовка до війни почалася набагато раніше. Ми були свідомі того, що РФ рано чи пізно буде намагатися забрати нашу країну. І одним із перших наших кроків був початок боротьби з п'ятою колоною, початок боротьби з їхнім інформаційним простором.

Про початок наступу

Вторгнення почалося в 03:40 в Луганській області на ділянці Мілове, але ми думали, що там вони заходять саме по території Донецької і Луганської областей. Ми вважали, що їхня мета після визнання "республік" забрати їх в межах областей. Через годину двадцять наступ почався скрізь. Я одразу поїхав до президента, там вже був Денис Монастирський, я приїхав другим. Володимир Олександрович був у білій сорочці, і мені це так, знаєте… запам'яталося…

Каже: "Ну, що? Будемо боротися!"

Про табори та заселення Сибіру українцями

6-го вересня 21-го року вийшла стаття Шойгу, яка мала назву "О новых городах Сибири". Мало хто звернув увагу на цю публікацію, але ми на такі речі звертаємо увагу.

Уважно її тоді прочитавши, ми мали розуміння, що бажання за рахунок наших громадян, саме нашої країни, розбудовувати Сибір, як це вже було неодноразово, у них ніколи не зникне. Шойгу прямо озвучив цей план – побудувати від 3 до 5 великих міст від 300 тисяч до мільйона населення. І, відповідно, це мали бути українці.

Про участь Білорусі

Ми дійсно не очікували, що так буде. Я можу сказати, що за пару днів до 24 лютого були телефонні дзвінки міністру оборони Білорусі, і нас запевняли, що вони не будуть брати в цьому участі. Були дзвінки нашого голови прикордонної служби своєму білоруському колезі. Але, на жаль, так сталося, що територія Білорусі була безпосередньо використана для цього нападу.

Про евакуацію перед війною

Наше населення ми нікуди евакуювати не могли. Це просто фізично було неможливо зробити. Сьогодні йде війна, і у нас є території, з яких влада благає: "Давайте, від'їжджайте!", а вони не хочуть цього робити.

Коли люди сидять і роздумують: "От, треба було евакуювати!"… Ну, послухайте, для цього треба було чітко розуміти, що це буде саме тут. Ми мали евакуювати всю країну, скажіть, будь ласка? От треба було евакуювати Бучу. Ну, добре. А Чернігів треба було евакуювати? А Суми треба було евакуювати? А Херсон? А Миколаїв? Люди, які це кажуть, вони просто не уявляють масштабів і не уявляють, в який спосіб все це працює.

Інша справа, ми навіть уявити не могли, що росіяни, їхні війська будуть так поводитися з цивільним населенням. Це просто виходить за межі будь-якого здорового глузду.

Про замахи на президента

22-го лютого увечері о 19:10 ми отримали цілком таємний документ, де мова йшла, що найближчим часом може бути скоєно напад на президента.

Я відразу зв'язався з президентом, ми зустрілися, він каже: "Що, знову?". Я кажу, що до цього треба дуже уважно відноситись, ви – вища посадова особа великої країни. І не треба з цим ні в якому разі жартувати, тому що це дуже серйозна річ.

Про евакуацію Зеленського

Я мав розмову з президентом в той самий день, і я чітко усвідомив, що наш президент нікуди звідси не збирається. Він сказав: "Я не можу це кинути, будь що буде, ми будемо лишатися тут, в Києві, тому що це столиця". Пропозицій щодо того, щоб він покинув місто, було дуже багато.

Забути про війни всередині

24-го лютого, після голосування про воєнний стан, президент запросив всіх голів фракцій до себе.

Була зустріч, де він сказав: "Давайте все, що було, ми забуваємо, працюємо як одна команда, ми – Україна, ми – одна команда, займаємося". Не всі це витримали, тому що, на превеликий жаль, у багатьох політиків політична складова переважає національні інтереси.

Потім ми провели три селектори з усіма головами ОДА, вони вже стали головами військових адміністрацій. Ми подивилися, що всі знаходяться на своїх робочих місцях. Був один невеличкий трабл по одній області, але він відразу виправився.

Про партизанів

Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська області були звільнені саме через наших військових, через опір.

По Сумській області я можу сказати, що слабо хто уявляє, як там працювали партизани. Сумська область була номер один по партизанському руху. Лісники — це неперевершені хлопці! Такі дядьки, знаєте, давали жару.

Про Маріуполь

Я хочу, щоб ми з вами були свідомі того, що зараз завдяки тому, що хлопці там знаходяться, те, що вони там робили і роблять, вони відтягують на себе великі угрупування у російський військ саме на себе. Ситуація складна. Але я можу сказати, що вона там ніколи не була легкою. Повірте, робиться все, що можливо і неможливо.

Це не треба казати, але я вам скажу, що коли ми почали туди відправляти гелікоптери вночі, і коли питали, що треба, вони просили боєприпаси. Ні воду, ні їжу, хоча це теж доставляли.

Про результат війни та розпад Росії

Я неодноразово казав, що результатом цієї ситуації буде розпад Російської Федерації. Вона розпадеться на частини як штучне утворення, і це буде при нашому житті.

Єдине, що я хочу сказати – що нам буде складно. І коли люди кажуть, що вже все пройшло, ні, ще будуть битви. І це все залежить від нашого війська. Ну, і, звичайно, від партнерів.

Про переговори з Росією

Перемовини з Російською Федерацією – це дуже непроста робота. І наші надії можуть бути одні, а їхні дії можуть бути зовсім інші. І це було неодноразово.

І у росіян є одна проблема – вони вважають, що у нас не існує Конституції. І це їхня велика проблема. Їм для того, щоби спочатку про щось говорити, треба ознайомитися з нашим Основним законом. В нашій Конституції прописано дуже багато положень, які вони не визнають. Їм це треба пояснити, що Конституція – це Основний закон, який не може порушувати ніхто.

Я не вірю в жоден мирний договір з Російською Федерацією. У нас за часи нашої історії їх було вже дуже і дуже багато. І вони їх постійно порушували.

Про перемир’я до 9 травня

Може наступити перемир'я. Але ми маємо на увазі, що до того часу, поки не буде перемоги чи однієї, чи іншої сторони, війна не закінчиться.

Про можливість використання хімічної та ядерної зброї

Я особисто дуже хотів не вірити в цю навалу, що сталася 24-го лютого. Я усвідомлював, що це буде, але вірити я не хотів. Я можу не вірити, але це може статися. Ми маємо до цього бути готові.

Про обмін Медведчука

Я не знаю, навіщо він потрібен росіянам. Ви звернули увагу, де була пресконференція дружини Медведчука – у російській Рахунковій палаті. От вони туди завели цю панночку і вона там розповідала, хто має врятувати Медведчука.

Те, що вони накрали не тільки в нашій країні, а і в росіян, ми з вами в цьому можемо бути більш ніж впевненими.

Про велику війну

Те, що через 10-15-20 років буде велика війна у світі, я в цьому більш ніж упевнений. Вона обов'язково буде.