З пастора у снайпери: боєць ЗСУ, який різко змінив кар'єру, розповів, кого вважає героями

Серед українських захисників чимало тих, хто докорінно змінив своє життя із початком повномасштабного вторгення. Серед них снайпер Олександр Олівко. Він до 24 лютого 2022 року був пастором церкви. Наразі ж — боєць у третій ОШБр першого штурмового батальйону із позивним "Капелан".

Воїн розповів "Суспільному", що він був задіяний в обороні Києва. Серед інших його напрямків служби — Запорізька область, Херсонщина та Бахмут.

Для Олександра війна була важливою частиною життя і до повномасштабного вторгнення. Ще за часів АТО він допомагав солдатам, був капеланом. Наразі ж довелося взяти в руки зброю.

Олександр розповідає, що почав використовувати снайперську гвинтівку коли працював у кулеметному розрахунку. "Ти можеш годинами в засаді сидіти з кулеметом і не використовувати свій кулемет, — каже він — ми виїжджали як кулеметний розрахунок, я брав із собою ще снайперську гвинтівку, і коли не було роботи на кулеметі, то я працював на снайпері".

Брак досвіду військовий компенсував внаслідок навчання. Наразі може поцілити в об’єкт на відстані понад 1100 метрів та опановує майстерність стрільби при сильному змінному вітрі. Також "Капелан" допомагає з відбором і навчанням майбутніх снайперів.

Своїм найзапеклішим боєм згадує Бахмут. Там він забезпечував вогневу підтримку з кулемета аби молоді хлопці могли забрати тіла поранених та загиблих побратимів з поля бою: "Ціною свого життя вони на намети складали рештки тіл бійців, загиблих, щоб винести їх під нашими обстрілами. Дивишся на цих хлопців — для мене це були справжні герої".

Вдома на Олександра чекають дружина і четверо дітей. Він дуже хоче після перемоги усвідомити, що все закінчилось. Наголошує "Капелан" на необхідності створення після війни мережі ветеранських організацій для підтримки та допомоги.

Раніше "Телеграф" розповідав про просування українських військових в районі Бахмута. Важка ситуація зберігається на Авдіївському та Мар’їнському напрямках.