"Зубата лопата": як десять дівчат з IT допомагають зберегти життя військових

У ЗСУ чимало нових бригад, які починають забезпечувати себе "з нуля"

Їхні "зубаті лопати" сьогодні служать практично в усіх родах військ. Цю ініціативу десятеро дівчат з IT заснували паралельно з роботою. Чому вони зайнялись лопатами, а не аптечками, дронами, турнікетами? Чим їхні вироби "зубатіші" за інші? Як вдалось зібрали 2,2 млн грн на 15 тисяч малих саперних лопат, скільки треба ще, і як не вигоріти за майже півтора року війни.

Про все волонтерки Альона Крицук та Валерія Черненко розповіли "Телеграфу" .

Розхідний матеріал

– Лопата — це розхідний матеріал, — каже Валерія Черненко. — коли потрібно окопатися, вона рятує. Та водночас останнє, що будеш рятувати і про що думати — це лопата. Вона необхідна буквально кожному. Тому, коли нещодавно мені написав у соцмережі хлопець, і я дізналася, що він військовий, то перше, про що спитала: "А тобі лопата потрібна?"

– Чим вас не задовольняли стандартні малі саперні лопати?

Альона Крицук: – Їх не було в достатній кількості. Ми втратили "Азовсталь", Кременчуцький завод, що виробляли сталь. На військових, які воювали до 2022 року, мабуть, лопат вистачало, а влітку після вторгнення ми зіткнулись з тим, що нема необхідної кількості. На той момент потреба ТРО була у 100 тисячах лопат мінімум. Я волонтерила в командуванні ТРО з лютого 2022 року, і, звісно, у мене там лишились друзі. Я почала шукати лопати по Україні і виявилось, що лопати, які були на ринку, не проходять перевірку військових. Мова не йшла про те, щоб купити щось для "пташки".

Питання в тому, що ґрунти в Україні різні. Одна річ окопуватись в лісочку, інша — в кам'янистій землі Бахмута. Земля на півдні — глина, коли вона промерзає, її складно рити.

Ми почали шукати, з ким співпрацювати, і більшість виробників нам не підійшли. Якщо сталь була нормальна, виробник не міг давати потрібні обсяги.

– Вас не лякала цифра у 100 000?

АК: – Ні, тому що все було на нас. Частину допомогли закрити бійцям підприємці, бізнес. Нашим завданням було знайти, хто далі буде постачати якісні, добре заточені лопати у великих обсягах. Якість мною перевірена.

– Ви потрапили на риття окопів?

АК: – Я мала протестувати лопату, щоб розуміти, на що підуть зібрані гроші. На вишколі "Українського легіону" були лекції і практичні заняття. На одному з них потрібно було за нормативом — за 30 хвилин — лежачи, вирити окоп, в якому ти б помістився повністю, не піднімаючись над землею. Це дуже важко, тож лопата має бути дуже гострою, щоб перерубати коріння. Ми копали, коли над нами нічого не літало, і то було складно.

Нестандартна лопата з розмальовкою

– Як знайшли виробника? І чому у вас форма лопати вийшла нестандартна для саперної лопати?

АК: – Виробник, з яким ми працюємо, погодився експериментувати. Форму ми не змінили, така була у виробника, але вони погодилися брати сталь 5ПС, тобто міцнішу. У нас є відео, де наша лопата розрізає лопати інших виробників.

Якщо берешся щось робити, то роби системно, тож ми не просто налагодили виробництво: вигадали назву "Зубата лопата", запустили сайт і соцмережі. Придумали малювати на лопатах мордочки, щоб додати емоцій.

ВЧ: – Коли військові розвантажують лопати, то роздивляються ці мордочки і надсилають нам креативні фотосети з нашими лопатами. Це приємно.

АК: – Буває, що людина замовляє 100 лопат на всіх своїх бійців. І нам хочеться, щоб кожен, хто отримав лопату, розумів, що ми думали про них, піклувалися. Коли там є мордочка, то зрозуміло, що лопата від волонтерів.

– Хто розмальовує?

ВЧ: – Всі ми. Влаштовуємо дні розмальовок на роботі. Моя компанія дозволила зберігати лопати в офісі, тож колеги долучаються. Ми в компанії регулярно проводимо благодійні аукціони, де збираємо кошти на дрони. На кожному аукціоні ставимо стіл з лопатами — штук 200, кладемо маркери, — люди підходять, розмальовують. Коли не було світла — зробили окремий івент. Купили за свої кошти трохи смаколиків (з бюджету лопат беремо гроші тільки на логістичні витрати!), колеги прийшли кожен зі своїм ліхтариком, і ми розписали десь півтори тисячі лопат за вечір.

АК: – Я давно у волонтерстві, і розумію, що дуже важливо утримувати баланс — коштів і емоційної цінності донату для людини. Часто людина не бачить, як її допомогу використовує кінцевий споживач. Вона донатить за емоційними відчуттями "кудись", це якийсь дрон, в якому маленька часточка її донату. А у нас за 150 гривень ти купуєш для хлопця чи дівчини з ЗСУ лопату. Ми не по кожній лопаті знаємо, де вона і в кого, але кожна з них на точно фронті.

Звісно, не завжди людина може задонатити навіть 50 гривень, але вона може прийти і розписати 20 лопат. Це теж важливий внесок.

– Думаю про те, що ця війна змусила дівчат розбиратись в нюансах копання окопів на фронті тощо…

АК: — Ми маємо в багатьох нюансах розбиратись. До нас іноді приходять із запитами на 30 кирок, а їм насправді потрібно дві кирки, а решта — лопати. Кирка допомагає прорубати мерзлу землю — взимку це до 20 сантиметрів. Далі можна копати лопатою. Військові кирки доволі великі — 2,8 кг, від півметра до метра — то це не індивідуальна річ. Ми з військовими вирахували, що на відділення, в середньому, потрібна одна кирка.

Тому тобі потрібно дуже обережно консультувати тих, хто до тебе звернувся — бо це наша відповідальність за донат.

Гнучка система проти вигорання

– За цей час не пошкодували, що взялись за цю справу, не вигоріли?

АК: – У нас склалася гнучка система. Ми проговорили, що це справа добровільна, і будь-хто з команди може сказати, що він вигорів і йому потрібен відпочинок. Це нормально – вІдпочити і потім прийти з новими силами.

– А як зібрали команду?

ВЧ: – Альона написала в серпні: "А чи можете ви прийти на брейншторм на волонтерську тему?" Я подумала: чому ні? Ми вже перетиналися, разом їздили розбирати завали в Ірпені.

– Чому "Зубата лопата"?

АК: – Я розуміла, що користь лопат на фронті людям не зрозуміла. Про окопи цивільні не думають. Краще донатять на те, що вбиває русню або на турнікети, аптечки, а тут – лопати. Нам потрібно було пояснити, чому саме наша лопата така необхідна, привернути увагу. А для цього зробити бренд і про нього вже розповідати.

– Ви зібрали вже 2,2 млн — це є на сайті. А як починали збирати кошти?

ВЧ: – Ще на початку повномасштабного вторгнення було створено ресурс для збору донатів Help volunteer. Свій перший збір ми відкрили саме там. Це було зручно, тому що там можна детально описати, на що збір та додати фото — такий мінілендінг.

Кошти збирали різними шляхами. Наприклад, Ліза – одна з "Зубатих дівчат", яка працює в компанії, що займається протезами, захоплюється флористикою. Вона почала закуповувати квіти у фермерів, робити з них букети, продавати, а всі кошти йшли на лопати. У нас були розіграші книг за донат, ще з "зубатих" Яніна власноруч робила торти та теж розігрувала за донат. Щоб ви розуміли, наскільки це талановиті дівчата – та сама Яніна розробила для нас бот, який фіксує кількість лопат на складі.

І, звісно, ми дуже вдячні колегам, їх підтримка нереально цінна. Багато хто просить у свій день народження не купувати подарунки, а перерахувати кошти нам.

– Чому у вас на сайті вказана потреба саме в 30 тисяч лопат?

АК: – Це була та кількість, яку ми з самого початку собі поставили як більш — менш реальну.

– Бізнес до зборів долучається?

АК: – Є компанії, які вносили кошти в дружній фонд, який нам допоміг оформити збори. Від них заходило 25 000 грн. Бізнесу цікаво донатити на великі ініціативи, долучатися до великих зборів, ми це розуміємо. Але ми вдячні всім, хто долучається.

Реалії перевершують очікування

– Які були найцікавіші відгуки від хлопців з фронту?

АК: – Часто пишуть, що ми не очікували, що вони такі гострі, от навіть руки порізали. Шкода, що порізали, але приємно, що лопати кращі, аніж вони очікували. Ще була історія, коли військовий побачив нашу лопату у хлопців і говорить: "О, я їх знаю! Це класні лопати!"

– Такі відгуки, мабуть, найприємніші — що вас знають військові. А як вони на вас виходять?

АК: – Нас вже знають. Хтось повертається на відновлення, забирає лопати в частину. Восени ми закривали потребу для територіальної оборони. Наші колеги пішли воювати, наші знайомі. У наших колег є підопічні частини. Ми почали задовольняти потреби, про які знали, потім інформація ширилась, ширилась і нам потрібно вже було спочатку верифікувати запити, які нам надходили.

– У вас вже пул виробників лопат сформувався?

АК: – Ні, виробник один. Вони знають наші вимоги, у них міцні лопати, гарно скручені, добре заточені. Вони швидко реагують на форс-мажори і йдуть нам назустріч. Якщо кажемо, що прямо критично потрібно зараз 300 лопат, вони нам цей запит закривають з інших партій. Лопати привозять на своєму транспорті на "Нову пошту" — це про партнерство. Ми ще жодного разу не платили за переміщення лопат з Тернопільщини, коли вони нам відправляють запити.

Покерні турніри заради донатів

– Які наразі у вас завдання? Сайт є, система працює, виробник є.

ВЧ: – Продовжувати робити збори, а це стає все складніше. Тож у нас виникли такі історії, як благодійні покерні турніри. До нас прийшла Аня — супер креативна та активна "зубата дівчина", — і говорить: "Хочу зробити турнір з покеру". А ми що? Кажемо: "Як допомогти?" Так ми зібрали загалом 385 тис. грн. Просто казати: "Потрібні лопати! Потрібні лопати!" — не працює.

Коли ми тільки починали збори восени, то активно писали лідерам думок, деякі з них робили репости, і так про нас дізнавалися люди, це круто.

– Українці морально і фінансово справді виснажені. А іноземців до зборів долучаєте?

АК: – Більшість іноземців не люблять донатити на речі, прямо пов'язані з військовими. Вони не хочуть думати, що оплачують війну. Тут ти не вбиваєш, ти допомагаєш захистити своє життя, але все одно .. цим потрібно дуже системно займатись за кордоном.

– У яких родах військ вже є ваші лопати?

АК: – Майже у всіх – арта, аеророзвідка, піхота. Мабуть, немає у льотчиків, але це не точно (сміється).

– Лопати, кирки, що далі?

ВЧ: – Це залежить від того, що буде потрібно. Ми бачимо, що попит на лопати не зникає, тобто в нас нема такого, що в нас є лопати і нікому їх віддати.

АК: – Більш того, попиту більше, аніж лопат в наявності. Вони приїжджають, від'їжджають, і потрібно ще, ще і ще. Інколи не встигаємо їх розписати. Але, коли розуміємо, що десь вони дуже потрібні швидко, вони їдуть як є. Це процеси, які не хочеться переривати. У нас багато новостворених бригад, які починають себе забезпечувати умовно з нуля.

Крім того, у військових є дорогі речі — наприклад, тепловізори, які важливо зберегти. І ми б не хотіли, щоб хтось ризикував життям, зберігаючи лопату. Не треба, ми все зробимо, ми тобі ще відправимо!

Долучитись до збору на лопати можна тут: https://send.monobank.ua/jar/83S3dyqjw1