Чікен діаболо, кордон блю та фронтова шаурма — вже у минулому? Що сталося з популярним у TikTok військовим кухарем

Тосканський хлібний салат панцанела, гостра курка чікен діаболо та шніцель кордон блю. Складно уявити, що на фронті наші військові можуть харчуватися саме так. Але все можливо завдяки ініціативі військового ЗСУ Ярослава Гулака. Він відомий в TikTok як військовий кухар і людина із фантастичним почуттям гумору.

— Ярославе, ви до фронту були професійним шеф-кухарем?

— Ніколи. Крайні вісім років до 24 лютого я працював у адміністрації італійського круїзного лайнера. Останній рік — займався кадровими питаннями, працевлаштуванням членів екіпажів морських суден.

— Як потрапили на фронт?

— Пішов добровільно. Почав штурмувати військкомат у перші дні після вторгнення. Але мене місяць не брали. Казали, що я не потрібен. Просто не ставили на облік, казали, що у мене нема досвіду тощо. Поставили на облік таки, і я ще пару тижнів чекав, щоб мене відправили до навчального центру.

— Крута історія. Ми бачимо, як дехто бігає від військкоматів. А ви добивались свого права захищати.

— Мене дуже здивувала робота центру комплектації. Брали тих, хто не хотів, і відмовляли тим, хто з ідейних міркувань свідомо йшов захищати країну. Я там провів багато годин, доки отримав документи.

— Як трапилось, що на фронті ви почали готувати?

— Річ у тім, що штатні кухарі є в основному в пунктах постійної дислокації та районах зосередження. На вогневих позиціях хлопці харчуються або сухпаями, або призначають кухаря самостійно, якщо є можливість готувати. Звісно, що дуже хочеться нормальної їжі, не тільки консервів, а того ж супчику, котлет. Мій підрозділ був на Харківщині, коли ту звільняли, на умовній першій лінії оборони. Тобто позиція не передова, тож можна було готувати.

Чесно кажучи, у мене по житті така позиція: харчування має бути збалансованим. Тому ми з хлопцями якось організувалися, зробили собі кухню, на якій я і куховарив.

А потім так воно і пішло – де я був прикомандирований, і де не було кухні, я готував. Тобто я не штатний кухар, це допнавантаження на добровільній основі.

— Знаєте, ви якраз ілюстрація фрази, що жінка готує, щоб поїсти, а чоловік — щоб смачно поїсти.

— Я взагалі люблю смачно поїсти. Жартую, що займався спортом щодня у мирному житті не для того, щоб мати крутий вигляд, а щоб спокійно їсти все, що захочу, і не гладшати. Я готовий у цивільному житті і зараз відмовитись від чого завгодно, крім нормального харчування.

— А яка у вас військова спеціалізація?

— Я працював у ППО, але зараз маю інші завдання. Не буду розкривати які зі зрозумілих причин. Але зараз готую дуже епізодично, умови зовсім інші.

— Ви готували такі різносоли, що я особисто була впевнена, що ви професіонал. А що найскладніше довелось готувати?

— Кордон блю, шаурму, биточки, котлети. Шаурма, до речі, вийшла класна, там в кожній порції було грамів по 300 м'яса. Котлети і биточки готувати складно, бо м'ясорубки на фронті у кулінарному сенсі немає. Я м'ясо на фарш рубав сокирою. Борщики, супи, салати — все це було в раціоні постійно.

— Як з'явились відео у TikTok? І як реагували товариші, які теж потрапляли в кадр?

— Якось зняв приготування супчику заради приколу і виклав. Канал у мене був створений давно, там висіло декілька відео без особливих переглядів. Завантажив відео з польової кухні — воно набрало з тисячу переглядів. Мені стало цікаво, зняв ще друге, третє і в перші місяці-два приріст підписників становив тисячу-півтори за добу. Так і пішло. Я почав щось вигадувати, гратися з назвами страв. Це розважало, відволікало, і хлопцям подобався процес зйомки. Це було весело.

— У TikTok все весело, а насправді ж дуже складні були ситуації за цей час?

— Ситуації були різні. Зараз ми теж розмовляємо, а чутно, що стріляють. Мій підрозділ, з яким ми служили на початку, вже розформований. Дехто служить у штурмових бригадах. Про складність можу сказати так — у мене вже є два-три додаткові дні народження.

— Ви менше знімаєте зараз про приготування. Але було видно, що ця справа вас надихає. Після війни продовжите професійно?

— Приготування їжі для мене — спосіб піти в якусь нірвану, це як медитація (сміється). Я навіть коли вдома готував, виганяв з кухні дружину і всіх домашніх. Насправді ми всі багато переоцінили у своєму житті. Згадую, раніше на щось скаржився, щось не подобалось, засмучувало. Але тільки зараз усвідомлюю, наскільки я був щасливий до 24 лютого, скільки гарного було у моєму житті!

Зараз я розклав по полицях свої бажання і чітко розумію, чого хочу, а від чого потім відмовлюсь. Можливо, кулінарія стане хобі, можливо — професійною діяльністю. Вирішу після Перемоги.