Війна - це не екшн: військовий доступно пояснив, чому не варто боятися мобілізації (відео)

Український військовий Олексій (прізвище не вказуємо з міркувань безпеки) розповів, що варто розуміти про службу в ЗСУ тим, хто боїться мобілізації. До повномасштабного вторгнення воїн не мав жодного військового досвіду. Його мобілізували у квітні, а з того часу Олексій побував і на Херсонському, і на Бахмутському напрямку.

Після спілкування із великою кількістю цивільних, солдат зрозумів, що бачення війни значно викривлене та перебільшене. "Телеграф" подає його розповідь, яку він опублікував на своїй сторінці у TikTok:

- "Всі чекають, що вас без підготовки кинуть в окоп на нульовій чи першій лінії фронту. А потім усе залежить від лотереї: прилетить міна в наступну секунду чи ні. Таке теж має можливість бути, але війна у своїй суті більше схожа не на екшн, а на звичайнісіньку рутину. Де ти знаходишся на роботі, яку треба сумлінно виконувати зранку до вечора.

Чи відправляють без досвіду воювати

Спочатку будуть навчання. Це безпечна ситуація, адже вони знаходяться далеко від лінії фронту. Тобто місяць, до місяця чи трохи більше місяця вас будуть навчати на ту спеціальність, яку ви будете використовувати у своїх подальших діях на фронті. Далі буде очікування і запам’ятайте це слово, його буде дуже багато. З різних приводів, з різних ситуацій вам треба буде чекати — на щось, на когось, постійно, майже завжди. Ви почнете задумуватися над тим, щоб назвати свої війська очікувальними. Це було на моїй практиці.

Що після навчання

Також буде дуже багато переміщень. Дуже часто. І це залежить від багатьох обставин, багатьох перемінних. Може змінюватися лінія фронту. Ваш підрозділ чи бригада може з т з командування можуть бути корисними на інших напрямках.

Можете бути постійно "на речах" — переїздити, вивантажуватися там, де будете облаштовувати нове місце. На моїй практиці ми за один тиждень переміщувалися три рази. Це було достатньо енергозатратно.

Починаєте облаштовувати побут: підготувати все для сну, почнете готувати там їжу, почнете ходити в наряди для того, щоб оберігати власних бійців і власну зброю. І так може бути певну кількість часу. Якийсь час ви будете жити в такому режимі.

Коли на "нуль"?

Після цього ваші думки, що ви не хочете потрапити на вогневу позицію, бо там страшно, почнуть змінюватися на те, що ви хочете хоч якось принести користь, тому що нічого не відбувається і ви втрачаєте час даремно. Рідні вам дзвонять, питають, що ти там зробив корисного, а тобі нічого відповісти. І ти починаєш хотіти потрапити туди, аби виконати свою роботу.

До того, як виїхати на вогневу позицію, в пункті розгортання чи в районі зосередження ти пройдеш злагодження зі своїм розрахунком. Там де хлопці вже більш досвідченні, які розбираються і знають, що робити. У ниїх уже є досвід, як виживати. Як виживати, усе тобі пояснять.

Потім ти з ними виїжджатимеш на вогневу позицію, як +1. Тобто від тебе там нічого не залежатиме, ти просто спостерігатимеш за процесом. І потроху втягнешся в нього. І почнеш виконувати свою роботу. Через певний час, після деяких обставин, які складуться на твою користь ти поїдеш на вогневу позицію.

А там зіштовхнешся з великою кількістю перемінних, чому ти не можеш вразити ворога. Залежить від погодних умов — туман, болото; зміна тактики ворога — і він уже не в зоні ураження. Зміни лінію фронту — і позиція не актуальна. І тебе почне бісити, що ти не зможеш вразити ворога.

Адаптувавшись до бойових дій, ти почнеш розуміти різницю, як це сприймають цивільні, і як це сприймаємо ми — ті, хто знаходиться у самому епіцентрі подій. Ти зрозумієш, що це звичайнісінька робота, яку треба відповідально та сумлінно виконувати кожен день. І бути наготові до будь-яких змін та обставин. Інколи буде важко психологічно.

Служба у ЗСУ — це борщ, який ми всі готуємо разом. І подумай про те, чи вистачить в тебе совісті, коли все буде готове та подане на стіл, сісти за нього та очікувати своєї порції".

Нагадаємо, що мобілізацію в Україні планують продовжити. Також читайте на "Телеграфі", хто може вручати повістки, оскільки повноваження мають не лише працівники ТЦК.