Злість — це ресурс: як спрямувати гнів у конструктивне русло

Черговий обстріл. Цього разу влучили у підстанцію в сусідньому районі. Наслідки: пів міста без світла. Ліфт не працює, а ви живете на п’ятнадцятому поверсі. Кожна наступна сходинка помножує лють. Замість розігрітої вечері — холодна ненависть до ворога.

Ремонтні бригади працюють і в дощ, і в сніг, але віялові вимкнення — з нами надовго. До графіку відключень можна пристосуватись, але якщо світло зникло, коли ви тільки-но намилили голову — з вуст зривається незле тихе слово у бік біснуватої русні.

Лютувати в таких умовах — нормально. Проте постійно бути на низьких вібраціях — небезпечно для здоров’я.

Як заспокоїтися, коли ворог вкотре показав свою гнилу натуру? Як жити у постійному дискомфорті та не зриватися на тих, хто цього не заслуговує? Разом із фондом "Сталеві крила" пропонуємо 5 порад, які допоможуть збалансувати вашу розгойдану психіку під час війни та конвертувати лють у ресурс для перемоги.

Спускайте пар. Не переконуйте себе, що все добре. Якщо будете стримувати торнадо, то ризикуєте отримати психічний розлад чи впасти у депресію. Емоції не перманентні: ви не можете постійно відчувати пік ненависті чи завжди знаходитись в стані ейфорії. Звільніть напругу через фізичні навантаження або очистіть розум, відволікаючись на рутинні справи. Скажімо, виконайте сет вправ на прес або приберіть у шафі, а непотрібні речі передайте волонтерам.

Радійте малому. Проженіть думки про те, чого у вас немає. Натомість сконцентруйтесь на тому, що у вас є. Зручне ліжко та тепла постіль — уже чимало. Хлопцям на передовій доводиться спати у бліндажах та грітися теплом від буржуйок. Щоразу, коли розриває від люті, подякуйте тим, хто зараз на захисті. Повірте, побутові складнощі — не найстрашніше, що може трапитись.

Не відігравайтесь на близьких. Якщо неможливо вилити гнів безпосередньо на окупантів, то часто ми відриваємося на рідних та знайомих. У такий спосіб засмічуємо життя конфліктами, сварками та образами, що підривають довіру до близьких. Така тактика не стабілізує психологічний стан, натомість ще більше руйнує його відчуттям провини та відчуження. Усвідомте, що ваше оточення — надійний тил. Діліться думками, переживаннями, обіймами — підтримуйте одне одного вайбом любові та позитиву.

Змініть фокус уваги. Ми звикли до нормального життя, тому впадаємо у відчай, коли руйнується комфорт. Замініть емоції на дію. Займіться тим, про що давно думали, але постійно бракувало часу почати. Вимкнули світло — не сатанійте, а вмикайте ліхтарик і почитайте книгу або вчіть англійську. Телефон червоніє від сповіщень про новий приліт — задонатьте на новий збір для ЗСУ. Це стане гідною відповіддю ворогу.

Холодно реагуйте на тригери. Вас можуть провокувати на злість. Тригерами можуть бути новини про обстріл чи токсичне оточення в громадському транспорті або соцмережах. Це кнопки запуску агресивної реакції. Як тільки ви відчуваєте потенційну загрозу — абстрагуйтеся. Забезпечте інформаційну гігієну. Уникайте контакту з неприємними людьми. Прогуляйтесь, щоб побути наодинці з думками.

Наступну ворожу атаку складно спрогнозувати. На жаль, аварійне відключення не заплануєш у гугл-календарі. Тому зосередьтесь на тому, що ви спроможні контролювати. Пам’ятайте, що позитивна чи негативна енергія — це ресурс, який ми можемо використати з користю.

Удари по об’єктах критичної інфраструктури — підступна стратегія ворога. Росія обирає підлий шлях терору, щоб посіяти паніку та виснажити нас емоційно. Реагуючи на ситуацію роздратуванням, злістю чи ненавистю, ми приймаємо правила гри опонента. Тому все, що у наших силах, — це дбати про власний спокій, психологічне здоров'я і продовжувати донатити на ЗСУ.