Світять, гріють, сушать одяг: окопні свічки для бійців ЗСУ виготовляє майстриня з Полтави

Читать на русском
Автор
6466
Людмила Теймуразян дає майстер-клас з виготовлення окопних свічок
Людмила Теймуразян дає майстер-клас з виготовлення окопних свічок

Юрисконсульт Людмила Теймуразян розповіла про всі тонкощі процесу виготовлення окопних свічок, які вкрай необхідні на фронті

— Окопна свічка виконує одразу кілька функцій: вона світить, гріє, на ній можна навіть посмажити яєчню чи заварити каву, — не відриваючись від роботи, розповідає 39-річна полтавка Людмила Теймуразян — юрисконсульт НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта", керівниця відділу охорони навколишнього природного середовища Харківсько-Полтавської єпархії Православної церкви України й волонтерка мережі Volunteer Community Poltava. — Окрім того, коли вона горить (краще кілька одразу), то можна посушити мокрий одяг. Зникає також волога в бліндажі чи окопі. Одне слово, гарна штука, і попит на окопні свічки є завжди. А зараз, коли настали холоди, так вони взагалі на вагу золота, тому треба акумулювати сили волонтерів у цьому напрямку.

Гарматне сало теж годиться

Дома у Людмили, в Івонченцях, на околиці Полтави, в альтанці стоять мішки з різних форм і об’ємів бляшанками з під консервів, поряд — купа гофрованого картону, в ящиках вперемішку складені недогарки церковних та святкових свічок, бруски воску, парафіну, стеарину, воскові й парафінові фігурки й навіть шматки петролатуму (він же садовий вар, він же гарматне сало), схожого на пластилін. Це її робочий матеріал — простий і дуже цінний водночас. Її робочі інструменти також досить прості — стара електроплитка, такий же старий трилітровий чайник, ножиці, ніж та плоскогубці. Оце і все, що треба для виготовлення таких затребуваних на фронті окопних свічок. Тобто, це під силу будь-кому, хто хоче підтримати наших захисників.

— У середині травня моя добра знайома, волонтерка "Полтавського батальйону небайдужих" Юлія Городчаніна організувала практичний майстер-клас для охочих виготовляти окопні свічки, — розповідає Людмила. — Я зацікавилась цим, бо хотіла долучитися до благодійної справи. З самого початку широкомасштабної війни я у складі волонтерського центру Харківсько-Полтавської єпархії Православної церкви України, який очолює протоієрей Олександр Горай, долучилася до виготовлення коктейлів Молотова, або "Бандера-смузі", як ми їх називали. Але потреба в них незабаром відпала. Тому переключилась на нові напрямки благодійності. Збирала речі для військових та внутрішньо переміщених осіб, шукала тканину, щоб шити з неї спідню білизну військовим, плела маскувальні сітки, варила варення й інші консерви для захисників. Зрештою, сконцентрувалася на виготовленні окопних свічок.

Спочатку, говорить жінка, відчувала деякий острах, адже справа була для неї новою і вона навіть не мала уявлення про всі тонкощі процесу виготовлення окопних свічок. Тому на майстер-клас прихопила з собою навіть ситечко. Сподівалась ловити в нього ниточки фітілів від перетоплених свічок. Але це виявилось даремним — при розплавленні воску (парафіну тощо) нитки осідають на дно, а інший непотріб спливає на поверхню. Ще, каже, не уявляла, як можна подрібнити великий шматок плавкого матеріалу, щоб можна було засунути його в чайник. Тепер рубає такі шматки сокирою.

— Ще цікаво було, скільки часу потрібно на те, щоб розтопився матеріал, — посміхається Людмила. — Ну, щоб знати, чи можна в цей час займатися іншими справами, а не стояти над чайником. Виявилось, це триває десять-п’ятнадцять хвилин, які можна присвятити закладанню картону в баночки або ж роботі по господарству чи на городі.

Такі свічки можна використовувати повторно, накривши полум’я ганчіркою, цеглиною чи кришкою, каже Людмила

Практика показала, що високі баночки, наприклад, від оливок, ананасів чи дитячого харчування, не годяться для виготовлення окопних свічок, бо попіл, що в них збирається, заважає горінню. Втім, їх можна обрізати, залишивши максимальну висоту 8 сантиметрів. Вогонь таких свічок не гасне навіть на вітрі до 8 годин. Ідеальні бляшанки на 300-520 грамів — з-під консервованих горошку, кукурудзи та тушонки. В них горіння триває годин шість-вісім. Менші, на 75 грамів — з-під котячого корму, шпротів, — слугують лише годину-півтори.

Важливо, що свічки можна використовувати повторно, накривши полум’я ганчіркою, цеглиною чи кришкою.

Лайфхаки від Людмили Теймуразян

Тим часом Людмила підготувала кілька баночок під заливання розтопленим матеріалом.

— Бачите, верх усіх високих бляшанок відрізаний "болгаркою", — акцентує мою увагу Людмила Теймуразян. — У цьому мені допомагають чоловіки нашого селища, які мають "болгарки". А для пригинання країв невисоких баночок я використовую плоскогубці. Тільки попереджую: інструмент має бути з ізольованими ручками, інакше дуже швидко з’являться водянки. Маю такий гіркий досвід. А працювати плоскогубцями вміє навіть мій восьмирічний син, він часто підсобляє мені в роботі. Картон ріжу на смужки звичайними господарськими ножицями, хоча дехто використовує ножик для гіпсокартону. Важливо різати картон впоперек внутрішніх хвильок. Так краще просочується матеріал. Фітілі роблю з обрізків картону, щоб максимально його використовувати. Фітіль не повинен виступати над банкою більш ніж на півтора-два сантиметри, тоді їх зручно пакувати в ящик у два ряди, одну на одну. Фітілів уставляю два-три, щоб свічка швидше загорілася. Коли заготовлених смужок картону достатньо, фітіль прикладаю до кінця картонної смужки й починаю її скручувати равликом. Трошки скрутила — додала ще один фітіль, а потім ще один. Картон скручую щільненько, але тут головне не перестаратися, бо інакше при заливанні він погано просочуватиметься. Його висота має бути на 3-4 міліметри нижче країв банки. Це дуже важливо, інакше це призведе до подовження процесу заливання, а розплавлений віск-парафін бігтиме поза тарою.

Людмила Теймуразян проводить майстер-класи для дорослих та дітей у Полтаві та Диканьці

Ще один лайфхак від Людмили Теймуразян: не доводити віск і парафін до кипіння, вони плавляться при температурі 70-80 градусів. Якщо температура вища, то матеріал при заливанні буде пінитися й доведеться чекати його охолодження, щоб долити ще, а це додаткові витрати часу. Втім, ситуацію можна виправити добавкою у надто розігріту рідину твердого матеріалу, який візьме на себе зайву температуру.

"У нас неймовірні люди. Вони віддадуть все заради перемоги"

Екоактивістка Людмила Теймуразян давно дотримується правила: кожна річ має служити якомога довше. Тому вона, наприклад, рідко користується поліетиленовими пакетами, а ходить до крамниць з власноруч пошитими торбинками з тканинних відходів. Пакети ж не соромиться прати, щоб продовжити термін їхнього служіння. П’є каву в громадських місцях з власного багаторазового горнятка, а не з так званих екологічних паперових, всередині яких… міститься поліетиленова плівка. Тож виготовлення окопних свічок дуже відповідає її філософії життя, адже картон, бляшанки та недогарки свічок, які, найімовірніше, потрапляли б на смітник, тепер отримують шанс "прожити друге життя". При цьому створюється річ з великим коефіцієнтом корисної дії.

Недавно Людмилі передали цілий ящик нових святкових свічок для виготовлення окопних

Починала з того, що повишкрібала вдома по загашниках недопалені свічки — майже цілий кілограм. Картонні коробки попросила у ближньому магазині, а банки — у мешканців мікрорайону. Сідала на велосипед з багажником, брала наплічник і вирушала на пошуки. Про свою волонтерську діяльність писала у місцевому чаті, виставляла пости про це у фейсбуці. Так поступово, за рахунок постачання матеріалу, її виробництво розширювалось.

— Дехто пропонував гроші на покупку плавких матеріалів, але я категорично відмовляюся від такої благодійності, — каже пані Людмила. — Бо надто велика собівартість окопних свічок вийде. Адже кілограм парафіну коштує у Полтаві 150 гривень, кілограм воску — ще дорожче. А того кілограма вистачає на три-чотири баночки. Вважаю, благодійні кошти мають іти на покупку тепловізорів, дронів, а окопні свічки можна робити з відходів і давати їм друге життя.

Недавно один чоловік передав Людмилі цілий ящик нових святкових свічок. "Після Перемоги купимо ще. Чого ж їм лежати, якщо хлопцям на передовій сьогодні треба допомагати?" — сказав.

— У нас неймовірні люди. Вони віддадуть все заради перемоги, — каже Людмила. — Мені передають також цілі брили воску й парафіну, мішки бляшанок з-під тушонки (є одне доброзичливе кафе в Полтаві). Колега по роботі передав брили петролатуму загальною вагою кілограмів двісті, який дуже добре змішується з воском і парафіном й має ті ж властивості. Відчутна допомога від полтавських храмів. Майже щотижня отримую посилки з воском, парафіном, недопалками свічок з інших міст – Києва, Харкова, Кременчука, Глухова, Прилук, Охтирки, Гадяча… Причому доставку завжди оплачують відправники, за що їм окрема подяка. Мешканці Полтави залишають розхідні матеріали в пункті видачі гуманітарної допомоги "Тепла кофта", а я чи чоловік на машині забираємо їх звідти. Готові вироби передаємо до різних волонтерських центрів, звідки вони доставляються на фронт.

Майстриня передала на фронт майже 800 таких свічок

З фронту ж приходять дуже схвальні відгуки.

На виготовлення окопних свічок Людмила Теймуразян витрачає 2-3 години свого вільного часу в день. Під час недавньої відпустки продуктивність була, звісно, вищою. Загалом передала на фронт майже 800 штук. До процесу виготовлення заготовок (обрізання банок, заповнення їх гофрокартоном) долучаються люди з її мікрорайону та інших частин міста, а Людмила лише заливає. Це набагато пришвидшує процес.

А ще пані Людмила проводить майстер-класи з виготовлення окопних свічок для дорослих та дітей у Полтаві та Диканьці. А проєкт "Волонтерська п’ятниця в ПАТ "Укрнафта" розпочався саме з її прикладної лекції.

— Сьогодні багато хто займається виготовленням таких свічок — хто у складі груп, хто самостійно, і їх не буває багато, — підбиває підсумок розмові волонтерка. — Це наша турбота про тих, хто сьогодні за будь-яких погодних умов відстоює на фронті незалежність України. Наша їм подяка за те, що маємо змогу спати у теплих ліжках і готувати собі ранкову каву, звично підпаливши конфорку на газовій плиті…

Фото та відео надані Людмилою Теймуразян