Не зійшлися в поглядах? За що та чому воюють між собою пригожин та кадиров
- Автор
- Дата публікації
- Автор
- 3238
Місце "смотрящєго" за ПВК і політичне майбутнє хвилюють обидві сторони конфлікту
У росії наростає напруга між різними угрупованнями, які бажають посилити свій вплив. Так, випади на адресу керівництва міноборони рф регулярно робить ватажок ПВК "Вагнер" євген пригожин. А нещодавно його найманці навіть вступили в бій із регулярною російською армією. Крім того, вимальовується конфлікт прихильників пригожина та кадирова, особливо після того, як найближчі соратники чеченського правителя відкрито "наїхали" на "кухаря" путіна.
Що відбувається в цьому внутрішньоросійському серпентарії, хто проти кого і чому воює, яка в цьому роль путіна? Про це експерт програми "Міжнародна та внутрішня політика" аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігар Тишкевич розповів "Телеграфу".
Для чого використовують пригожина
Політолог упевнений, що ми бачимо продовження боротьби лідера ПВК "Вагнер" за свою політичну суб’єктність. У росії, пояснює він, на тлі невдач у війні проти України до певної міри спостерігається криза сприйняття силових структур.
"На цьому полі одночасно намагалися грати ще минулої осені і пригожин, і кадиров, причому спочатку — на одному боці. Однак у кожного свої цілі. Тому в результаті шляхи розійшлися, — пояснює експерт. — кадиров ставить більше на співпрацю з головою Росгвардії — золотовим. У пригожина ситуація гірша. Весь його потенціал, це, по суті, порученець. Він виконує брудну роботу, яку складно, недоцільно чи дорого виконати з використанням легальних силових чи інших інститутів. Нагадаю, що пригожин — це не тільки ПВК, а й "Федеральне агентство новин", Telegram-канали, боти, напівлегальний видобуток рідкоземельних металів з "великої трійки" (вольфрам, титан, уран) у країнах Африки, плюс – політтехнології. пригожин входить там, де рф недоцільно діяти легальними інструментами".
Відповідно, продовжує Ігар Тишкевич, щойно ситуація виходить на формат стабільності чи доцільності офіційного співробітництва, офіційної роботи, то пригожина просять поступитися місцем.
"І його становище залежить від того, наскільки він затребуваний, а також від прихильності основного замовника", — наголошує експерт.
За його словами, основним замовником є путін.
Чомусь і українські журналісти, і низка зовнішніх спостерігачів сильно вчепилися за недавні слова пригожина про божевільного "діда", застосовуючи це до путіна. І чи забуваючи, чи не знаючи, що вже років десять пригожин називає так шойгу, зауважує політолог.
пригожин залишається вірним путіну, запевняє Ігар Тишкевич. І тут нічого не змінилося.
"Якийсь час пригожин потрібен був путіну в Україні. Зараз — не так. При цьому його затребуваність на інших напрямках поки не знизилася. Але може так станеться, що він буде не затребуваний зовсім. І це, зрозуміло, турбує пригожина", — пояснює експерт.
Два фронти протистояння
Водночас, зазначає Ігар Тишкевич, у рф серйозно подумують про те, як вплести інститут приватних військових компаній в офіційний силовий блок. Якщо це станеться, пояснює він, з’явиться своєрідне місце "смотрящєго" за ПВК. І для пригожина це дуже хороший формат посилення своєї політичної суб’єктності.
"Тому природно, що він продовжує атакувати керівництво міністерства оборони, заявляючи про неефективність армії. І тим самим лобіюючи виникнення інституту ПВК як органічної складової російської дійсності. Формального виникнення, а не просто визнання, що такі компанії десь існують, — наголошує експерт. — Так пригожин сподівається створити місце для себе серед політичних еліт".
Конфлікт із кадировим пов’язаний з цим лише частково, вважає Ігар Тишкевич.
"Зрозуміло, що кадиров теж не проти, у тому чи іншому форматі, легалізації ПВК. Але є ще одна група, яка може вийти на формат курування даного напряму. Це група золотова. На яку ставить кадиров. І з яким, з різних причин, пригожин конфліктувати не може. Ось і виходить, що кадиров і пригожин лобіюють, по суті, одне й теж. Але кадиров атакує, тому що з точки зору формату силовиків у нього та його покровителя дещо інші погляди", – пояснює експерт.
За його словами, другий напрямок конкуренції – політичний, але для пригожина він поки не такий актуальний, оскільки до виборів до Держдуми (чергові мають відбутися 2026 року) ще далеко.
"Але рано чи пізно рф знадобиться створення нової праворадикальної (імперської) партії. Якийсь аналог партії "Родіна", яку свого часу створив Рогозін (серед інших), щоб каналізувати якісь радикальні, імперські настрої після другої чеченської війни. Тоді договір з кланом кадирових багато хто в рф, особливо російські праві, сприймали як зраду з боку кремля. І саме партія "Родіна" тоді допомогла розв'язати цю проблему", — нагадує Ігар Тишкевич.
Ось і після нинішньої війни рф точно знадобиться створення аналогічної політичної структури, упевнений він.
"Враховуючи, що до виборів ще далеко, пригожин має час на певному етапі зіграти в партію. Але оскільки поки рішення про партійний проєкт не ухвалено, він концентрується на можливості легально влитися в клан силовиків", — констатує експерт.