Врятувати Бундесвер і зупинити путіна. Чого очікують від німецького "яструба" Бориса Пісторіуса

Завтра, 19 січня, до присяги буде приведено нового міністра оборони Бориса Пісторіуса. Йому дісталася непроста спадщина – новий голова міноборони має реорганізувати Бундесвер у не найкращі для німецької армії часи й вирішити питання військової допомоги Україні.

При цьому призначення Пісторіуса стало для експертів сюрпризом. "Він не вважався одним із фаворитів серед претендентів на крісло міністра оборони Німеччини після відставки Крістін Ламбрехт", — стверджує Deutche Welle.

Що чекати Україні від цієї "темної конячки" німецької політики, розбирався "Телеграф".

Друг канцлера й енергійний політик

Пісторіусу — 62 роки, він юрист за освітою, член Соціал-демократичної партії Німеччини. З 2006 по 2013 рр. був мером міста Оснабрюк (третє за величиною місто в землі Нижня Саксонія з населенням 164 тис. жителів), а останні 10 років керував Міністерством внутрішніх справ Нижньої Саксонії. До сфери його владних повноважень входила поліція, питання безпеки та міграції, боротьба з кіберзлочинністю та спорт.

Із канцлером Олафом Шольцем, який призначив його на посаду міністра оборони, вони не лише однопартійці, а й друзі. На думку експертів, Пісторіус має вплив на канцлера, а той йому цілком довіряє. Це пояснює призначення на посаду голови міноборони держчиновника, який не має військового досвіду за винятком обов’язкової строкової служби у Бундесвері з 1980-1981 рр.

І хоча Deutche Welle вказує на те, що в Нижній Саксонії знаходиться один із найбільших військових тренувальних таборів Німеччини, а на посаді глави МВС Пісторіус "приділяв велику увагу внутрішній безпеці та боротьбі з політичним екстремізмом" (як ісламським, так і рашистським – зокрема, заборонив використання символу Z та георгіївської стрічки), видання все ж таки визнає, що це призначення, насамперед – політичне.

"Призначаючи Пісторіуса, Шольц порушив самопроголошене ним "правило ґендерної рівності", пише Deutche Welle. Загалом, Шольц і сам не особливо приховує, що йому потрібен на цій посаді, насамперед, ефективний менеджер.

З корабля на бал

Влада визнає, що ситуація у збройних силах залишає бажати кращого. Та військова допомога, яку Шольц пообіцяв Україні, поставила військове відомство в дуже незручне становище, оскільки обіцяного озброєння Німеччина, по суті, не має.

Як стверджують журналісти Spiegel, обіцяні нашій країні бронетранспортери Marder вимагають капітального ремонту, на який нема коштів. За словами уповноваженої Бундестагу у справах збройних сил Еви Хегль, модернізація збройних сил, яку необхідно провести найближчим часом, коштуватиме державі 300 млн євро. І це першочергове завдання. Тепер Пісторіус має "розрулювати" всі ці проблеми, причому часу у нього обмаль.

Одразу ж після приведення до присяги новий міністр зустрінеться з главою міноборони США Ллойдом Остіном, а вже наступного дня візьме участь у четвертій зустрічі міністрів оборони держав-членів НАТО у форматі "Рамштайн", де саме обговорюватимуть питання військової допомоги Україні і передачі танків Leopard.

Пісторіус до і після 24 лютого

До війни Пісторіус дотримувався помірковано-проросійського курсу Соціал-демократичної партії. Зокрема, до 2022 року перебував у "Групі німецько-російської дружби", а також взяв участь у раунді переговорів із путінськими дипломатами наприкінці 2016 року. Мало того, 2018 року заявив, що антиросійські санкції нічого не принять німецькій економіці, окрім мільярдних збитків.

"Має бути можливість переглянути санкції. Якщо ви не досягаєте поставленої мети, ви повинні запитати себе, чи правильні інструменти ви використовуєте", — так прокоментував свою позицію Пісторіус в інтерв’ю Süddeutsche Zeitung.

Пізніше політику довелося виправдовуватися в інтерв’ю Bild: "Я не критикував ні самі санкції, ні їхню мету. Але, як і багато інших, сумнівався в їхній ефективності. Сьогоднішні санкції не йдуть у жодне порівняння і, як ми знаємо, вони працюють".

На відміну від Олафа Шольца, з початком вторгнення Росії в Україну позиція Пісторіуса різко змінилася. Він жорстко засудив дії кремля в перший же день війни, 24 лютого 2022-го, заявивши, що "шокований і приголомшений".

"Це перша за десятиліття агресивна війна однієї держави проти іншої суверенної держави в Європі", – цитує його слова видання Ostfriesen Zeitung.

Також Пісторіус виступив за вилучення активів російських олігархів на користь України й однозначно заявив, що наша країна має виграти війну і повернути собі захоплені росією території. А вже після свого призначення новий глава міноборони визнав, що Німеччина бере участь у війні проти Росії. Але тільки "непрямо", постачаючи Україні озброєння. У російській пресі за такі настрої його вже встигли прозвати "яструбом".

Така позиція вселяє надії на те, що новий міноборони, який має вплив на канцлера (хоча слово Шольца в даному разі буде вирішальним), не лише зможе переконати союзників НАТО передати Україні необхідне озброєння. Але ще й візьме курс на більш агресивну політику проти кремля, аніж пані Ламбрехт.

Нагадаємо, що 16 січня попередній міністр оборони Крістіне Ламбрехт заявила, що залишає посаду. Свій крок вона пояснила тиском, який чиниться на Німеччину у питаннях допомоги Україні. У свою чергу, пані міністерку критикували за брак досвіду та нерішучість у підтримці України.