Карма в дії: хто і за що атакує Іран дронами-камікадзе, і чи ризикне росія мститися за свого союзника

В ніч на 29 січня військові об'єкти на території Ірану були атаковані БПЛА невідомого походження. Внаслідок ударів дронами-камікадзе ушкоджень зазнали центр виробництва боєприпасів та склади з ними, авіабаза і нафтопереробні заводи. Рівно за добу вибухи пролунали й у штаб-квартирі Корпусу вартових ісламської революції в Ірані.

Поки що жодна держава не взяла на себе відповідальність за скоєні атаки, проте арабські ЗМІ вже встигли звинуватити у нападі США, а американські журналісти заявили про причетність до спецоперації армії Ізраїлю.

"Телеграф" з'ясовував, хто і з яких причин міг атакувати військові об'єкти Ірану, і чи втрутиться у ситуацію росія, для якої ця країна є не лише єдиним союзником, а й донором озброєння.

Причинно-наслідкові зв'язки

Іран став однією з небагатьох країн, яка не лише зберегла дружні стосунки з росією після її повномасштабного вторгнення в Україну, а й здійснює поставки озброєння для держави-терориста. Коли інформація про передачу рф дронів-камікадзе іранського виробництва набула розголосу, офіційний Тегеран намагався спростувати її, проте пізніше в МЗС все ж визнали, що Shahed 136 були передані росії незадовго до початку війни.

Насправді ж, повідомлення про поставки перших партій іранських БПЛА з'явились у низці світових ЗМІ влітку 2022 року після того, як Путін відвідав Тегеран і зустрівся з аятолою Алі Хаменеї. Ймовірно, саме під час цього візиту диктатор уклав договір про постачання озброєння росії, адже вже незабаром критична інфраструктура України вперше піддалася масованим атакам дронами.

Ба більше, Іран мав намір не лише продовжувати поставки в рф БПЛА, а й передати росії балістичні ракети. Про це раніше повідомляв Washington Post з посиланням на слова іранських чиновників. Ймовірно, мова йшла про снаряди малої дальності класу "земля-земля" Fateh-110 і Zolfagha. Пізніше використання іранської зброї проти України підтвердив і президент Ізраїлю Іцхак Герцог, повідомляє Голос Америки.

Військова підтримка Ірану має цілком прагматичні мотиви. За даними CNN, в обмін на дрони-камікадзе та балістичні ракети, путін пообіцяв Тегерану допомогу у посиленні програми створення ядерної зброї, придбанні додаткових ядерних матеріалів і виробництві ядерного палива. Крім того, москва консультувала уряд Ірану щодо придушення протестів, які охопили країну.

Саме військова співпраця держав-спонсорів тероризму стала причиною останніх подій в Ірані, вважає речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

"Те, що відбувається в Ірані можна лише назвати наслідками їхньої політики. Можливо, вони будуть по-іншому спрямовувати свою підтримку країнам-терористам і не допомагати росії здійснювати свої злочини. Іран має певних ворогів в регіоні, тому, будемо сподіватися, що ця країна змінить свій політичний вектор на більш цивілізований", — зазначив спікер в ефірі телемарафону.

Аналогічну думку висловив і радник глави офісу президента Михайло Подоляк, коментуючи "вибухову" ніч в Ірані.

"Логіка війни невблаганна та вбивча. Вона суворо виставляє рахунки авторам і співучасникам. Паніка в РФ — нескінченна мобілізація, ППО в Москві, окопи за 1000 км, підготовка бомбосховищ. Вибухова ніч в Ірані — виробництво безпілотників і ракет, нафтопереробні заводи. Україна попереджала вас", — написав посадовець у Twitter.

Варто зазначити, що за місяць до атакування іранських заводів та військових баз, Михайло Подоляк закликав знищувати заводи з виробництва іранської зброї, за допомогою якої рф здійснює терор критичної інфраструктури України.

"Іран, який планує збільшити обсяги зброї для Росії, демонстративно принижує інститут "міжнародних санкцій". Важливо відмовитися від концепції "непрацюючі санкції", "недіючі резолюції ООН", а перейти до більш руйнівних інструментів – знищення виробництв та арешти постачальників", – написав радник глави ОП у Twitter 24 грудня.

Наразі жодна з країн не взяла себе відповідальність за атаку військових об'єктів на території Ірану, проте, виходячи з інсайдерської інформації, оприлюдненої в низці світових ЗМІ, у нанесенні ударів підозрюється Ізраїль.

Так, одне з найвпливовіших американських видань The Wall Street Journal з посиланням на офіційних осіб США та людей, обізнаних щодо спецоперації, повідомило, що саме Ізраїль завдав таємного удару безпілотником по оборонному комплексу в Ірані, оскільки ця країна разом зі США шукають нові способи стримати ядерні та військові амбіції Тегерана.

У звіті Інституту вивчення війни (ISW) від 29 січня також зазначається, що здійснені атаки можуть свідчити про проникнення ізраїльських спецслужб у сферу безпеки Ірану.

"Іранські офіційні особи не звинуватили будь-якого конкретного діяча в атаці безпілотниками. Вони можуть уникати прямих звинувачень Ізраїлю або когось іншого, поки не вирішать, як вони реагуватимуть. Іранські лідери можуть віддати наказ про атаки через посередників позицій США в Іраку та Сирії або в Ізраїлі найближчими тижнями", — вважають аналітики ISW.

Підозри щодо причетності США та Ізраїлю до спецоперації в Ірані посилюються повідомленнями про початок спільних військових навчань CENTCOM та ЦАХАЛ, що стартували 23 січня на території Ізраїлю та у східній частині Середземного моря.

"Це комбіновані спільні комплексні навчання, які покращують нашу оперативну сумісність на суші, у повітрі, на морі, у космосі та у кіберпросторі з нашими партнерами, підвищують нашу здатність реагувати на непередбачені обставини та підкреслюють нашу відданість Близькому Сходу", — йдеться у повідомленні Центрального командування США.

Крім того, після подій в Ірані стало відомо, що у США розглядають варіант початку військових дій проти Тегерана, аби не допустити отримання країною ядерної зброї. З таким попередженням виступив очільник Державного департаменту США Ентоні Блінкен під час поїздки на Близький Схід, пише видання Welt.

Зокрема, американський дипломат заявив, що Іран мав шанс повернутися до міжнародної ядерної угоди, але відкинув його, а тому у питанні щодо недопущення ядерного озброєння Ірану "всі варіанти залишаються на столі". На запитання, чи включає відповідь держсекретаря "військовий варіант", він повторив: "Всі варіанти на столі".

Іран тримає обличчя, а рф погрожує "непередбачуваними наслідками"

Достовірно оцінити масштаби руйнувань та збитки, завдані військовому потенціалу Ірану внаслідок ударів дронами в ніч на 29 січня, наразі неможливо — уряд прикладає максимальних зусиль, аби приховати цю інформацію. Більше того, щойно на військових об'єктах пролунали перші вибухи, в країні майже повністю закрили доступ до мережі Інтернет.

За неперевіреними даними, мова може йти про атаку фабрики з виробництва БПЛА, штаби КВІР, штаби сил "Кудс", завод з виробництва боєприпасів та інші індустріальні об'єкти, які, ймовірно, обслуговують оборонну промисловість Ірану.

"Один із цехових комплексів Міністерства оборони в Ісфахані був безуспішно атакований дрібними дронами, один з яких був вражений системою ППО, а два інші потрапили у оборонні пастки. Жертв у цій невдалій атаці немає, а покрівля цеху має незначні ушкодження, що милістю Божою не викликало збоїв у роботі обладнання та завдань комплексу", — йдеться у повідомленні Міноборони Ірану.

Водночас, видання Jerusalem Post з посиланням на джерела в західній розвідці повідомляє про "феноменальний успіх" атаки на військовий завод МО Ірану. Зокрема, зазначається, що в ході удару сталося чотири вибухи на об'єкті, що розробляє передову зброю, і збитки виходять далеко за межі "незначного пошкодження даху", про яке заявляє Іран.

Поки що офіційний Тегеран не виступив зі звинуваченнями в атаках на адресу якоїсь з держав, проте до МЗС країни було викликано тимчасового повіреного у справах України, повідомляє Al Arabiya. Йому було заявлено протест у зв'язку з коментарем радника ОП України Михайла Подоляка з приводу останніх ударів по іранських стратегічних об'єктах.

За словами політичного аналітика Олега Лісного, за короткий проміжок часу іранському уряду вдалося скоїти одразу декілька серйозних помилок у веденні зовнішньої політики, що не могло залишитись без відповідної реакції міжнародної спільноти.

"Перша і головна — військова підтримка рф у війні проти України, за яку росія може "розплатитися" поступками у ядерному питанні. Друга — періодичні погрози на адресу Саудівської Аравії та країн Заходу. Третя — підтримка терористичних організацій, що протидіють Ізраїлю. Виходячи з цього, можна припустити, що атаки військових об'єктів були результатом колективного рішення декількох держав, які в цілому перебувають у не найкращих стосунках, проте готові об'єднатися, щоб дати відсіч системній агресії Ірану", — пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Судячи з першої реакції іранської влади на напад, рішучих дій у відповідь очікувати не варто, зазначає політолог. Проте й розраховувати на те, що офіційний Тегеран засвоїть цей урок і змінить свою агресивну політику, теж не доводиться. Така позиція, скоріше за все, призведе до повторних атак військових об'єктів та ударів по зосередженню військового керівництва на території Ірану.

Очікувано, в росії також не змогли утриматися від реакції на події в Ірані. Ба більше, представник МЗС рф Марія Захарова пригрозила "непередбачуваними наслідками" не лише виконавцям спецоперації, а й тим, "хто зловтішається з цього приводу".

"Рішуче засуджуємо будь-які провокаційні акції, потенційно здатні спричинити неконтрольовану ескалацію напруженості в і так далеко не спокійному регіоні. Подібні деструктивні дії можуть мати непередбачувані наслідки для миру та стабільності на Близькому Сході. Це повинні розуміти як організатори зухвалої вилазки та їхні покровителі, так і ті, хто зловтішається з цього приводу, марно сподіваючись на ослаблення Ірану", — заявила Захарова.

За словами військового експерта, консультанта Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Івана Ступака, попри те, що атаки військових об'єктів в Ірані ставлять під загрозу військовий потенціал рф, погрози країни-окупанта не мають ніякої ваги.

"Якщо теоретично припустити, що БПЛА були запущені Ізраїлем, який займає дуже сильні позиції не лише на Близькому Сході, а й в усьому світі, стане зрозуміло, що рф не ризикне вступати з ним у конфронтацію, адже нажити собі такого ворога путіну не хочеться. Водночас, цілком можливо, росія буде допомагати Ірану "в темну", виступаючи донором військової техніки та фінансуючи оборонні програми Тегерану", — зазначає експерт в коментарі "Телеграфу".

Наскільки б "невдалими" за словами іранського уряду не були атаки складів та заводів, сам факт потужних вибухів та пожеж на території цих об'єктів свідчить про те, що уникнути збитків оборонці не вдалося, каже Іван Ступак. Для росії, обороноздатність якої критично залежить від поставок озброєнь з Ірану, пошкодження логістичних ланцюжків може мати плачевні наслідки.

"Все, на що зараз може розраховувати росія у питанні підживлення запасів зброї та техніки, — це поставки з Ірану, Північної Кореї та африканських країн. Об'єктивно кажучи, союзники у путіна не дуже потужні, до того ж , їх вкрай мало. Втрата одного з них матиме суттєвий вплив на позиції зс рф в Україні", — зазначив експерт.