Весна йде: як бійці ЗСУ працюють задля перемоги на Лиманському напрямку (фоторепортаж)

На сході України тривають запеклі бої, хоча останнім часом росіяни дещо послаблюють свій натиск. Цілком імовірно, що ворог видихається, адже незламність українських воїнів добре відома не лише на Батьківщині, а й далеко за її межами. Втім, воєнна справа — не з простих, щодня доводиться ризикувати власним життям і здоров'ям. Зокрема, і на Донеччині, де бойових зіткнень чи не найбільше.

Кореспондент "Телеграфу" Ян Доброносов продовжує свій кількаденний "вояж" Донецькою областю. Сьогодні покажемо, що йому вдалося побачити на Лиманському напрямку під час спілкування із військовими.

Перше, що зустрічає будь-кого із приїжджих у населених пунктах під Лиманом — це зруйновані будівлі. На жаль, обстріли ворога тут нерідкість, що і призводить до завдання чергової шкоди. Але окремі місцеві жителі, які все ж не ризикують полишати власний дім, продовжують підлаштовуватися під реальність.

Військових ЗСУ тут достатньо, і їм ніколи відпочивати. Постійний моніторинг ситуації, вогонь у відповідь по російських позиціях — все, аби всіма способами пришвидшити таку довгоочікувану перемогу.

Але суворе сьогодення все одно не стирає із мужніх обличь захисників яскраву усмішку. Військовослужбовці щиро радіють новим зустрічам, навіть якщо вони зайняті, власне, надважливою роботою.

Тим часом на Донеччині, як і по всій Україні, зрештою в свої права вступає весна. Незважаючи на воєнну розруху, садові дерева починають квітнути, а численні чотирилапі улюбленці стають все активнішими. І це — чергове нагадування, що життя продовжиться. Що воно, як і весна, і, зрештою, Україна — обов'язково переможе.

Фото: Ян Доброносов, "Телеграф"

Раніше ми розповідали, якою є ситуація на Бахмутському напрямку. До самого міста, як відомо, журналістів не пускають, однак у найближчих населених пунктах все одно відчувається відлуння війни.

Також на нашому сайті можна побачити фоторепортаж із зруйнованого села Долина Донецької області. Тут свого часу "квартирувалися" окупанти, а під час відходу майже не залишили по собі нічого вцілілого.