Сидів в "одиночці" і мив камери після тортур: школяр із Мелітополя 3 місяці провів у російському полоні (відео)

Мелітополь, який за час окупації став справжньою базою "російського світу", не припиняє дивувати історіями людей, які вирвалися на підконтрольну Україні територію. Як, наприклад, моторошний досвід перебування у полоні 16-річного Владислава Буряка, який, будучи школярем, не сподобався "перевіряючим" на блокпосту. За це його відправили в застінки в’язниці на три місяці.

Про своє перебування у російському полоні хлопець розповів журналістам, вже опинившись у Запоріжжі, передає "Ріа-Мелітополь". Влад мужньо терпів усі негаразди, щодня побоюючись, що стане одним із тих, чиї крики долинали до нього в камеру через стіни.

До росіян він потрапив ще 8 квітня, не зумівши проїхати блокпост у Василівці. Вони разом із рідними прямували до Запоріжжя, але під час огляду у нього в телефоні виявили відео з тортурами людей, які проводили російські окупанти. Перший допит на місці проводився під дулом автомата. Тоді ж у підлітка вилучили документи та мобільний.

Влад Буряк зізнається: щойно його привезли до камери — одиночну, до речі, він одразу ж заснув. Пояснює це станом шоку, у якому перебував від пережитих емоцій. За кілька годин його знову почали допитувати.

"Запитували хто я, як ставлюся до війни, чи маю відношення до тероборони чи військових", — згадує хлопець.

Розмова у камері не тривала довше 15 хвилин, після чого йому пообіцяли звільнення. Однак ні наступного дня, ні навіть за тиждень ніхто до Запоріжжя його не відвіз.

"Людей не щадили, — чесно каже Влад. — До них застосовували фізичну силу, до них застосовували тортури. Ти розумієш, що з тобою може статися те саме".

Перші кілька днів у полоні він не їв і не пив – фізично не міг себе змусити. Говорить, що міг тільки сидіти на дерев’яному ліжку і без кінця ставити собі лише три запитання: "Чому? Навіщо? Коли?"

Невдовзі його почали залучати до роботи. Пережити подібне під силу не кожному підлітку, адже до "обов’язків" Влада Буряка входило прибирання допитних після тортур. Якось його завели в таку кімнату, не забравши допитуваного. Підліток зізнається, що це залишилося найяскравішим спогадом із полону — невідома людина, підвішена до стелі проводами, з якої на підлогу скапує кров. І за таких умов йому довелося виконувати поставлене завдання.

Умови утримання полонених у російських окупантів жахливі. Владу вдалося помитися лише через два тижні. Доступ до можливості випрати одяг він отримав лише через три. Навіть туалет, який був у хлопця у камері, не працював. Тому для змиву доводилося користуватися залізною тарілкою, в яку йому давали їжу. Він набирав воду і в такий спосіб очищав унітаз.

Зазначимо, що повернутися додому Владу Буряку вдалося лише 7 липня. Складнощів із його звільненням додавав той факт, що він є сином голови Запорізької районної військової адміністрації Олега Буряка. Подробиці про те, як росіян вдалося вмовити віддати підлітка, доки не розголошуються – до кінця слідчих дій.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" розповідав, що відбувається у Мелітополі, який фактично став чимось на зразок міста вуличної торгівлі. Свої послуги перехожим пропонують різні підприємці.

Також ми писали про особливості перебування у полоні відомої української парамедики Юлії Паєвської, більш відомої під псевдонімом "Тайра".