Життя в окупації. Токмак: відсутність аптек, "полювання" на волонтерів і перевізників

Місто Токмак Запорізької області майже чотири місяці перебуває під окупацією. Росіяни роздають там паспорти рф, а за волонтерство та евакуацію можуть відправити в ізолятор. У магазинах високі ціни і товари з росії чи Криму, аптеки ж весь цей час не працюють.

Що зараз відбувається у Токмаку, як поводяться окупанти і на що чекають жителі – у матеріалі "Телеграфу". Нам вдалося поспілкуватися із мешканкою Токмака, яка попросила про анонімність.

Перевірені новини про війну читайте у нашому Телеграм-каналі

Смерть мера й розстріл авто

Населення міста Токмак становило до повномасштабного вторгнення рф близько 33 тисяч жителів. Вже з перших днів війни тут стало неспокійно: до міста увійшла ворожа техніка, почалися бої. Після захоплення населеного пункту мер Токмака Ігор Котелевський відмовився співпрацювати з росією, але з міста їхати не став. У травні стало відомо про його смерть. Розглядається версія самогубства Котелевського, але серед місцевих ходять чутки, що це міг бути не суїцид.

"Ми практично до квітня не виходили з дому, бо боялися, було страшно. Відразу був призначений комендантські години, з настанням темряви. І якщо машини їхали в комендантський час і не подавали "ознак миру", то їх розстрілювали. Таких випадків у перший час було чимало. Це замовчувалося", — згадує перші дні окупації городянка.

Зі зв’язком не залагодилося відразу. Спочатку його не було взагалі, як і світла, води, газу, опалення. Зараз мобільний зв’язок зрідка "прокльовується", з великими перебоями з’являється інтернет. Крім того, в деяких місцях починає ловити "російський інтернет" дуже поганої якості. За словами мешканки, дуже страшно перебувати в незнанні та не розуміти, що відбувається навколо, чи все гаразд із близькими, які живуть у цьому ж місті.

Дівчина розповідає, що від свавілля окупантів більше страждають довколишні села. За її словами, там російські військові знущалися з людей, відбирали їжу у місцевих. У самому Токмаку, зазначає наша співрозмовниця, ситуація відносно спокійніша.

"У нас поставили коменданта, який тримає їх (росіян. – Ред.) у строгості. Були випадки, коли вони обирали будинки на околицях і заходили в них. А це виявлялася чиясь дача, куди господар навідується раз на три дні. І ось людина прийшла, а там – танк у дворі. Ті зрештою кажуть, мовляв, ми підемо, тільки коменданту не розповідайте. Були випадки, коли віджимали у фермерів машини, ті скаржилися коменданту і вкрадене повертали. Чула, що нібито потім у солдатів зривали погони і вели на передову", — розповіла мешканка Токмака.

Як і в інших містах, росіяни влаштували в Токмаку "зачистки" по квартирах "атошників" і їхніх рідних. Жорстко реагували на мирні протести місцевих.

"На самому початку, коли росіяни зайшли до Токмаку, люди влаштовували мітинги. І після чергового вони (росіяни. – Ред.) пройшлися по депутатах, які теж були на цих мітингах, виводили їх з пакетами на голові, когось били. Знаю точно, що знущалися з людей. Було багато волонтерів, їх теж затримували, змушували співпрацювати, інакше — давали добу на виїзд. Говорили, мовляв, життя не дадуть", — розповіла місцева мешканка.

Вона додає, що у місті всі одне одного знають. За її словами, деякі місцеві пішли на ту чи іншу співпрацю через страх перед загарбниками. Хтось повернувся до роботи, щоб забезпечувати сім’ю, хоча й не підтримує "нову владу".

Аптек немає, а товари везуть із рф і Криму

Банкомати у Токмаку не працюють. Діє одна АЗС із уже російським бензином. Загарбники погрожували з квітня перейти на рубль, але ще "ходить" гривня, хоча українські монети поступово виводять із обігу.

Одна з найбільших проблем, як розповідають місцеві, відсутність аптек.

"Аптеки не працюють. Жодна аптека не погодилася на співпрацю з ними, на завезення їхніх ліків. Волонтери якось привозять медикаменти. Лікарі переважно виїхали, залишилася невелика кількість персоналу", — додає дівчина.

Гуманітарку з України до окупованого Токмака не пропускають. Здебільшого їжу та медикаменти доставляють окремі волонтери на свій страх і ризик. Це небезпечно, оскільки загарбники, за словами місцевих, забирають волонтерів до ізоляторів, застосовують до них силу та б’ють струмом.

Отримати належну медичну допомогу в окупованій частині Запорізької області наразі практично нереально. Багато лікарів виїхало, ліків немає. Хтось їде до медиків у такий самий захоплений Мелітополь або ж намагається вирватися до підконтрольної частини України. В останньому випадку людям треба звертатися до "коменданта" Токмака за дозволом виїхати до запорізької лікарні. Але окупанти можуть не пропускати місцевих через те, що в історії хвороби зазначено "уламкове поранення"… це не відповідає легенді пропагандистів про те, що "мирне населення не страждає".

Місцевий супермаркет АТБ, як і в Мелітополі, окупанти мали намір "перетворити" на "Мєру". Але щось не пішло. Ціни, за словами мешканки, високі. З травня в магазинах став з’являтися товар із рф і Криму, до цього продавалися залишки за нечувані ціни.

Вираховують перевізників і обносять школи

За словами мешканки, окупанти намагалися відкрити один дитячий садок у Токмаку, але персонал відмовився виходити на роботу. У школах навчальний рік закінчили заздалегідь, щоби дітям не довелося доучуватися за "нової влади". Крім того, дівчина розповіла про один кричущий випадок, який стався ще в березні в одній із шкіл.

"Росіяни приїхали до школи, зв’язали охоронця, забрали телефон і винесли комп’ютери. Що мене взагалі шокувало: вони нагадили на піаніно. Зробили свої брудні справи там, де навчаються діти!" – обурена мешканка.

Дівчина зазначає, що у Токмаку росіяни пропонують місцевим оформлювати нові паспорти.

"В перший день прийшло десь 5 осіб на реєстрацію. Здебільшого, схоже, приходять пенсіонери, які бояться, що не зможуть отримувати пенсії. Також у нас видавали по 10 тисяч рублів (так звана соцдопомога від рф — Ред.), для цього потрібно зазначити свої паспортні дані", — поділилася мешканка.

Виїхати на підконтрольну владі України територію з міста можливо, але з перевізниками ситуація проблематична.

"Перевізника знайти складно. Перша спроба виїзду зірвалася: затримали водіїв, які займалися евакуацією. І ніхто більше не вивозив. Чула, що вони якось знаходять людей, які вивозять, і забирають на дільниці. Якщо ти перевізник, то краще мовчати про це. Вони дуже погано ставляться до людей, які виїжджають, бо ж прийшли нас "рятувати", — розповіла мешканка Токмака.

Токмак – це Україна!

Місто відносно віддалене від лінії фронту, але жителі чують "гупання" та "бахання". За словами нашої співрозмовниці, у Токмаку розміщено військову техніку росіян, і місцеві вже навчилися визначати на звук вид зброї та її місцезнаходження. Жителі подейкують, що траплялося, коли росіяни переплутали щось і збили свою ракету.

Загалом обстановка в Токмаку під окупацією депресивна. За можливості місцеві намагаються виїхати, але це не так просто. Навіть спланований переїзд складний, що вже казати, коли це відбувається вимушено.

"Місто ніби повернулося на 70 років тому. Усі, хто міг, виїхали. Здебільшого залишилися пенсіонери. Пропаганда все одно працює, багато хто починає "вестися". У Токмаку страшно перебувати і говорити про свою точку зору вголос, бо ти реально не знаєш, хто здасть тебе, хто киває тобі, а сам шукає, куди подзвонити. Токмак – це Україна. Дуже вірю та сподіваюся, що його звільнять, і він буде українським. Ми не чекали на цей "руський мир" — підсумувала мешканка.

Раніше "Телеграф" розповідав, що відбувається в окупованому Херсоні. Місто залишається без зв’язку вже близько місяця.