"Єдине, що має значення — продовжувати боротьбу": актуальні для України вислови Вінстона Черчилля

Президент Рузвельт сказав мені якось, що він публічно просив вносити пропозиції щодо назви, яка має бути присвоєна цій війні. Я одразу запропонував свою: "Непотрібна війна".

Війну, яка зовсім недавно зруйнувала те, що від світу вціліло після попередньої битви, легше було зупинити, ніж будь-яку іншу.

Попри всі зусилля та жертви, принесені сотнями мільйонів людей, попри перемогу правої справи, ми все ще не набули миру та безпеки, і нам загрожують небезпеки, більші за ті, які ми подолали. У цьому найвища точка трагедії людства.

Ніколи не здавайтесь — ніколи, ніколи, ніколи, ніколи, ні в великому, ні в малому, ні в крупному, ні в дрібному. Ніколи не здавайтесь, якщо це не протирічить честі і здоровому глузду. Ніколи не піддавайтесь силі, ніколи не піддавайтесь навіть тій мощі суперника, яка явно переважає.

Якщо Німеччина не буде переможена так, що не залишиться місця ні для сумнівів, ні для суперечок, якщо вона не буде переконана страшною логікою подій у тому, що слава її народу ніколи не може бути досягнута насильницькими засобами, якщо її боєздатність після війни не буде відчутно підірвано, відновлення конфлікту після непростого та зловмисного перемирʼя здається неминучим.

Січень 1917

Моя мета, як людини, що жила і діяла в ті дні, — показати, як легко можна було запобігти трагедії Другої світової війни; як злоба нечестивих була зміцнена слабкістю чеснотливих; як структурі та звичаям демократичних держав, поки вони не об’єднаються в ширші утворення, бракує тих елементів наполегливості й переконливості, які тільки й можуть дати впевненість смиренним масам; як навіть у справах самозбереження жодної політики не дотримуються десять або п’ятнадцять років поспіль.

Ми побачимо, як заклики до розважливості та стриманості можуть стати першими чинниками смертельної небезпеки; як середній шлях, обраний унаслідок бажання мати безпеку і спокійне життя, може привести просто до осередку небезпеки. Ми побачимо, наскільки абсолютною є потреба в широких міжнародних діях численних держав, попри коливання у їхній внутрішній політиці.

Мене часто питають: "За що ми боремося?"

Можу відповісти: "Припинимо боротися — тоді дізнаєтесь".

Ви також помиляєтеся, вважаючи, що я маю антинімецьку одержимість. Британська політика протягом чотирьох століть полягала в тому, щоб протистояти найсильнішій державі Європи, сплітаючи комбінацію інших країн, досить сильних, щоб протистояти хулігану. Іноді це Іспанія, іноді французька монархія, іноді французька імперія, іноді Німеччина. Я не сумніваюся, хто це зараз […] Таким чином протягом століть ми зберігали наші свободи та зберігали наше життя та владу.

Травень 1936

Те, що генерал Вейган назвав Битвою за Францію, закінчено… Скоро почнеться Битва за Британію. Від цієї битви залежить існування християнської цивілізації. Від цієї битви залежить наше життя у Британії та продовження наших старих укладів та нашої Імперії. Незабаром вся лють і сила ворога будуть проти нас. Гітлер знає, що або він зломить нас на цьому острові, або програє війну.

Якщо ми зможемо вистояти проти нього, вся Європа буде звільнена і світ рушить уперед, у світле майбутнє. Але якщо ми будемо переможені, тоді весь світ, включаючи США, включаючи все, що ми коли-небудь знали та любили, впаде в безодню нових темних століть, яку збочені плоди науки зроблять ще страшнішою і, можливо, довговічнішою.

Тож підготуймося виконати свій обовʼязок і поводьмося так, що навіть якщо Британська Імперія і Співдружність існуватимуть ще тисячу років, люди все ще говоритимуть: "Це був їхній зоряний час".

Червень 1940, промова у Парламенті

Брехня встигає обійти пів світу, допоки правда ще тільки одягає штани.

У ці останні дні я ретельно обмірковував, чи входив до моїх обовʼязків розгляд можливості розпочати переговори з Цією Людиною. Але даремно було думати, що якщо ми спробуємо укласти мир зараз, ми отримаємо кращі умови, ніж якби ми боролися.

Німці вимагатимуть наш флот — це буде називатися "роззброєнням", — наші військово-морські бази та багато іншого. Ми повинні будемо стати державою-рабом, хоч і буде створено британський уряд, який буде маріонеткою Гітлера — під керівництвом Мослі чи когось такого. І де ми опинимося в результаті? […]

Я переконаний, що кожен із вас підніметься і зірве мене з мого місця, якщо я хоч на мить задумаю вести переговори чи здатися. Якщо наша довга острівна історія має нарешті закінчитися, нехай вона закінчиться лише тоді, коли кожен із нас лежатиме на землі, захлинаючись власною кровʼю.

Успіх — це ще не крапка, невдача — це ще не кінець: єдине, що має значення, — це мужність продовжувати боротьбу.