Тісний Zoom, але просторий ритейл: Міноборони втрапило у новий скандал із постачанням харчів для солдатів

Після низки скандалів із закупівлею посередниками харчових продуктів для Збройних Сил Україні за завищеними цінами Міноборони все ж таки вирішило долучити до діалогу безпосередньо виробників. Виробники були готові запропонувати найнижчі ціни для потреб військових.

Але Міноборони раптово перед початком онлайн-зустрічі відмовило цим учасникам у доєднанні до конференції, чим знову втрапило в скандал.

"Тісний" Zoom

Заступниця голови Мінекономіки Надія Бігун старанно та заздалегідь розіслала запрошення на Zoom-зустріч, на якій мали б обговорювати постачання харчових продуктів для забезпечення військових потреб. Запросили, зокрема, виробників молочних продуктів, борошна, круп та кондитерських виробів. Бігун продублювала оголошення міністерства, і виробники вже сподівалися, що їх долучать принаймні до процесу закупівель. Та не так сталося, як гадалося: напередодні конференції організатор вибачився і відмовив гостям в участі.

"Міноборони обіцяло долучити нас до того зуму 2 березня, де будуть постачальники. Коли справа дійшла до нього, нас видалили з конференції, пославшись на те, що під'єдналося забагато охочих і немає технічної можливості долучити нас", — повідомив "Бізнес Телеграфу" Родіон Рибчинський, голова Асоціації харчової промисловості.

Мінекономіки виправдовується за Міноборони

В листі, який Мінекономіки розіслало виробникам 1 березня (є в розпорядженні "Бізнес Телеграфу"), причина відмови була пояснена дуже дивно: "Стосовно завтрашньої зустрічі повідомляємо, що Мінекономіки отримало неймовірно велику кількість заявок на участь, а тому фізично не зможе прийняти всіх зацікавлених".

Тим же листом відомство пояснює, що наразі процедура закупівлі Міноборони передбачає проведення торгів на повний каталог харчових продуктів без поділу на закупівлі окремих позицій до нього. Мовляв, на це є відповідний наказ Міноборони від листопада 2019 року. Саме цей наказ не дає можливості залучати окремих виробників до тендерів для потреб ЗСУ, бо ці виробники окремих видів продукції не можуть забезпечити постачання одразу всіх харчових продуктів. Якщо коротко, то окремим наказом Міноборони регламентується, що на солдатську кухню має бути закуплено все й одразу — від м’яса і круп до маргарину і лаврового листка — в одного постачальника чи виробника.

Також в "виправдальному" листі Мінекономіки пояснюється, чому не можливе розділення продуктів з каталогу на різні тендери. Виявляється, що зробити такий розподіл Міноборони заважає "неможливість планування через непередбачуваність військової ситуації, відсутність достатньої кількості ресурсів, людських та матеріальних, які б дозволили здійснювати оперативне оприбуткування поставлених продуктів у різних постачальників за регіонами при зміні дислокації особового складу". В перекладі з чиновницької на "людську" мову це означає, що в Міноборони немає людей в інтендантській службі, які б сучасно, своєчасно та якісно могли організувати харчування солдатів.

Як в Міноборони закуповують продукти для ЗСУ

Про це детально розповів у своєму дописі міністр оборони Олексій Резніков ще у січні цього року. З нього виходить, що міністерство уклало договори на рік з вісьмома постачальниками. У вартість їхніх послуг входить закупівля продуктів всього переліку, доставляння до місця розташування військових частин, а інколи – приготування їжі військовим.

"У результаті проведення переговорів кінцева вартість послуги забезпечення харчування одного бійця на добу складає 145,8 грн. Хтось дійсно вважає, що ця сума є завищеною?" — запитує Резніков у дописі.

А яйця по 17 грн за штуку, які до того знайшли ЗМІ в контрактах з постачальниками, пан Резніков назвав помилкою керівника підрозділу закупівель, яку він зробив при переведенні штук в кілограми.

В кінці січня Міноборони позбулося неуважного начальника департаменту закупівель Богдана Хмельницького, а разом з ним і заступника міністра В'ячеслава Шаповалова — їх було звільнено. Про це повідомила Анастасія Радіна, голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики. А вже в березні в контрактах постачальника Міноборони ТОВ "Актив Компані" з’явилися яблука сумнівної якості по 51 грн за кг. Тобто Міноборони замість того, щоб змінити підхід до закупівель, в якому міститься корінь корупційного зла, обмежилося звільненням посадовців. Як то кажуть, замість того, щоб смачний борщ зварити, вони миски місцями міняють.

На безпілотники треба заробляти не на картоплі

Виробники переконані, що нинішня процедура закупівлі харчових продуктів однією послугою у декількох постачальників цілковито влаштовує Міноборони.

"Для міністерства так простіше. Сенс я розумію – посередники інколи беруть на себе доставляння продуктів. Беруть на себе ризики їхнього здорожчання, адже угода з міністерством укладається на рік, а ціни змінюються протягом року. Особливо зараз. То логіка в цьому є", — розказує "Бізнес Телеграфу" президент "Укркондпрому" Олександр Балдинюк.

Харчовикам не зрозуміло інше: чому були випадки, коли до них зверталися посередники постачальників Міноборони та просили знизити ціни на продукти до певного рівня.

"Нашим компаніям телефонують посередники й кажуть, мовляв, нам потрібна продукція, але не дорожче ніж… І ми погоджуємось", — каже Балдинюк.

Тобто посередник виграє свій тендер, і далі починаються вмовляння виробників знизити ціну на продукцію. Відтак не зрозуміло: яка маржа закладена для усіх учасників процесу?

"Потім інтернетом блукають приклади тендерів про картоплю, яка коштує 16-20 грн, а червона риба — 10 грн за однакову одиницю виміру… Ясно, що таку ціну могла запропонувати компанія, яка у змові з цим посередником. А на самому тендері могли бути маніпуляції, — вважає Олександр Балдинюк. — Якщо не вистачає грошей на безпілотники, то ясно, що не на картоплі треба заробляти. А щоб у Міноборони не виходила риба по 10 грн, яйце — по 17 грн, картопля – по 20, а яблука — по 51 грн, треба відмовитись від посередників між виробником і міністерством".

На переконання фахівця, залучення до тендерів безпосередніх виробників дасть зменшення кінцевої ціни для військових.

"Ми можемо довести ціну на продукти до мінімуму, бо в наших асоціаціях є компанії-виробники. Вони всі конкурують між собою і можуть запропонувати найнижчу ціну. Але ми зацікавлені у тендері на один тип продукції, а не на 240 одразу. До того ж виробники співпрацюють з благодійними фондами та мають досвід цінової конкуренції та доставляння продуктів на фронт", — каже Олександр Балдинюк.

Прозорі закупівлі продуктів для ЗСУ блокує сам міністр оборони?

Щоб Міноборони змогло долучити виробників до закупівель, потрібно повністю змінити процедуру, що існує. Коли це буде зроблено та як виглядатимуть нові, прозоріші тендери Міноборони (на момент виходу матеріалу), ні в Мінекономіки, ні в Міноборони "Бізнес Телеграфу" не відповіли. Хоча, за нашою інформацією, в Мінекономіки анонсували такі зміни та обіцяли виробникам надалі залучати їх до обговорення процедури закупівель.

Між тим нардепка Анастасія Радіна повідомила, що Олексій Резніков фактично зірвав запровадження прозорих процедур для відбору нових постачальників харчування для військових. А разом з тим "змусив уряд дозволити Міноборони продовжити чинні контракти ще до трьох місяців". За її словами, прем’єр-міністр доручив Міноборони до початку квітня провести новий відбір постачальників харчування для ЗСУ за прозорішими процедурами та укласти нові контракти. Радіна каже, що над рекомендаціями щодо цих нових процедур відбору протягом кількох місяців працювала міжвідомча робоча група під керівництвом міністра економіки Юлії Свириденко разом з представниками Міноборони.

Ритейл замість посередників

Міжвідомча група Мінекономіки рекомендувала Міноборони при закупівлях використовувати спрощену процедуру в Prozorro, а саме – від закупівлі послуги, тобто всіх продуктів одночасно із доставлянням, перейти до закупівлі окремих продуктів з доставлянням. А разом із тим встановити граничні ціни на найбільш поширені харчові продукти на рівні ринкових цін. Це для того, щоб у тендерах могли взяти участь… великі ритейл-мережі. А для цього Міноборони мало зняти вимогу типу "на завтра поставити усі 409 найменувань продуктів з каталогу".

Отже — ритейл-мережі? Тобто про виробників — знову ні слова. А це означає, що незабаром ми знову можемо побачити той самий дорогий набір продуктів для ЗСУ. Але роль компаній-посередників вже виконуватимуть торговельні мережі. І поки прямих виробників не долучать до тендерів, будемо знову і знову дивуватися цінникам в закупівлях харчування для ЗСУ, де дві сосиски "вищого ґатунку" можуть коштувати, як пів кіло м’яса.