Врожайний на проблеми рік: як війна вплинула на агросектор України

Повномасштабна війна з рф завдала багатомільярдних збитків не лише інфраструктурі та економіці України, а й аграрному сектору. Росія залишає по собі спалені, заміновані та понівечені обстрілами поля, знищені ферми і вбиту худобу. Окрім того, ворог окупував частину наших територій разом із сільгоспугіддями і намагається блокувати експорт зерна з українських портів.

Однак українські аграрії продовжують працювати, не лише забезпечуючи необхідний обсяг продукції для внутрішнього ринку, а й рятуючи населення бідних країн від голоду.

"Телеграф" з'ясовував, що відбувається в аграрному секторі України станом на січень 2023 року, і як уряд намагається підтримати виробників вітчизняної продукції у ці непрості часи.

Україна зазнала важких втрат, проте залишається житницею Європи

За оцінками аналітиків Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки та Міністерства аграрної політики і продовольства України, прямі збитки, завдані агросектору в результаті повномасштабного вторгнення рф, становлять близько 6,6 млрд дол., що дорівнює 23% вартості всіх активів українських сільгосподарств. Непрямі збитки становлять 34,5 млрд дол., майже половина з яких зумовлена блокадою морських портів та обмеженими можливостями експорту.

Найбільша частка (44%) прямих втрат припадає на зруйновану техніку й устаткування. Вартість понад 84 тис. знищених одиниць оцінюється у 2,9 млрд дол. Крім того, руйнувань зазнали зерносховища сукупною місткістю 9,4 млн тонн. На їх відновлення знадобиться 1,1 млрд дол.

В результаті крадіжки або знищення окупантами вже готової продукції було втрачено 2,8 млн тонн зернових і 1,2 млн тонн олійних культур торішнього врожаю, загальною вартістю 1,87 млрд дол.Також російські загарбники знищили та привласнили пальне, мінеральні добрива та засоби захисту рослин на 95 млн дол.

Значних збитків зазнала й галузь тваринництва. Загинули майже 400 тис. бджолосімей, 95 тис. кіз та овець, 212 тис. великої рогатої худоби, 507 тис. свиней і майже 11,7 млн птахів. Загалом фермери та пасічники втратили ресурсів на суму близько 362 млн дол.

Крім того, внаслідок бойових дій було знищено понад 14,3 тис. га багаторічних насаджень, вартістю майже 349 млн дол.

За останній рік було зруйновано майже чверть вітчизняного агросектору, проте Україна продовжує забезпечувати продукцією не лише себе, а й інші країни. Від початку роботи "зернового коридору" з 1 серпня 2022 по 9 січня 2023 з портів Великої Одеси вийшли 626 суден, на яких з України вдалося експортувати 17 млн т аграрної продукції до країн Азії (Китай, Ізраїль та Індія), Європи (Іспанія, Італія, Бельгія тощо) та Африки (Туніс, Єгипет та Марокко), повідомляє Telegram-канал "Зерно: логістика".

А станом на 12 січня загальний тоннаж зерна та іншої агропродукції, експортованої з трьох українських портів, становив 17 001 661 тонну. Загалом було дозволено рух 1 272 суден: 637 на прибуття в українські порти та 635 — на вихід із них, повідомля Спільний координаційний центр.

Окрім того, наприкінці листопада Кабмін ухвалив рішення про надання гуманітарної допомоги країнам Африки та Азії у вигляді 125 тисяч тонн зерна.

Врятувати український врожай — врятувати світ від голоду

Загальна площа орних земель в Україні – 32 млн гектарів, це становить третину сільгоспугідь всього Європейського Союзу і робить нашу державу гарантом продовольчої безпеки у світі.

Навіть в умовах війни Україна стала дев’ятим найбільшим виробником пшениці за підсумками 2022 року. Із зібраного тоді урожаю (60 млн тонн) було експортовано понад 15,5 млн тонн зерна.

Бажання росії знищити український агросектор і стати фактично монополістом на світовому ринку призвело до блокування окупантами наших портів для експорту зерна. В результаті близько 20 млн тонн збіжжя не могли бути відвантажені протягом декількох місяців. Це поставило під загрозу голодної смерті мільйони жителів африканських та азійських країн.

Завдяки зерновій угоді, укладеній за посередництва Туреччини і ООН, з 1 серпня українське збіжжя знову постачають у бідні країни. Проте росія продовжує чинити штучні перепони для нашого експорту. Так, затягування процесу перевірки суден скоротило пропускну здатність з 30-40 суховантажів на день до семи, що призводить до простоїв і збільшення витрат на логістику.

Тим не менш, участь ООН і Туреччини в укладанні зернової угоди стала "запобіжником" від вже звичних для росії шулерских прийомів з повного невиконання незручних для неї домовленостей.

На цьому допомога міжнародних партнерів у збереженні українського агросектору не закінчилася. Так, IFC з іншими донорами планують виділити 1 млрд дол. на програми підтримки пільгового кредитування для аграріїв України. А на Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві вже закладено 360 млн грн, повідомили "Телеграфу" в Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Ще одним важливим напрямом підтримки була фінансована ЄС допомога малим агровиробникам. У результаті 1,6 млрд грн було спрямовано у вигляді субсидій і дотацій за обробіток від 1 до 120 га с/г угідь та за утримання від трьох до 100 корів. Всього було погоджено 31 000 заявок.

"Навесні міжнародні партнери підтримали аграріїв із декількома тисячами тонн насіння, а під час жнив через ФАО та USAID розпочався розподіл засобів для зберігання збіжжя. 31 000 рукавів для зберігання зерна та 105 комплектів техніки для завантаження зерна буде надано в межах програми Мінагрополітики та ФАО (за підтримки урядів Японії й Канади), ще 8 000 рукавів розподілить USAID", — розповіли в прес-службі Мінагрополітики.

Крім того, 2023 року Світовий банк планує підтримати агровиробників у підготовці до посівної та жнив на 432 млн дол.

Державна підтримка аграріїв

Попри підтримку з боку міжнародних партнерів, новий рік не обіцяє бути легшим для українських аграріїв. Особливо це стосується посівної ярих культур. Через неможливість продати урожай за ринковими цінами, багато українських агровиробників відмовились сіяти озимі культури.

2023 року можливі скорочення площ посіву пшениці, ячменю та кукурудзи. В пріоритеті аграрів будуть олійні культури, каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук. За його словами, сьогодні дешевше залишити кукурудзу на полях, аніж збирати.

"Аграріям потрібно витратити багато ресурсів на збиральну кампанію: закупити паливно-мастильні матеріали, зібрати і висушити кукурудзу. З нинішніми цінами та блекаутами це складно. Окрім того, логістика дуже дорога. Тому дешевше не збирати, аніж зібрати та продати нижче собівартості", — цитують Дениса Марчука на сторінці ВАР у Facebook.

Окрім труднощів з власне посівною, збиранням і реалізацією урожаю, аграрії стикаються і з іншими проблемами. Зокрема, тисячі виробників ризикують потрапити під дію статті Закону про кримінальну відповідальність за колабораціонізм. На окупованих територіях Херсонської, Запорізької та Луганської областей сільськогосподарська діяльність вважається злочинною, пояснює голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.

"Закон їх визначає колаборантами, якщо під час окупації їхні підприємства працювали, а отже, "взаємодіяли" із державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території. Хоча вони виконали наказ президента України, який у своєму зверненні навесні 2022-го закликав сіятись всім аграріям, де вони б не перебували", — розповів очільник ВАР на презентації результатів аналітичного дослідження "Аналіз впливу війни на агросектор України".

За словами Андрія Дикуна, виправити ситуацію можуть законопроекти №7647 та №7647, які чітко розмежовують колаборантів і тих, хто працював, щоб мати засоби до існування. Проте парламентарі поки не почали роботи з цими документами.

Зате протягом 2022 року було ухвалено чотири закони та 11 постанов КМУ, які спростили:

• земельні відносини;
• сертифікацію насіння;
• доступ аграріїв до пального, пестицидів та агрохімікатів;
• імпорт харчових продуктів і кормів, продуктів тваринного та рослинного походження, генетичного матеріалу, пестицидів і агрохімікатів;
• виробництво спирту та біоетанолу;
• низку інших агронапрямів.

Крім того, уряду вдалося спростити доступ аграріїв до кредитних ресурсів: 2022 року понад 40 тис. виробників отримали кредитів на сумму 93,3 млрд грн. Також підписано 70 заявок на розвиток садів і вісім заявок на будівництво теплиць загальною вартістю 378 млн грн в рамках програми безповоротних грантів, повідомили "Телеграфу" в Мінагрополітики.

"У березні Кабмін розширив програму кредитування в межах "5-7-9". Аграрії отримували до 60 млн грн під 0% річних, а на 80% суми надавалися державні гарантії. Як заставу могли пропонувати зерно. Завдяки цьому фінансовому ресурсу вони змогли відносно успішно провести весняну посівну кампанію", — розповідають у міністерстві.

Також серед важливих результатів у питаннях експорту:

• скасування ЄС на рік всіх мит і квот на експорт із України;
• започаткування "Шляхів солідарності" і виділення на їхній розвиток 1 млрд євро;
• домовленості України та Польщі про будівництво транскордонного олієпроводу до Гданська;
• спільна робота з нашими сусідами щодо спрощення процедури експорту вивезення зерна на всіх кордонах;
• започаткування Україною гуманітарної програми "Grain from Ukraine" для недопущення голоду на територіях країн Африки, Азії та Латинської Америки.